Ухвала суду № 91749148, 24.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2580/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача – ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду у справі № 360/2580/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 46-47).

10 серпня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заявив клопотання про закриття провадження по справі з підстав, передбачених статтею 238 КАС України або залишення позову без розгляду на підставі приписів частини першої статті 240 КАС України (арк. спр. 56).

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до другого абзацу частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Відповідач зазначила, що особливості звернення до суду органів доходів і зборів прямо врегульовані статтею 283 КАС України. Виходячи з норм статті 283 КАС України, на думку відповідача, необхідною умовою, за наявності якої виникає право звернення до суду з адміністративним позовом в загальному порядку, є ухвала суду про відмову в прийнятті подання із зазначенням однієї з двох підстав, визначених частиною п`ятою статті 183-3 КАС України.

Відповідач зазначила, що до позову не додано відповідних документів, які доводять те, що у ГУ ДПС у Луганській області виникло право звернення до суду в загальному порядку відповідно до приписів статті 283 КАС України, а сам позов не відповідає вимогам КАС України, оскільки не є заявою, поданою у порядку частини першої, другої статті 283 КАС України. Також відповідач вважає, що давно минули строки звернення до суду, передбачені ст.122, 283 КАС України.

Натомість позивач звернувся до суду лише 06.07.2020 тобто із значним пропуском строків, передбачених ст.122, 283 КАС України.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області по справі № 360/2580/20 не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки право звернення у загальному порядку у позивача не виникло, а строки звернення із поданням давно спливли. Наведене, на думку відповідача, є прямою підставою для закриття провадження по цій справі на підставі приписів пункту 1 частини першої статті 238 КАС України та залишення позову без розгляду на підставі приписів пунктів 1, 7 частини першої статті 240 КАС України.

Розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб`єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Як визначено у підпункті 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів відрізняється від загального позовного провадження. Порядок розгляду такої категорії справ, ухвалення рішення та процедура апеляційного оскарження регулюється главою 11 Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок розгляду справ за зверненням суб`єкта владних повноважень щодо погашення податкового боргу платників податків врегульовано також нормами Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачено право контролюючого органу звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку в загальному позовному порядку.

Положення Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України не містять імперативних норм щодо звернення контролюючого органу про стягнення коштів за податковим боргом виключно в порядку статті 283 КАС України або неможливості звернення в порядку загального позовного провадження без попереднього звернення з такими вимогами в порядку статті 283 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 560/4497/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 824/1236/18-а.

При цьому доводи відповідача, що в порядку загального позовного провадження контролюючий орган може звернутися виключно за наявності ухвали суду про відмову у відкритті провадження за зверненням контролюючого органу в порядку статті 283 КАС України є безпідставними, оскільки ґрунтуються на власному тлумаченні відповідачем норм права.

Проте наведене відповідачем власне розуміння порядку звернення контролюючого органу з вимогою про стягнення податкового боргу, не змінюють вищенаведене правове регулювання, яке передбачає наявність у контролюючих органів альтернативних форм звернення до суду з такою вимогою: 1) у спеціальному порядку із заявою (зі скороченими строками як звернення до суду, так і судового розгляду); 2) в загальному порядку з адміністративним позовом (із загальними строками звернення до суду та судового розгляду). Ці форми звернення не є послідовно залежними одна від одної.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.

Положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18.

Податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в тому числі і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 60 днів після направлення платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов`язання.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Відповідач оскаржила у судовому порядку податкові повідомлення – рішення від 27.09.2018 № 0002964001 (справа № 360/760/19), від 27.09.2017 №№ 0002584001, 0002594001 (справа № 812/254/18), які є підставою для звернення податкового органу за стягненням податкового боргу у дані справі.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 у справі № 812/254/18, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2017 № 0002584001 на суму 44000,00 грн та від 27.09.2017 № 0002594001 на суму 34000,00 грн відмовлено повністю (арк. спр. 71-74, 86-89).

Отже податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.09.2017 №№ 0002584001, 0002594001 набув статусу узгодження з 22.11.2018.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 № 360/760/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, у задоволенні позову фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 27.09.2018 № 0002964001 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп., - відмовлено (арк. спр. 66-70, 90-94).

Отже податковий борг за податковим повідомленням – рішенням від 27.09.2018 № 0002964001 набув статусу узгодження з 23.10.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись вимогами статтею 102 ПК України, вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 48, 180, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача – ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду у справі № 360/2580/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Захарова