Ухвала суду № 91842308, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року Справа №160/9110/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 11.08.2020 по справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: тимчасово виконуючого обов`язки ректора Харківського національного університету внутрішніх справ Ботника Сергія Миколайовича, відповідача-2: тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Васицького Артема Борисовича, відповідача-3: Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2020р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач).

10.09.2020 від адвоката Рябоконь С.В., в інтересах позивача, надійшла заява, в якій просить виправити описку в рішенні суду від 11.08.2020, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середній заробіток на час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по день поновлення на посаді", замість:

"Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середній заробіток на час вимушеного прогулу у розмірі 8' 400грн. 00коп.(вісім тисяч чотириста гривень 00коп.)."

Розглянувши заяву відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

12.11.2019 від позивача надійшла уточнена позовна заява (а.с.16-23).

02.12.2019 на виконання ухвали від 24.09.2019, надійшла уточнена позовна заява з аналогічними позовними вимогами (а.с.28-35).

Пункт 4 прохальної частини обох заяв ідентичний і викладений у наступній редакції:

"Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на мою користь середній заробіток за час мого вимушеного прогулу у розмірі 8400,00 (вісім тисяч чотириста) гривень."

Інших заяв про зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог до суду не надходило.

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається незгода з викладенням деяких положень рішення суду від 11.08.2020.

При цьому, вбачається, що зміст резолютивної частини рішення суду від 11.08.2020 збігається зі змістом позовних вимог уточнених позовних заяв, датованих 05.11.2019 та 23.11.2019, які надійшли до суду 12.11.2019 та 02.12.2019 відповідно.

Відповідно вимог ст.253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Слід зазначити, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14.

Суд звертає увагу, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою у розумінні приписів ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку зі змісту заяви позивача вбачається, що останній, шляхом виправлення описки, просить змінити текст рішення від 11.08.2020. Внесення виправлення описки фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.

За таких обставин суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача та внесення означених виправлень до рішення суду від 11.08.2020 в адміністративній справі №160/9110/19.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 11.08.2020 по справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: тимчасово виконуючого обов`язки ректора Харківського національного університету внутрішніх справ Ботника Сергія Миколайовича, відповідача-2: тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Васицького Артема Борисовича, відповідача-3: Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми середнього заробітку - відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати:

- позивачу за адресою: АДРЕСА_1;

- відповідачу-1 за адресою: 61080, м.Харків, пр-т Льва Ландау, буд.17;

- відповідачам-2, -3 за адресою: 49000, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст.295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова