Рішення № 9169657, 18.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "18" березня 2010 р. Справа № 18/940

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сухова В.М., довіреність №6 від 08.01.2009р.

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Спайк-плюс" (м.Бердичів)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Бердичів)

про стягнення 115361,18грн (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2009р., а.с.49-50)

Спір розглядається у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 112747,96грн., з яких 86251,69грн. - основного боргу за поставлений товар, 23434,68грн. - інфляційних, 3061,59 - 3% річних.

Заявою від 12.10.2009р. (а.с.49-50) позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 115361,18грн., з яких 86251,69грн. - основного боргу за поставлений товар, 25214,47грн. - інфляційних, 3895,02 - 3% річних. Ухвалою від 15.10.2009р. прийнято вищевказану заяву позивача про збільшення позовних вимог та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 115361,18грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.54) проти позову заперечує, посилається на відсутність договірних відносин з позивачем, зазначає, що не отримував від позивача матеріальних цінностей, та не уповноважував на це інших осіб. Відповідач в судове засідання 18.03.2010р. не з'явився, хоча про дату та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.88). В адресованій господарському суду телеграмі від 17.03.2010р. відповідач просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість з'явитись в судове засідання у зв'язку із хворобою.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, що поважність причини неявки відповідача документально не підтверджена, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання свого представника, приймаючи до уваги, що відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, висновок експерта №1/1034 від 23.02.2010р., заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Спайк - плюс" (позивач) на підставі усної домовленості поставив ФОП ОСОБА_2 (відповідач) товар на загальну суму 26073,39грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН - 0000080 від 22.05.2007р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а.с.21-22).

31 серпня 2007 року між ПП "Спайк - плюс" (Продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №70/1-07 (а.с.10-11), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар - морозиво, а покупець зобов'язався прийняти належної якості товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1).

Обсяг, асортимент та ціна товару, зазначаються у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (2.1).

Пунктами 3.1 договору сторони встановили, що покупець проводить розрахунок за товар готівкою або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у термін до 04 листопада 2007 року.

На виконання умов договору купівлі-продажу №70/1-07 позивач здійснив поставку морозива відповідачу на загальну суму 60178,30грн., що підтверджується видатковими накладними №РН - 0000139 від 31.08.2007р., №РН - 0000140 від 04.09.2007р. та специфікацією, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а.с.20, 23-24).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару на підставі видаткових накладних №РН - 0000078 від 12.05.2007р., №РН - 0000080 від 22.05.2007р. та згідно договору купівлі-продажу №70/1-07 не виконав.

23.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення - вимогу про сплату заборгованості у розмірі 86251,69грн. (с.17-18), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар на підставі видаткових накладних №РН - 0000078 від 12.05.2007р., №РН - 0000080 від 22.05.2007р. та договору купівлі-продажу №70/1-07 в сумі 86251,69грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні 18.03.2010р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, зазначив, що договір купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007 р. між позивачем та відповідачем не укладався, товар на підставі видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р., №РН-0000139 від 31.08.2007р., №РН-0000140 від 04.09.2007р. він не отримував та інших осіб на отримання матеріальних цінностей не уповноважував. Крім того зазначив, що на договорі купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007р., специфікації та видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р., №РН-0000139 від 31.08.2007р., №РН-0000140 від 04.09.2007р. підпис вчинений не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а невідомою особою.

З врахуванням заперечень відповідача, з метою встановлення належності підпису на договорі купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007р., видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р., №РН-0000139 від 31.08.2007р., №РН-0000140 від 04.09.2007р. та специфікації, господарський суд ухвалою від 15.10.2009р. (а.с.58) призначив почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Науково-дослідному експертному центру при УМВС України в Житомирській області. На вирішення експерта судом запропоновано питання, чи виконано підпис ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007р., специфікації та видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р., №РН-0000139 від 31.08.2007р., №РН-0000140 від 04.09.2007р.

Як вбачається із висновку експерта №1/1034 від23.02.2010р. (а.с.81-85) підписи, розташовані в графах "підприємець ОСОБА_2М." договору купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007 р., специфікації до договору купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007 р., в графах "Отримав(ла)" видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007 р., №РН-0000080 від 22.05.2007 р., №РН-0000139 від 31.08.2007 р., №РН-0000140 від 04.09.2007р. ймовірно виконані ОСОБА_2.

Разом з тим, судовий експерт у передбаченому ст.13 Закону України "Про судову експертизу" та ст.42 ГПК України порядку вказав на наступні обставини: рукописні записи, розташовані в розділах "Покупець" договору купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007 р., специфікації до договору купівлі-продажу №70/1-07 від 31.08.2007 р. та зразки почерку, розташовані в графах картки за зразками підписів та відбитком печатки ПП ОСОБА_2 від 19.06.2001р., виконані однією особою.

Договором купівлі - продажу №70/1-07 від 31.08.2007р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов, питання щодо визнання його недійсним відповідачем в установленому законом порядку не порушувалось.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 86251,69грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобовязання 3895,02грн. 3% річних та 25214,47грн. інфляційних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, позивач, нараховуючи 3% річних по видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р. не врахував вимоги ч.2. ст.530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що претензію про сплату боргу направлено відповідачу 23.01.2009р., враховуючи семиденний строк, який встановлений ст.530 ЦК України, та 3 дні на пересилку кореспонденції, суд вважає, що 3% річні та інфляційні по видаткових накладних №РН-0000078 від 12.05.2007р., №РН-0000080 від 22.05.2007р. слід обраховувати з 03.02.2009 року по 12.10.2009 року, згідно наступного розрахунку:

26073грн.39коп. (сума боргу) х 3% х 252 (кількість прострочених днів)/365 (кількість днів у 2009 році) = 540,04 грн.

Сума 3% річних, яка підлягає до стягнення становить 3888,59грн. (540,04грн. + 3348,55грн. (сума обґрунтовано нарахованих позивачем 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору №70/1-07 від 31.08.2007р.). В позові в частині стягнення 6,43грн. 3% річних (3895,02грн. - 3888,59грн.) слід відмовити.

Господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних, вважає, що інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано з урахуванням приписів Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" та відповідно до Рекомендації Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 25214,47грн. інфляційних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, розрахунок інфляційних та річних не спростував. Посилання відповідача на відсутність договірних відносин з позивачем спростовуються матеріалами справи та висновком експерта.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню частково на суму 115354,75грн., з яких: 86251,69грн. основного боргу, 3888,59грн. 3% річних та 25214,47грн. інфляційних.

У стягненні 6,43грн. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору, тому господарський суд покладає на відповідача судові витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також суму, яка підлягає сплаті за проведення експертизи (згідно довідки Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ в Житомирській області про затрачені кошти при виконанні експертизи), оскільки відповідач спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 612, 610, 625, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Приватного підприємства "Спайк - плюс" (13300, м.Бердичів, вул.Зелена, 15, код ЄДРПОУ 31191428)

- 86251,69грн. - основного боргу;

- 3888,59грн. - 3% річних;

- 25214,47грн. - інфляційних;

- 1153,55грн. витрат по сплаті державного мита,

- 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (13300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (10008, м.Житомир, Старий бульвар, 18, код 25574601, рахунок 31258272211843 УДК в Житомирській області, МФО 811039) - 1095,25грн. за почеркознавчу експертизу.

4. В позові відмовити в частині стягнення 6,43грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

дата підписання рішення 30.03.2010р.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2,3- сторонам