Рішення № 91802856, 23.09.2020, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/641/20

2/662/243/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання - Сушко Н.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищеозначеним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у грудні 2004 року працівник банку ОСОБА_6 прийняла від громадянки ОСОБА_7 5700,00 грн., однак ввірене їй чуже майно – грошові кошти на рахунок № НОМЕР_1 не внесла, а умисно розтратила, предавши їх ОСОБА_8 . З метою приховування вчиненого розкрадання грошових коштів ОСОБА_6 повторно підробила документ – ощадну книжку ОСОБА_7 , шляхом внесення до книжки завідомо неправдивих відомостей, таким чином причинивши позивачу ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 5700,00 грн.

15.01.2004 року працівник банку ОСОБА_6 прийняла від громадянки ОСОБА_5 10000,00 грн., розписавшись про прийняття коштів в договорі № 368 від 15.01.2004 року для внесення на рахунок № НОМЕР_2 , однак грошові кошти на рахунок останньої не внесла, а умисно розтратила, передавши їх ОСОБА_8 . З метою приховування вчиненого розкрадання грошових коштів повторно підробила документ – договір, шляхом внесення в нього завідомо неправдивих відомостей, а також підробила договір на відкриття рахунку, який фактично не відкривався, спричинивши у такий спосіб матеріальну шкоду ОСОБА_5 в сумі 10000,00 грн.

07.02.2007 року працівник банку ОСОБА_6 прийняла від громадянки ОСОБА_4 5200,00 грн., на підставі договору про прийняття грошових коштів № 26354345259 від 18.01.2006 року, про що зробила відмітку в договорі, однак ввірене їй чуже майно – грошові кошти, на рахунок останньої не внесла, а умисно розтратила, передавши їх ОСОБА_8 , спричинивши в такий спосіб ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 5200,00 грн.

Просили стягнути з відповідача вище зазначені суми з урахуванням індексу інфляції.

Позивачі в судове засідання не з`явились, їх інтереси були представлені представником адвокатом Зайцевим М.П., який позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив стягнути з відповідача витрати на оплату правничої допомоги в сумах, які сплатили: ОСОБА_7 – 3000,00 грн., ОСОБА_4 – 2000,00 грн., ОСОБА_5 – 5000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що кошти позивачів викрали працівники банку, які за вироком Чаплинського районного суду від 12.03.2002 року, визнані винуватими у вчиненні злочину, отже матеріальна шкода повинна бути відшкодована за їх рахунок. Вважає, що вимоги позивачів про стягнення матеріальної шкоди та інфляційних витрат, нараховані безпідставно, сплив трирічний строк позовної давності, просив застосувати строк позовної давності, в зв`язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 364, частинами першою, другою статті 358 КК України, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).

Цей же принцип закріплено у статті 41 Конституції України.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частиною другою статті 1192 ЦПК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, частиною третьою вказаної статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Главою 13 «Речі. Майно» ЦК України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (стаття 190).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 ЦК України).

У цій же Главі ЦК України міститься норма статті 192 «Гроші (грошові кошти)», частиною першою якої передбачено, що законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Таким чином, гроші (грошові кошти) є різновидом майна.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2017 року № 6 - 1032 цс17.

Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України/ в редакції 1960 року, що діяв на час виникнення правовідносин /особа, що зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником.

Факт отриманням працівником банку грошових коштів від позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , встановлено вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню доведена в судовому засіданні матеріальна шкода на користь позивачів: ОСОБА_7 у сумі 5700,00 грн.; ОСОБА_4 у сумі 5200,00грн., ОСОБА_5 у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 22, 190 ЦК України під шкодою, що завдана майну позивачам, необхідно розуміти шкоду, яка полягає у втраті купівельної спроможності грошей в умовах інфляції, оскільки гроші, які позивачі внесли як вклад за договором банківського вкладу з моменту їх втрати, і на час вирішення спору судом при рівній номінальній вартості мають різну купівельну спроможність.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно статті 1 Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до статті 3 Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Враховуючи положення частини третьої статті 22 ЦК України, якою закріплено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, а також аналізуючи зміст частини другої статті 1192 ЦК України «реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи», необхідно дійти висновку про те, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду (грошові кошти), завдану їхнім працівником з урахуванням установленого індексу інфляції.

Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

При цьому судом враховано правову позицію висловлену в Постанові ВСУ від 08.02.2018 року №662/928/15-ц.

Купівельна спроможність коштів позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з моменту їх втрати (2007 рік), у зв`язку з вчиненням працівником банку злочину, до моменту звернення до суду із зазначеним позовом (2020 рік) та вирішення справи по суті значно зменшилась.

Таким чином, завдані позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 збитки є їх втратами, які за розміром є більшими, ніж сума банківського вкладу, оскільки купівельна вартість коштів зменшилась. З огляду на викладене, у конкретній справі обсяг збитку позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , необхідно визначити з урахуванням установленого індексу інфляції, а саме:

ОСОБА_7 за період з 31.12.2004 року по 23.09.2020 рік – 29103,20 грн.

Всього: 5700,00грн. + 29103,20грн.=34803,20 грн., з урахування суми інфляції – 29103,20 грн.;

ОСОБА_4 за період з 07.02.2007 року по 23.09.2020 рік – 56966,50 грн..

Всього: 10000,00грн. + 56966,50грн.=66966,50 грн., з урахуванням інфляції – 56966,50 грн.

ОСОБА_5 за період з 15.01.2004 року по 23.09.2020 рік – 19847,37 грн..

Всього: 5200,00грн. + 19847,37грн.=25047,37 грн., з урахуванням інфляції – 19847,37 грн.

Щодо відсутності підстав для застосування позовної давності слід зазначити, що підставою для відкриття провадження по цій справі були позови, які після скасування вироку ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22.05.2017 року, в частині цивільних позовів, були направлені на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так в справі містяться позовні заяви датовані листопадом 2007 року, травнем 2008 року.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Таким чином, оскільки позови весь час з 2007, 2008 років перебували в судах, підстави для застосування позовної давності взагалі відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню також підлягають понесені позивачами судові витрати. Оскільки витрати часу та зусилля однакові по всім позивачам та не залежать від суми позову, в іншій частині необґрунтована різниця в сумах гонорару по одним і тим же вимогам, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними документально підтверджені судові витрати на оплату правничої допомоги, а саме ОСОБА_3 - 3000,00грн., ОСОБА_5 - 3000,00 грн., ОСОБА_4 - 2000,00 грн.

Окрім цього, згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 840,80 грн. має бути стягнуто з відповідача.

Керуючись ст. 7, 10, 11, 15, 59, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, адреса вул. Лєскова, 9, м. Київ на користь ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 34803,20 грн. та понесені судові витрати в сумі 3000,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, адреса вул. Лєскова, 9, м. Київ на користь ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 66966,50 грн. та понесені судові витрати в сумі 3000,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, адреса вул. Лєскова, 9, м. Київ на користь ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_3 матеріальну шкоду в розмірі 25047,37 грн. та понесені судові витрати в сумі 2000,00грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Раййффайзен Банк Аваль" на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

В решті позовних вимог - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Решетов