Ухвала суду № 91941665, 01.10.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/259/20

Провадження № 1-кп/175/14/20

Ухвала

Іменем України

01 жовтня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів Новік Л.М., Озерянської Ж.М.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Мікуліної Н.А.,

захисників Рижика Р.О., Татарка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Биваліна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040440001040 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви перед дослідженням письмових доказів сторони обвинувачення, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання, з посиланням на ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику ЄСПЛ, обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Вважає, що альтернативні види запобіжних заходів не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, який може переховуватися від суду з метою уникнення кримінального покарання.

Потерпілий та його представник підтримали позицію прокурора.

Захисники просили відмовити у клопотанні та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначивши, що клопотання не містить доказів наявності вказаного у ньому ризику, тоді як їх підзахисний має сім`ю та не збирається переховуватися від суду.

Обвинувачений підтримав позицію своїх захисників.

Обсудивши заявлені клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною 3 цієї статті передбачено, що до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписом ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Статтею 178 цього Кодексу передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров`я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з`ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого. Крім того, встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, в якій вона зазнає судове переслідування… особистості обвинуваченого, його моральними переконаннями.

Під час судового провадження через наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 неодноразово продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній разстроком до 17 жовтня 2020 року.

З урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд до спливу цього строку (щорічна відпустка головуючого по справі, в період якої спливає дія продовженого строку тримання під вартою), враховуючи, що продовжує існувати ризик, зазначений у попередніх ухвалах суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), колегія суддів вважає клопотання прокурора обґрунтованим.

Цей ризик, обставини висунутого ОСОБА_3 обвинувачення та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, наслідком якого стала смерть людини, не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду.

Таке судове рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Амбрушкевич проти Польщі», «Лабіта проти Італії», «Хайредінов проти України», «Ілойков проти Болгарії»).

У зв`язку з викладеним не підлягають задоволенню клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, а наведені доводи на їх обґрунтування не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії строку тримання під вартою, й самі по собі не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

У судовому провадженні оголосити перерву до 15.00 години 05 листопада 2020 року.

Клопотання прокурора Мікуліної Н.А. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 17 жовтня 2020 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 29 листопада 2020 року.

Клопотання захисників Рижика Р.О. і Татарка О.О. про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.

Головуючий В.В. Бровченко

Суддя Л.М. Новік

Суддя Ж.М. Озерянська