Рішення № 91842307, 10.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа №160/3924/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №160/3924/20, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 року по вищезазначеній справі було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, а саме:

- визнано протиправними дії Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради щодо надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 07.03.2020 р. з порушенням вимог законодавства у сфері доступу до публічної інформації;

- зобов`язано Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 07.03.2020 р. та надати на нього відповідь відповідно до вимог діючого законодавства;

- присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул.Виконкомівська, 6, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 40506232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 840,80 грн.

До суду 31.08.2020 року від позивача надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/3924/20, яким вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., з яких 4000 грн - надані юридичні послуги, 1000 грн. - грошова винагорода адвокатові за вирішення справи на його користь.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 02 квітня 2020 року позивачем укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №02/04/2020 з Адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович».

Додатковою угодою №1 від 02 квітня 2020 р. до договору №02/04/2020 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року визначено вартість послуг, які в подальшому були прийняті-передані за актом приймання-передачі послуг від 22.04.2020 р. за договором про надання правової професійної правничої допомоги №1 до договору №02/04/2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 02 квітня 2020 року. Загальна вартість наданих послуг відповідно до п.4 акту № 1 склала 2000 грн. Додатковою угодою №2 від 12 травня 2020 р. до договору №02/04/2020 про надання правової допомоги від 02 квітня 2020 року визначено вартість послуг, які в подальшому були прийняті-передані за актом приймання-передачі послуг від 22.04.2020 р. за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 до договору №02/04/2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 02 квітня 2020 року. Загальна вартість наданих послуг відповідно до п.5 акту №2 склала 2000 грн.

Як видно з актів приймання-передачі послуг за договорами про надання правової допомоги №1 та №2 АБ «Трофімов Дмитро Юрійович» були надані наступні послуги:

- юридичний аналіз запиту на доступ до публічної інформації клієнта від 07.03.2020 року та надання усної консультації щодо перспективи захисту прав, свобод та інтересів клієнта в судовому порядку - 250 грн.;

- складання позовної заяви в порядку адміністративного судочинства - 1500 грн.;

- складання клопотання про звільнення від сплати судового збору - 250 грн.;

- юридичний аналіз відзиву та складання відповіді на відзив - 1000 грн.;

- складання клопотання про витребування доказів - 250 грн.;

- складання додаткових пояснень щодо отриманого клієнтом листа від 16.06.2020 року - 500 грн.;

- складання клопотання про визнання обставин у справі в порядку ч.9 ст.80 КАС України - 250 грн.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд вважає, що договорами про надання правової допомоги та актами приймання-передачі послуг підтверджено надання АБ «Трофімов Дмитро Юрійович» на загальну суму 4000 грн.

Крім того, у додатковій угоді №1 до договору про надання правової допомоги №02/04/2020 від 02.04.2020 року також зазначена грошова винагорода бюро за вирішення спору на користь клієнта у суді першої інстанції у розмірі 1000 грн.

Щодо вимоги позивача стягнути витрати за сплачений позивачем адвокату гонорар успіху суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що гонорар успіху адвокату за досягнення позитивного рішення у справі, то за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 та статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

У постанові від 12.06.2018 р. у справі №462/9002/14-ц, Верховний Суд дійшов висновку, що судове рішення не відноситься до об`єктів цивільних прав, а його прийняття в конкретній справі не є результатом наданих адвокатами сторін послуг, а тому не може бути предметом договору. На підставі цього, в оспорюваному сторонами договорі про надання юридичних послуг був визнаний недійсним один із його пунктів, який передбачав винагороду адвокату за досягнення позитивного рішення суду (гонорар успіху), як "такий, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства".

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які вказані в договорах про надання правової допомоги та актах приймання-передачі послуг є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи той факт, що дана справа є незначної складності та підлягала вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно з п.3 ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України без проведення судових засідань, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в частині 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул.Виконкомівська, 6, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 40506232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма