Ухвала суду № 91748399, 22.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 вересня 2020 р. Справа №200/5735/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження питання щодо подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву. Розгляд адміністративної справи № 200/5735/20-а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, вважає за доцільне здійснити перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що з 23.08.2018 року позивач звільнений зі служби в поліції.

У 2018 році відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» з позивачем здійснено остаточний розрахунок, шляхом безготівкового перерахунку на його картковий рахунок (платіжні доручення від 29.08.2018 року № 4046 та від 25.09.2018 року № 4566).

У серпні 2018 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошове забезпечення, а у вересні 2018 року - одноразову грошову допомогу, яка не входить до грошового забезпечення, а є компенсаційною разовою виплатою.

Тобто ще з серпня 2018 року позивачу було достовірно відомо про здійснення з ним остаточного розрахунку.

Крім того, листом від 22.10.2019 року № 142зі/26/02-2019 позивача повідомлено про те, що остаточний розрахунок при звільненні з ним проведено у 2018 році. Копію зазначеного листа позивач особисто додає до позовної заяви.

Зазначене також підтверджує факт обізнаності позивача у проведених з ним розрахунках.

Таким чином, з жовтня 2019 року позивачу достовірно відомо про проведення з ним остаточного розрахунку.

Разом з тим, суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

При цьому, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012.Конституційний Суд України роз`яснив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 Кодексу законів про працю України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Подібні висновки щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі 823/761/17.

З метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин даної справи суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Суд зауважує, що у разі не надання позивачем клопотання про поновлення строків звернення до суду або у випадку визнання судом причин пропуску строку неповажними, позовна заява буде залишена без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що у 2014 році та з 01.01.2015 до 06.11.2015 року включно, позивач проходив службу в ГУМВС України в Донецькій області, яке на цей час перебуває в процесі припинення (відомості наявні у публічному доступі в ЄДР), про що позивач не міг не знати.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є окремою юридичною особою публічного права з ЄДРПОУ 08592158.

В свою чергу, як зазначив представник відповідача у своєму відзиві, Головне управління Національної поліції не несе юридичну та фінансову відповідальність за дії ГУМВС України в Донецькій області.

У зв`язку з цим, з вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані у 2014 та 2015 роках щорічні відпустки, а також стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку в цій частині - Головне управління Національної поліції в області є неналежним відповідачем.

Так, приписами ч.4 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим, статтею 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З метою дотримання принципів адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати згоду чи незгоду з приводу залучення другого відповідача по справі, а саме Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 173 КАС України визначено завдання підготовчого провадження, а саме остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Також у підготовчому засіданні суд, зокрема, роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи (п. 5 ч. 2 ст. 180 КАС України).

З урахуванням обставин справи, суд дійшов до висновку про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 248, 256, 260, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати у позивача докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із наданням відповідного клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 14 год 00 хв 14.10.2020 року.

Продовжити строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 22.09.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Голуб