Ухвала суду № 91941666, 01.10.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/259/20

Провадження № 1-кп/175/14/20

Ухвала

Іменем України

01 жовтня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів Новік Л.М., Озерянської Ж.М.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Мікуліної Н.А.,

захисників Рижика Р.О., Татарка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Биваліна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440001040 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

Перед початком дослідження доказів сторони обвинувачення, захисники підтримали письмове клопотання від 19 серпня 2020 року про визнання доказів недопустимими, а саме:

- протоколу огляду місця події від 02.08.2019 pоку;

- протоколу огляду трупа ОСОБА_3 від 02.08.2019 pоку;

- постанови про визнання речових доказів від 02.08.2019 року щодо: спортивної кофти з білими вставками синього кольору, синіх спортивних штанів, трусів різнокольорових, чорних капців; мобільного телефону «Nokia RM-113», ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 та ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 з двома сім-картами «Київстар» та «МТС» та «Micro SD 2 Gb»;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02.08.2019 року за участю свідка ОСОБА_4 ;

- протоколу відібрання зразків для експертного дослідження у підозрюваного ОСОБА_1 від 08.08.2020 року;

- ухвали слідчого судді від 09 серпня 2019 року про призначення судової токсикологічної експертизи;

- висновку експерта № 7336 від 21 серпня 2019 року про проведення судової токсикологічної експертизи;

- ухвали слідчого судді від 09 серпня 2019 року про призначення судової медичної експертизи;

- висновку експерта № 1134 від 09 вересня 2019 року про проведення судової медичної експертизи;

- ухвали слідчого судді від 04 жовтня 2019 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи;

- висновку експерта № 901 від 28 листопада 2019 року про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи;

- ухвали слідчого судді від 03 вересня 2019 року про призначення судової медичної експертизи;

- висновку експерта № 1216 від 11 жовтня 2019 року про проведення судової медичної експертизи;

- ухвали слідчого судді від 03 вересня 2019 року про призначення судової медичної експертизи;

- висновку експерта № 850 від 03 вересня 2019 року про проведення судової медичної експертизи.

Клопотання, з посиланням на ст.59 Конституції України та практику ЄСПЛ, обґрунтовують тим, що усі перелічені у їх клопотанні докази та ухвали слідчого судді здобути з порушенням вимог п.3 ч.3 ст.42, п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.104, ч.1, ч.7 ст.233, ч.3 ст.241, ч.3 ст.245 КПК України.

Крім того, захисник Рижик Р.О. звернув увагу як на підставу визнання недопустимими протоколів огляду місця події огляду трупа ОСОБА_5 від 02.08.2019 pоку несвоєчасним зверненням слідчого до суду з клопотаннями у порядку, передбаченому ч.3 ст.233 КПК України.

Вислухавши думку обвинуваченого, який підтримав клопотання захисників, думку прокурора, яка надала письмові заперечення проти клопотання та вважала його необґрунтованим, думку представника потерпілого та потерпілого, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 2 цієї статті передбачає, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

Виходячи з цих вимог закону і обґрунтування клопотання захисників, колегія суддів не вбачає очевидної недопустимості зазначених у клопотанні доказів і правових підстав для визнання їх недопустимими на підставі ч.2 ст.89 КПК України, та вважає необхідним дослідити їх у загальному порядку, вирішивши питання їх допустимості відповідно до ч.1 ст.89 КПК України.

Керуючись ст.ст.86, 89, 350, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання захисників Рижика Р.О. та Татарка О.О. про недопустимість доказів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Бровченко

Суддя Л.М. Новік

Суддя Ж.М. Озерянська