Рішення № 9169596, 15.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.10 р.                     Справа № 34/48                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго”, м.Краматорськ

до відповідача: Комунального підприємства „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління”, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості 69625, 81грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Плохоніна Н.О.(за довіреністю)

від відповідача – Новак П.Ю. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ до Комунального підприємства „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 56721,73грн., інфляційні нарахування в сумі 756,75грн., 3%річних в сумі 99,04грн. та пені в розмірі 12048,79грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 69625,81грн.

Відповідач у заяві про відстрочення виконання рішення від 15.04.2010р. (вхід. №02-41/16841) позовні вимог визнає у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання судового рішення.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

01 січня 2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (Теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління” (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №45-16, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов’язується продати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов’язується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору Споживач зобов’язаний виконувати умови належного оформлення актів-рахунків та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни які передбачені договором.

Згідно п. 4.1.1. Договору Теплова організація має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та умовами цього Договору.

Теплопостачальна організація має право вносити за погодженням з Споживачем зміни у Договір, що впливають на розмір плати за отриману теплову енергію. У випадку зміни цих тарифів та цін уповноваженими цим органами, вони застосовуються без додаткового узгодження сторін. (п.4.1.6. Договору).

Розділом 6 Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата враховується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином Споживачеві Теплопостачальною організацією, в трьохденний календарний термін з моменту отримання акту-рахунку. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії, та мають бути оформлені споживачем на протязі 3-х календарних днів з дня отримання їх від Теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 7.2.5. за ухилення від виконання зобов’язанням по актам-рахункам за теплову енергію, а також за їх несвоєчасне оформлення відповідно п. 6.3. Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій”, №686-ХІY від 20.05.1999р.

Пунктом 10.1. встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2008року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін. (п.11.4. Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Між тими ж сторонами було підписано Перелік об’єктів замовлених Споживачем до опалювального сезону 2007 – 2008року, обсяги постачання теплової енергії Споживачу, Розрахунок теплових навантажень будівель по опаленню, Схему теплотраси, що перебуває на балансі Споживача та Умови припинення теплової енергії.

В період з листопада 2009р. по січень 2010р. позивачем було поставлено теплову енергію всього на загальну суму 56721,73грн., що підтверджується податковими накладними та актами-рахунками, зокрема, актом-рахунком №45-11 від 30.11.2009р. на суму 10770,84грн., який отриманий працівником відповідача Кучеровою О.А. 14.12.2009року, актом-рахунком 45-12 від 31.12.2009року на суму 25884,99грн, який отриманий працівником відповідача Севаствянік Я.А. 14.01.2010р., актом-рахунком №45-1 від 31.01.2010р. на суму 20065,89грн., який отриманий працівником відповідача Артем’євою О.А. 09.02.2010р.

Як вбачається з документів наданих відповідачем Севаствянік Я.А., Кучерява О.А. та Артем’єва О.А. на момент прийняття ними рахунків, мали трудові відношення з відповідачем, що підтверджується, зокрема, наказом №297 від 07.12.2009р. про призначення Артем’єву О.А. на посаду головного бухгалтера, наказом №34 від 02.04.2010р. про припинення трудового договору із Севаствянік Я.А. та наказом №163 від 19.09.1997р. про прийняття на роботу Кучерову О.А.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №45-16 від 01.01.2007р. належним чином не виконав, поставлену йому теплову енергію в період з листопада 2009р. по січень 2010р. не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 56721,73грн, що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того в заяві від 15.04.2010р. (вхід. №02-41/16841) відповідач суму позову в розмірі 69625,81грн. визнав у повному обсязі, таким чином позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 56721,73грн. за договором постачання теплової енергії №45-16 від 01.01.2007р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 756,75грн та 3% річних у сумі 99,04грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2465,57грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 555,34грн. підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50% до 6073,92грн. виходячи з наступного

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 6073,92грн. оскільки відповідач суму боргу визнає у повному обсязі, а також є комунальним підприємством, відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 6073,92грн.

Клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення на один рік суд задовольняє частково на шість місяців.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м.Краматорськ до Комунального підприємства „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 56721,73грн., інфляційні нарахування в сумі 756,75грн., 3%річних в сумі 99,04грн. та пені в розмірі 12048,79грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління” (84307, м. Краматорськ, вул. Кима, 103, п/р26001235053241 в філіалі УСБ м. Краматорська, МФО 334486, код ЄДРПОУ 32576420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, п/р 26007301280 в Краматорському відділенні №2865 ВАТ „Ощадбанку” України, МФО 394222, код ЄДРПОУ 34657789) заборгованість у розмірі 56721,73грн., інфляційні нарахування в сумі 756,75грн., 3%річних в сумі 99,04грн., пеню в розмірі 6073,92грн.

Виконання судового рішення відстрочити на шість місяців, починаючи з 01.11.2010року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства „Краматорське трамвайно-тролейбусне управління” (84307, м. Краматорськ, вул. Кима, 103, п/р26001235053241 в філіалі УСБ м. Краматорська, МФО 334486, код ЄДРПОУ 32576420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, п/р 26007301280 в Краматорському відділенні №2865 ВАТ „Ощадбанку” України, МФО 394222, код ЄДРПОУ 34657789) витраті по сплаті державного мита в розмірі 636,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 215,39грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя