Рішення № 9170074, 14.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2010 р.Справа № 8/26-435 Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Прокурора Шумського району, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль; Великодедеркальської сільської ради, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області

до відповідача: Великодедеркальського комбінату комунальних підприємств, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області

про: відшкодування шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів в сумі 2881грн. 17 коп.

За участю представників сторін:

прокурора: Марцун А.А. –прокурора відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області, посвідчення № 61

позивача: Сушко А.С. –завідувача юридичного сектору, довіреність № 1-1/751 від 26.03.2010р.;

відповідача: не прибув

В судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Шумського району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, Великодедеркальської сільської ради, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, до Великодедеркальського комбінату комунальних підприємств, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, про стягнення збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання води в розмірі 2 881грн. 17 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем ст. ст. 38, 43, 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ (далі –Закон № 1264-ХІІ), ст. ст. 44, 48, 49 Водного Кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР. Зазначає, що за період з 02.04.1999 року по 31.12.2006 року відповідач без дозволу на спеціальне водокористування, із застосуванням технічних споруд, використав 97 700 м3 підземних вод із підземних джерел у зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 2 881,17 грн.

В підтвердження викладеного додає: копію постанови про порушення кримінальної справи; розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного використання води; копію постанови Шумського районного суду від 04.12.2009 року у справі №1-100/2009; довідку про кількість використаної підприємством води та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 22 березня 2010 року порушено провадження у справі №8/26-435 та призначено її до розгляду на 10:15 год. 14.04.2010р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач на розгляд справи не прибув, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення №02779138 про вручення поштового відправлення –ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.10р. Разом з тим, 19.03.2010р. від відповідача на адресу суду надійшла заява б/н від 12.03.2010р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №10779(н)), згідно якої останній проти позовних вимог не заперечує та просить розглянути справу без участі повноважного представника, за наявними у справі документами.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 15 Закону № 1264-ХІІ визначено що місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. Закон № 1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідач –комунальне підприємство Великодедеркальський комбінат комунальних підприємств, вул. Садова, буд. 11, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області є юридичною особою, яка 08.06.1999. зареєстрована Шумською РДА Тернопільської області та станом на 09.03.2010 р. значиться в ЄДР за ідентифікаційним кодом 30003964, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії А.Б. №833461.

Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Як передбачено п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом «з»частини 2 статті 68 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону № 1264-ХІІ та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України –підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період з 02.04.1999 року по 31.12.2006 року із трьох артезіанських свердловин, без дозволу на спеціальне водокористування, із застосуванням технічних споруд, забрано 97 700 м3 підземних вод (довідка про кількість піднятих підприємством вод знаходиться в матеріалах справи).

30.09.2009 року Прокуратурою Шумського району порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.240 КК України (належним чином засвідчена копія постанови про порушення кримінальної справи знаходиться в матеріалах справи).

Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 04.12.2009 року у справі №1-100/2009 встановлено факт порушення відповідачем п.9 ст. 44 Водного кодексу України та заподіяння державі матеріальних збитків на суму 2 881,17грн., внаслідок видобування корисних копалин загальнодержавного значення без спеціального дозволу на користування надрами та без дозволу на спеціальне водокористування.

В силу ч.5 ст. 35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Окрім того, факт здійснення спецводокористування без дозволу, відповідачем визнано і в заяві б/н від 12.03.2010р., яка отримана судом 19.03.2010р.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Стаття 68 Закону № 1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно представленого позивачем розрахунку, внаслідок порушення вимог діючого законодавства, державі заподіяний збиток на суму 2881,17 грн.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 48 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік", джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів добровільного погашення заподіяних державі збитків, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 881 грн. 17 коп. збитків правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Великодедеркальський комбінат комунальних підприємств, вул. Садова, буд. 11, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 30003964) в доход місцевого бюджету Великодедеркальської сільської ради, С. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 04393999, р/р 33116329700607 в УДК у Шумському районі, МФО 838012) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 17 коп. збитків;

3. Стягнути з Комунального підприємства Великодедеркальський комбінат комунальних підприємств, вул. Садова, буд. 11, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 30003964) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 102 (сто дві) грн. державного мита.

4 Стягнути з Комунального підприємства Великодедеркальський комбінат комунальних підприємств, вул. Садова, буд. 11, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 30003964) в дохід державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання –19.04.2010 р.) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя