Ухвала суду № 9170044, 12.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"12" квітня 2010 р.Справа № 8/24-391 Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС», вул. Петровського,27-А, м. Кременчуг Полтавська область

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Скала-Подільський спецкар'єр», смт. Скала-Подільска Борщівського району Тернопільської області

про: стягнення заборгованості на загальну суму 30212грн. 46 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС», м. Кременчуг, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Скала-Подільський спецкар'єр», смт Скала-Подільска Борщівського району Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 30212грн. 46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті вартості отриманого товару, на підставі договору №24/09/17 від 24.09.2009 року, укладеного між ПП «Автодорінвест»(Продавець) та відповідачем (Покупець), внаслідок чого заборгованість останнього становить 30000грн., на яку згідно чинного законодавства та умов договору нараховано 185,34грн. пені та 27,12грн. 3 % річних. Стверджує, що 29.01.2010р. між ПП «Автодорінвест»(Цедент) та ТзОВ «Галичина-НПС»(Цесіонарій) укладено договір №07-29/01/10 про відступлення права вимоги, за умовами якого Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, та став кредитором за договором №24/09/17 від 24.09.09р. Відтак, просить стягнути з відповідача 30000грн. боргу за договором №24/09/17 від 24.09.09р , на яку згідно чинного законодавства нараховано 185,34грн. пені та 27,12грн. -3 % річних.

В підтвердження викладеного надано: договір №24/09/17 від 24.09.2009р., договір №07-29/01/10 від 29.01.2010р. про відступлення права вимоги та докази його надіслання відповідачу; видаткову накладну №206 від 09.10.2009р. на суму 98739,29грн.; рахунок-фактуру №206 від 09.10.09р. на суму 98739,29грн.; товарно-транспортну накладну №103 від 09.10.2009 року, довіреність №СПС192 від 09.10.09р.; Акт звірки взаємних розрахунків між ТзОВ «Галичина - НПС»та ВАТ «Скала-Подільський спецкар’єр», докази часткової оплати вартості отриманого товару відповідачем; претензію №01/02-2 від 01.02.2010р. та докази її надіслання відповідачу, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 16.03.2010р. порушено провадження у справі №8/24-391 та призначено її до розгляду на 11:10 год. 12.04.2010р.

09 квітня 2010р. судом отримано відзив на позов ВАТ «Скала-Подільський спецкар'єр», в якому відповідач повідомив, що станом на 08.04.2010р. заборгованість в сумі 30212,46грн. за поставлений товар за договором №24/09/17 від 24.09.2009 року погашено повністю (в т.ч. 185,34грн. пені та 27,12грн. 3% річних). В підтвердження долучено копії платіжних доручень: №110 від 12.03.2010р. на суму 3000грн., №216 від 08.04.10р. на суму 27000грн. та №218 від 08.04.10р. на суму 212,46грн.

В судове засідання 12.04.2010р. представники сторін не з’явились, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Разом з тим, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь в судовому засіданні є правом сторін, справа розглядається без участі повноважних представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

24 вересня 2009 року між ПП «Автодорінвест», як Продавцем, з однієї сторони, та ВАТ «Скала-Подільський спецкар’єр», як Покупцем, з другої сторони, укладено договір №24/09/17, за умовами якого (п.1.1-1.2) Продавець зобов’язався поставити, а Покупець –прийняти та оплатити Товар (дорожній бітум), якість якого повинна відповідати стандартам якості, що діють на території України, за ціною погодженою сторонами у Додатку №1 до Договору. Номенклатура, кількість, умови постачання визначаються в додатку до договору.

Згідно п.4.1 Договору, ціна товару встановлюється в гривнях України за 1 (одну) метричну тонну і вказується в Додатку №1 до даного Договору, що після підписання його уповноваженими представниками сторін вказується в додатку №1 до даного Договору, що після підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною Договору. Вартість перевезення встановлюється в гривнях за відстань перевезення в т/км відповідно до товарно-транспортної накладної і відображається у ній же і в рахунку виставленого продавцем. Вартість перевезення входить у ціну товару.

Датою постачання Товару є дата підписання Вантажоодержувачем залізничної накладної, ТТН, видаткової накладної або акту прийому-передачі Товару (п.3.5 Договору).

Відповідно до п.п.4.2, 4.8 Договору, товар поставляється за ціною яка діє на момент оплати і відображається в рахунку. Оплата за Товар здійснюється на протязі 3 банківських днів в тому випадку, якщо інший термін не передбачений у додатку до даного договору з моменту виставлення продавцем після узгодження заявки покупця рахунку, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. У призначенні платежу Покупець зобов’язаний вказати номер і дату виставленого рахунку, який оплачується, і реквізити даного Договору.

П.8.1 Договору сторони встановили термін його дії, а саме: «цей договір діє з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині платежів –до повного їх завершення».

У відповідності п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного вище договору, 09.10.2009 року ПП «Автодорінвест», згідно видаткової накладної №206 від 09.10.09р та товарно-транспортної накладної №103 від 09.10.09р. передано відповідачу товар на загальну суму 98739,29грн. та виставлено рахунок-фактуру №206 від 09.10.09р. на суму 98739,29грн., який підлягав оплаті до 11.10.2009 року.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, відповідач, всупереч умов договору №24/09/17 та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару виконав лише частково на суму 68739,29грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, неоплаченою ВАТ «Скала-Подільський спецкар’єр»за отриманий згідно договору №24/09/17 від 24.09.09р. товар залишилась заборгованість в сумі 30000 грн.

Окрім того, 29 січня 2010 року між ПП «Автодорінвест», Цедент, з однієї сторони, та ТзОВ «Галичина - НПС», Цесіонарій, з другої сторони, укладено Договір №07-29/01/10 про відступлення права вимоги, за умовами якого (п.1.1) Цедент передав Цесіонарієві, а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, і став кредитором за договором поставки №24/09/17 від 24.09.2009 року, укладеним між Цедентом та ВАТ «Скала-Подільський спецкар’єр», що знаходиться за адресою: 48720, Тернопільська область, Борщівський район, смт. Скала-Подільська, вул. Камянець Подільська,1 (надалі - Боржник).

Відповідно до п.1.2 даного договору, Цесіонарій - ТзОВ «Галичина - НПС», одержав право замість Цедента вимагати від Боржника належного виконання усіх зобов’язань за Договором №24/09/17 від 24.09.2009 року.

29.01.2010 року ПП «Автодорінвест»повідомило відповідача про укладення договору про відступлення права вимоги (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

В силу ст.ст. 510,512,513,516 ЦК України, сторонам у зобов’язані є боржник і кредитор. Кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою,зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 року ТзОВ «Галичина - НПС»направило відповідачу претензію №01/02-2 від 01.02.2010р., в якій пропонувало ВАТ «Скала-Подільський спецкар’єр»протягом одного календарного місяця з дня її отримання добровільно сплатити заборгованість згідно договору №24/09/17 від 24.09.2009 року в розмірі 30000грн., а також повідомило, що у випадку невиконання вимог даної претензії, товариство звернеться до суду для примусового стягнення даної суми боргу із застосуванням штрафних санкцій.

Претензію відповідачем отримано 10.02.2010р., однак, залишено без відповіді та задоволення (належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення №12949 знаходиться в матеріалах справи), що і стало підставою для звернення ТзОВ «Галинича-НПС»з даним позовом до суду.

Окрім того, ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі даної статті, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 27,12 грн..

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 6 Договору та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно якої розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 185,34 грн.

Разом з тим, 09.04.2010р. судом отримано від відповідача відзив на позов, з якого вбачається, що станом на 08.04.2010р. заборгованість перед позивачем за поставлений товар за договором №24/09/17 від 24.09.09р. в сумі 30 000 грн. ним погашена. Окрім того, на розрахунковий рахунок ТОВ «Галичина-НПС», за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачем сплачено пеню в сумі 185,34грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 27,12грн. В підтвердження долучено: належним чином засвідчені копії платіжних доручень: №110 від 12.03.2010р. на суму 3000грн., №216 від 08.04.10р. на суму 27000грн. та №218 від 08.04.10р. на суму 212,46грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи в суді відповідач заборгованість перед позивачем погасив повністю, суд припиняє провадження у справі, згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Проте, враховуючи, що заборгованість відповідачем погашена після звернення позивача до суду з даною позовною заявою, відтак внаслідок неправильних дій відповідача справу доведено до судового розгляду, тому, згідно ст.44- 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,22, 32-34, 43, 44-49, 64, п.1-1 ч.1 ст. 80, 86,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 8/24-391 припинити по п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Скала-Подільський спецкар'єр», смт Скала-Подільска Борщівського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 03443850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-НПС», вул. Петровського,27-А, м. Кременчуг Полтавська область (ідентифікаційний код 36194844) 538 грн. 12 коп. судових витрат.

Видати наказ.

3. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя