Ухвала суду № 91830787, 22.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6537/20

Провадження №: 1-кп/752/1519/20

У Х В А Л А

22.09.2020 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарі Мархотко А.С.

за участі прокурора Люшненка Д.Ю.

захисників Михайлюка О.В.,

Спіжової І.І.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

в ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду представник державного обвинувачення - прокурор Люшненка Д.Ю. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, також чинити вплив на свідків та потерпілого, перешкоджати розгляду даного кримінального провадження іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просив врахувати негативні характеристики обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме те, що останній раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням щодо продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, і саме такий запобіжний захід буде необхідним і достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Потерпілий ОСОБА_3 при вирішенні вказаного клопотання покладався на розсуд суду та зазначив, що не вбачає потреби у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Спіжова І.І. щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою відносно її підзахисного заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, оскільки він має постійне місце проживання, цивільну дружину, а також на його утриманні перебуває неповнолітня дитина. Крім того, зазначила, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просила суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме - домашній арешт за місцем його реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника та просив застосувати відносно нього запобіжний захід - домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк О.В. заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - домашнього арешту відносно його підзахисного, посилаючись на те, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також зазначив, що його підзахисний не має наміру переховуватись від суду та перешкоджати розгляду даного кримінального провадження, а тому просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме - особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.

Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 суд не приймає до уваги доводи сторони обвинувачення щодо наявності у даному кримінальному провадженні ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, оскільки прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.

Крім того, суд приймає до уваги позицію потерпілого, який зазначив, що не вбачає необхідності у подальшому триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , тобто на даний час ризики, зазначені у клопотанні прокурора, мінімізовані та не є такими, що виправдовували б продовження відносно нього такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про відсутність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, на даний час міг би переважати принцип поваги до особистості і у даному конкретному випадку, заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час хоч і продовжують існувати у даному кримінальному провадженні, однак станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою ці ризики зменшились, тобто на даний час вони не є такими, що виправдовували б продовження відносно нього такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, а тому суд надходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 та зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, звільнивши його з-під варти негайно, із забороною останньому цілодобово залишати місце свого проживання із одночасним покладенням на нього обов`язків, встановлених ст. 194 ч. 5 п. п. 1, 2, 3, 8, 9 КПК України, а саме - прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, здати до відповідного органу державної влади у разі наявності паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю, у разі його застосування, оскільки всі вищевказані обставини у своїй сукупності стали переконливими і достатніми для суду, щоб надійти до висновку про те, що потреби у застосуванні такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 немає.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд приймає до уваги доводи сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки останній дійсно належно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, відвідує судові засідання та прибуває за кожною вимогою до суду.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. ст. 179, 350 КПК України зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов`язання, із одночасним покладенням на нього обов`язків, встановлених ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме - прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, у якому вона проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника державного обвинувачення - прокурора Люшненка Д.Ю. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

Змінити ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою - на домашній арешт, звільнивши його з-під варти негайно.

Заборонити ОСОБА_2 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

-здати до відповідного органу державної влади у разі наявності паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю, у разі його застосування.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 181 ч. 5 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронний засіб контролю у разі його застосування.

Визначити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк, який не перевищує 2 місяців, тобто до 20.11.2020 року включно.

Згідно ст. 181 ч. 3 КПК України направити копію ухвали для виконання до Голосіївського управління поліції ГУ НП в місті Києві.

Контроль за виконанням ухвали в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №1, який підтримує державне обвинувачення.

У задоволенні клопотання представника державного обвинувачення - прокурора Люшненка Д.Ю. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання на строк, який не перевищує двох місяців, тобто до 20.11.2020 року включно.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України продовжити до 20.11.2020 року включно обвинуваченому ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

-здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити дію обов`язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк, який не перевищує 2 місяців, тобто до 20.11.2020 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у випадку невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід або накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Первушина