Рішення № 9169972, 02.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р.Справа № 12/1-68 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центрхіменерго", б. Дружби Народів, 10, м. Київ, (поштова адреса: м. Львів а/с 6673)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", м-н І. Франка, 14, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області,47300

За участю представників від:

позивача: Завійський С.І. –представник (довіреність №1/02 від 01.02.10р.);

відповідача: Юзьвак І.Я., - представник (довіреність №1 від 31.12.09р.).

Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрхіменерго" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Літа –Центр" 439349грн.75коп. із яких: 423543грн.90коп. –боргу згідно договору постачання №1/07/2009 від 10.07.2009р., 10377грн.27коп. –пені, 3909грн.95коп. –інфляційних та 1518грн.63коп. –3% річних.

Представник позивача позовні вимоги викладенні у позовній заяві підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 16 лютого 2010 року за усним клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 02 березня 2010 року для надання можливості відповідачу надати документально обгрунтований відзив на позов.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

10 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Центрхімененрго" (надалі - позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Літа-Центр" (надалі –відповідач по справі) уклали договір постачання №1/07/2009 (надалі договір) згідно умовами якого (п.1.) позивач зобов’язався передати у власність відповідача продукцію, а останній зобов’язався прийняти та оплатити на умовах даного договору, асортимент, кількість та ціна продукції зазначається у специфікаціях (додаток), що є невід'ємною частиною даного договору

Відповідно до пункту 2 договору сторони домовились, що постачання продукції здійснюється на умовах зазначених у специфікаціях, позивач зобов’язався поставити продукцію в терміни зазначені у специфікаціях, а відповідач зобов’язався оплатити продукцію шляхом перерахунку кожної партії продукції на рахунок позивача в терміни, вказані у доданій до договору специфікації (додаток).

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю –продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним №РН-9100501 від 05 жовтня 2009 року на суму 355449грн.72коп. та №РН-9102701 від 27 жовтня 2009 року на суму 68094грн.18коп. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу продукцію на загальну суму 423543грн.90коп.

Згідно додатку №1 від 10.07.2009 року та додатку №2 від 10.07.2009 року відповідач зобов’язався оплатити товар протягом 30 календарних днів після доставки товару на склад (п.4 додатку).

Таким чином, відповідач зобов’язаний був сплатити товар поставлений по видатковій накладній №РН-9100501 від 05 жовтня 2009 року –з 06.12.2009р. по 04.11.2009р. включно, а по накладній №РН-9102701 від 27 жовтня 2009 року –з 28.10.2009р. по 26.11.2009р. включно.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання, які передбачені істотними умовами договору ними виконано у повному обсязі, а відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманої продукції поставленої по договору не виконав, що визнав представник відповідача в судовому засіданні.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 439149грн.75коп.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами розділу 3 договору, у вигляді сплати пені, яка за прострочення оплати відповідачем продукції, поставленої по видатковій накладній №РН-9100501 від 05.10.09р. за період з 05.11.2009р. по 20.12.2009р. включно становить 9183грн.26коп. та за прострочення оплати відповідачем продукції, поставленої по видатковій накладній №РН-9102701 від 27.10.09р. за період з 28.11.2009р. по 20.12.2009р. включно становить 917грн.87коп. Всього пеня складає 10101,13грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 276грн.14коп., то така заявлена безпідставно і задоволенню не підлягає, оскільки нарахована позивачем - за прострочення оплати відповідачем продукції, поставленої по видатковій накладній №РН-9100501 від 05.10.09р. за період з 04.11.2009р. по 20.12.2009р. та за прострочення оплати відповідачем продукції, поставленої по видатковій накладній №РН-9102701 від 27.10.09р. за період з 27.11.2009р. по 20.12.2009р., тоді як зобов’язання щодо оплати поставленого товару є таким, що порушено відповідачем відповідно з 05.11.2009р. та з 28.11.2009р.)

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 3910грн.00коп. та 3% - річних в сумі 1515грн.18коп.

При таких обставинах позов в частині стягнення 423543грн.90коп. –боргу згідно договору постачання №1/07/2009 від 10.07.2009р., 10101грн.13коп. –пені, 3909грн.95коп. – інфляційних та 1518грн.63коп. –3% річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", м-н І. Франка, 14, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області,47300 код ЄДРПОУ 36016324 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", м-н І. Франка, 14, м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області,47300 код ЄДРПОУ 36423894, 423543 грн.90коп. –боргу згідно договору постачання №1/07/2009 від 10.07.2009р., 10101грн.13коп. –пені, 3909грн.95коп. –інфляційних та 1518грн.63коп. – 3% річних, 4390грн.73коп. –витрат по сплаті державного мита та 235грн.85коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "15 " березня 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя