Рішення № 91791036, 22.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8290/20

Провадження № 2/522/4744/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 000.00 грн. та суми сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову вказано, що 23.03.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5478011, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» взяло на себе зобов`язання застрахувати майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації т/з «Мітсубісі Карізма», д/н НОМЕР_1 .

21.11.2017 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Мітсубісі Карізма», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «Мазда 3», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , після чого останній залишив місце ДТП, винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26.12.2017 року, справа № 522/23329/17.

22.11.2017 року позивач отримав від ОСОБА_3 повідомлення про ДТП № 15896, а згодом заяву про виплату страхового відшкодування за договором страхування.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Мазда 3», д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до страхового акту № 1625-20/17-21601-Е від 05.12.2017 року становить 8 000.00 грн.

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 8.000.00 грн.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання 22 вересня 2020 року.

Від представника позивача до суду, електронною поштою, надійшло клопотання про розгляд справи без особистої участі сторони позивача.

У судове засідання 22 вересня 2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5478011, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» взяло на себе зобов`язання застрахувати майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації т/з «Мітсубісі Карізма», д/н НОМЕР_1 .

21.11.2017 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Мітсубісі Карізма», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та «Мазда 3», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , після чого останній залишив місце ДТП, винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26.12.2017 року, справа № 522/23329/17.

22.11.2017 року позивач отримав від ОСОБА_3 повідомлення про ДТП № 15896, а згодом заяву про виплату страхового відшкодування за договором страхування.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Мазда 3», д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до страхового акту № 1625-20/17-21601-Е від 05.12.2017 року становить 8 000.00 грн., які позивачем були сплачені у повному обсязі.

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 8.000.00 грн.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Пунктом 56 Постанови Великої Палати Верховного Суд від 04.07.2018 року встановлено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, з урахуванням встановленої вини з боку відповідача у ДТП та здійснення виплати з боку позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному розмірі.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 2102.00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму сплаченого відшкодування в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму сплачено судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2020 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена