Рішення № 91803201, 24.09.2020, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1079/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої – судді Павлової А.С.,

за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтовецької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовом до Війтовецької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який заповів йому все своє майно. До спадкового майна належить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 . У зв`язку з хворобою, батько правовстановлюючих документів на будинок не виготовив.

На час смерті батько був зареєстрований і перебував у Зяньковецькому психоневрологічному інтернаті Деражнянського району Хмельницької області.

Перша Хмельницька державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв`язку з тим, що первинна реєстрація права власності на будинок не проводилася і правовстановлюючі документи відсутні.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями.

Ухвалою суду від 21.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 16.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності через запроваджений карантин, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Війтовецької селищної ради в судове засідання також не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. При розгляді справи поклався на думку суду.

Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2008 (а.с.10).

Згідно копії заповіту від 17.01.2008 ОСОБА_2 належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на земельній ділянці розміром 0,34 га по АДРЕСА_1 , грошові заощадження, які знаходяться у Війтовецькому ощадному банку, заповів ОСОБА_1 (а.с.7).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.1972 (а.с. 8).

Згідно копії довідки виданої виконкомом Божиковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті був зареєстрований у Зяньковецькому психоневрологічному інтернаті Деражнянського району Хмельницької області (а.с. 9). До вибуття у психоневрологічний інтернат ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом із сином ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 02.07.2020 № 256, виданою старостою Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницької області (а.с. 20).

Верховний Суд України у своїй постанові № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої: «Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації».

Як вбачається з характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та висновку про технічний стан житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 16, 18) житловий будинок, веранда, погріб і гараж були побудовані у 1967 році, а інші господарські будівлі з 1960 по 1986 роки.

Матеріалами справи доводиться, що вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано ОСОБА_2 і саме він був головою двору по АДРЕСА_1 .

Таким чином факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього у спадкодавця.

Також, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Крім того, з положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, факт належності житлового будинку спадкодавцеві підтверджується дослідженими судом виписками з погосподарських книг, згідно з якими головою домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , 1937 р.н. (а.с. 21, 52).

Вказаний житловий будинок був побудований на земельній ділянці площею 0,34 га, яку було передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , згідно рішення № 74 XV сесії Завалійківської сільської ради Волочиського району від 30.09.1993 (а.с. 22-24).

З довідки Волочиського районного бюро технічної інвентаризації № 615 від 02.07.2020 та копії довідки про технічний опис об`єкта нерухомого майна від 02.06.2020 № 449 (а.с. 17, 25) слідує, що на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 свідоцтво про право на власність не видавалося, реєстрація не проводилася. При цьому, технічний стан житлового будинку та належних до нього господарських будівель і споруд згідно висновку БТІ є задовільним (а.с. 18).

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 561/2016 заведеної щодо майна померлого ОСОБА_2 слідує, що спадщину після його смерті у встановленому законодавством порядку прийняв ОСОБА_1 . Інші спадкоємці, як за законом так і за заповітом після смерті ОСОБА_2 відсутні (а.с. 35-44).

Державним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього (а.с. 19, 43).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1269 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Війтовецької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Війтовецької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1», веранду-ганок літ. «а», погріб літ. «а1», літню кухню літ. «Б», веранду літ. «б», господарську будівлю літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральню літ. «Д», гараж літ. «Ж», сарай літ. «З», погріб літ. «з», сарай літ. «И», погріб літ. «и», огорожу № 1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Війтовецька селищна об`єднана територіальна громада в особі Війтовецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04403433, місцезнаходження: Хмельницька область, Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Героїв України, 4.

Рішення складено 24 вересня 2020 року.

Суддя Павлова А.С.