Ухвала суду № 91766328, 23.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9612/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2020 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори та Філії – Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування реєстраційної дії, припинення правовідносин та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Ужгородської районної державної нотаріальної контори та Філії – Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування реєстраційної дії, припинення правовідносин та зобов`язання вчинити певні дії.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, однак у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що стосовно сплати судового збору, то просить суд застосувати ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відсторочити сплату судового збору, так як предметом позову є захист соціальних прав позивача, який є пенсіонером ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із змісту вказаної норми випливає, що відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як роз`яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України (аналогічна чинній статті 136 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (аналогічна чинній статті 12 ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому до позовної заяви не додано жодних документів, які б свідчили про майновий стан позивача, а посилання про те, що предметом позову є захист соціальних прав позивача, який є пенсіонером ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Таким чином, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в 2522,40 грн. (840,80 грн. х 3 = 2522,40 грн.), оскільки підстав для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону суддею не встановлено та не додано документів, що підтверджують підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, слід зазначити, що у даному випадку сплата судових витрат не буде перешкоджати доступу позивача до суду, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом додання до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі в сумі 2522,40 грн.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів – УК у м. Ужгороді/м. Ужгород/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38015610;

банк отримувача – Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) – 899998;

рахунок отримувача – UA328999980313121206000007002;

код класифікації доходів бюджету – 22030101;

призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори та Філії – Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про скасування реєстраційної дії, припинення правовідносин та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай