Рішення № 91748398, 24.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. Справа№200/6204/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, б. 25, код ЄДРПОУ 42171400) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

1 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Шамрадіна Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення від 14 січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 2 листопада 2019 року врахувавши до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи:

з 23 липня 1982 року по 05 листопада1982 року на посаді волочильника калібрувального цеху;

з 25 грудня 1984 року по 05 липня 1987 року; з 03 січня 1989 року по 18 червня 1991 року, з 01 липня 1992 року по 31 січня 1993 року на посаді волочильника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 20 квітня 1992 року по 30 червня 1992 року па посаді стропальника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 06 липня 1987 року по 02 січня 1989 року та з 01 лютого 1993 року по 27 червня 1994 року на посаді слюсаря-ремонтника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 01 вересня 1981 року по 22 липня 1982 року - навчання у ПТУ №13 м. Костянтинівки за спеціальністю "волочильник дроту";

з 10 листопада 1982 року по 23 листопада 1984 року - проходження військової служби в Радянській Армії.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії ним були надані усі необхідні документи, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність інформації в трудовій книжці про зайнятість повний робочий день у шкідливих умовах праці та відсутністю номеру списку пільгової роботи, чим порушив право позивача на соціальне забезпечення у вигляді отримання пенсії, яке захищено Конституцією України.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1 або списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією повний робочий день, трудова книжка позивача не містить таких записів, при цьому в архівній довідці не вказано дату прийняття та звільнення, а лише дату наказів про прийняття та звільнення. Оскільки, відповідно до наданих документів, необхідний пільговий стаж відсутній, у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено. Вважає рішення законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 03 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувати у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року вирішено повторно витребувати докази, адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 03 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2020 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копіює паспорта Серія НОМЕР_2 , виданим 01 грудня 2001 року Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області.

11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заяви були додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія паспорту, копія трудової книжки, копія диплому про навчання, копія військового квитка, копія посвідчення «Про донорство крові та її компонентів», архівна довідка про стаж роботи від 26 березня 2019 року, довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 червня 2019 року, архівна копія наказу «Про затвердження переліку професій з пільговим пенсійним забезпеченням» та архівні копії особових карток форми Т-2 від 22 липня 1982 року, від 24 грудня 1984 року та від 17 квітня 1992року, копію трудової угоди від 10 червня 2009 року, що підтверджується матеріалами справи та не є спірним між сторонами.

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької від 14 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 30 років 08 місяців 11 днів, пільговий стаж по Списку №2 - відсутній, пільговий стаж за Списком №1 - 00 років 09 місяців 28 днів.

При цьому (згідно рішення), до пільгового стажу не зараховано період роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року - ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»): з 23 липня 1982 року по 05 листопада 1982 року на посаді волочильника - калібрувальному цеху; з 25 грудня 1984 року по 05 липня 1987 року, з 03 січня 1989 року по 18 червня 1991 року, з 01 липня 1992 року по 31 січня 1993 року на посадах волочильника волочильно-колібровочної дільниці алма-атинських станів та з 20 квітня 1992 року по 30 червня 1992 року - на посаді стропальника, волочильно-калібровочної дільниці алма-атинських станів калібрувального цеху; з 06 липня 1987 року по 02 січня 1989 року та з 01 лютого 1993 року по 27 червня1994 року - на посаді слюсаря ремонтника волочильно-калібровочної дільниці алма-атинських станів в калібрувальному цеху.

Вказані вище періоди не зараховані до пільгового стажу оскільки записи у трудовій книжці не містять інформації про зайнятість повного робочого дня у шкідливих умовах праці та номер списку пільгової роботи, та надана архівна довідка не містить дату прийняття на роботу та дату звільнення, а лише номери та дату наказів про прийняття на роботу та звільнення.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 розділу Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявністю страхового стажу не менше 27 років 06 місяців за умови, якщо звернення за призначенням пенсії відбулося у період з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Так, згідно трудової книжки серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 , з 01 вересня 1981 року по 22 липня 1982 року навчався в ПТУ №13 м. Костянтинівки, працював зокрема, у

Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року - ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»): з 23 липня 1982 року по 05 листопада 1982 року на посаді волочильника 3 розряду в калібровочном цеху; з 10 листопада 1982 року по 23 листопада 1984 року - проходив службу в лавах Радянської Армії, 25 грудня 1984 року прийнятий у Костянтинівський металургійний завод ім. Фрунзе в калібровочний цех волочильником волочильно-колібровочної дільниці алма-атинських станів 3 розряду, 01 квітня 1987 року присвоєно 4 розряд, 06 липня 1987 року переведений слюсарем-ремонтником волочильно-калібровочної дільниці алма-атинських станів 4 розряду калібровочного цеху, 03 січня 1989 року переведений волочильником волочильно-калібровочної дільниці алма-атинський станів 4 розряду калібровочного цеху, 19 червня 1991 року - звільнений за власним бажанням, 20 квітня 1992 року прийнятий в калібровочний цех стропальником волочильно-калібровочної дільниці алма-атинських станів, 01 лютого 1993 року переведений слюсарем - ремонтником волочильно-калібровочної дільниці алма-атинських станів в калібрувальному цеху, 27 червня 1994 року звільнений за власним бажанням.

При цьому, посада волочильника (код 2070100а-11482), слюсаря-ремонтника (код 1030300а-1753а), стропальника (код 2092304а-18897) віднесені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та Постановою Ради міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року.

Архівна довідка від 26 березня 2019 року №05-07-07/227, від 05 лютого 2020 року №05-07-07/120, що видана виконавчим комітетом Костянтинівської міської Ради, підтверджує пільговий характер роботи позивача по списку №2 протягом вказаного періоду роботи. В довідці міститься посилання на наказ про результати атестації робочого місця по ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» від 9 листопада 1994 року №1034 відповідно до якої посади, які обіймав позивач, атестовані по Списку №2.

Отже, позивач у спірний період виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Крім того, слід зазначити, що записи у трудовій книжці про роботу позивача у вказані періоди, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день. Оскільки іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів,ані в трудовій книжці, ані в інших документах, не міститься.

Стосовно посилання відповідача на те, що в архівній довідці відсутні відомості про дату прийняття на роботу та дату звільнення, а тільки вказано дати відповідних наказів, суд зазначає, що дата прийняття та дата звільнення зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 , яка будь-яких виправлень не містить.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не зарахував вказані періоди роботи ОСОБА_1 до пільгового стажу по списку №2 із зазначених ним підстав.

Стосовно позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження служби в Радянській Армії з 10 листопада 1982 року по 23 листопада 1984 року суд зазначає наступне.

Згідно військового квитка НОМЕР_4 від 09 листопада 1982 року позивач призваний на військову службу 10 листопада 1982 року та звільнений 23 листопада 1984 року.

Не зарахування періоду проходження служби у складі Радянської Армії є похідним від не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23 липня 1982 року по 05 листопада 1982 року та з 25 грудня 984 року по 18 червня 1991 року в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе.

Суд зазначає, що законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в діюЗакону України "Про пенсійне забезпечення"або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Виходячи із наведених норм законодавства, враховуючи те, що позивач проходив службу у складі Радянської Армії у період з 10 листопада 1982 року по 23 листопада 1984 року, що підтверджується записами у військовому квитку, та на момент призову працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд вважає необхідним зарахувати цей період до пільгового стажу.

Стосовно позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання в ТУ №13 м. Костянтинівка з 01 вересня 1981 року по 22 липня 1982 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 01 вересня 1981 року по 22 липня 1982 року проходив навчання в ТУ №13 м. Костянтинівка за професією "волочильник проволоки", що підтверджується дипломом НОМЕР_5 , виданим 22 липня 1982 року та відомостями, які містяться в трудовій книжці.

Не зарахування періоду навчання є похідним від не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 23 липня 1982 року по 05 листопада 1982 року в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на відомості, які містяться в трудовій книжці, позивач протягом одного місяця після закінчення навчання був прийнятий на роботу за фахом "волочильник калібрувального цеху", навчальний заклад віднесено до професійно - технічного.

Оскільки посада "волочильщик" віднесена до посад, при займанні якої нараховується пільговий стаж роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування період навчання до пільгового стажу, а відтак рішення відповідача про відмову у призначені пенсії без урахування цих обставин є незаконним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що після скасування рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 17.08.2018 №121 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв`язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно із записами у трудовій книжці суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. Уразі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Отже, рішення суду щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах є фактичним втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновку суду.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно квитанції від 26 червня 2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., враховуючи те, що позовні вимоги, які носять немайновий характер, задоволені частково, присудженню підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 січня 2020 року про відмову у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 січня 2020 року про призначення пенсії, з урахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року - ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»):

з 23 липня 1982 року по 05 листопада 1982 року на посаді волочильника калібрувального цеху;

з 25 грудня 1984 року по 05 липня 1987 року; з 03 січня 1989 року по 18 червня 1991 року, з 01 липня 1992 року по 31 січня 1993 року на посаді волочильника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 20 квітня 1992 року по 30 червня 1992 року па посаді стропальника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 06 липня 1987 року по 02 січня 1989 року та з 01 лютого 1993 року по 27 червня 1994 року на посаді слюсаря-ремонтника волочильно-калібрувальної дільниці Алма-атинських станів;

з 01 вересня 1981 року по 20 липня 1982 року - навчання у ТУ №13 м. Костянтинівки за спеціальністю "волочильник дроту";

з 10 листопада 1982 року по 23 листопада 1984 року - проходження військової служби в Радянській Армії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, б.25, код ЄДРПОУ 42171400) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв