Рішення № 9169594, 12.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.10 р. Справа № 34/47

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

про стягнення суми боргу у розмірі 3826,94грн. та пені у розмірі 3826,94грн.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 3826,94грн. та пені у розмірі 3826,94грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 3826,94грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не представив. Як вбачається з поштового повідомлення (а.с.28) №13432429 відповідачка 17.03.2010р. особисто отримала ухвалу про порушення провадження по справі, тобто була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалася, свого представника у судове засідання не направила.

Позивач надіслав на адресу клопотання від 12.04.2010р. (вхід. №02-41/15857), у якому просить суд відкласти розгляд справи, у звязку із неможливістю явки представника у судове засідання. Заявлене клопотання не підлягає задоволенню за тих підстав, що до нього не додано доказів повноваження особи на підписання зазначеної заяви від імені позивача.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

19 листопада 2008року між Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір №32, за умовами якого Постачальник подає теплову енергію для обєктів Споживача в необхідній кількості, а Споживач, відповідно до умов договору, зобовязується прийняти та сплатити теплову енергію по затвердженим тарифам (цінам) в строки, які передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник зобовязується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії обєктів Споживача, відповідно до умов договору.

Згідно із п. 3.2. Договору Споживач зобовязується щомісячно сплачувати послуги теплопостачання відповідно до обєктів теплоспоживання.

Кількість постачаємої теплової енергії Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключених розрахункових або проектним тепловим навантаженням опалювальних споруд в відповідності з „Нормами та вказівка з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, затвердженими Держжилкомунгоспом України 14.12.93р., а при наявності засобів обліку - за приборами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача. Прибори обліку опломбовуються у встановленому порядку (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду, Оплата здійснюється відповідно виставлених рахунків в строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається

Постачальнику під підпис уповноваженому представнику або працівникам організації (установи, підприємства) Споживача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач зобовязаний самостійно отримати у Постачальника.

В разі несплати рахунку в встановлений строк Споживачу нараховується пеня відповідно до Закону України №543/96ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу субєкту підприємницької діяльності пеня нараховується відповідно до Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожити комунальні послуги” №686-ХІV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожний день прострочення. (п.4.4. Договору).

Відповідно до п. 4.7. договору у разі зміни тарифів, нові є обовязковими для застосування сторонами.

Пунктом 5.1. встановлено, що договір укладено строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку не поступить заяви від однієї із сторони про відмову від даного договору або його перегляді.

Договір підписано обома сторонами.

До договору №32 від 19.11.2008року було підписано Дислокацію, у якій зазначені обєкти, на які Постачальником подається теплова енергія, а саме приміщення №106; №120 по проспекту Будівельників, 114.

Факт подачі позивачем теплової енергії підтверджується актом на включення опалення від 19.11.2008. по проспекту Будівельників, 114. та актом на включення опалення від 15.11.2009р. по проспекту Будівельників,114.

В період з травня 2009р. по квітень 2009р. та з листопада 2009р. по січень 2010р. позивачем було поставлено теплову енергію всього на загальну суму 7656,42грн, що підтверджується рахунками-фактур, зокрема, рахунком-фактурою № 03/261179/01 від 23.03.2009р. на суму 3343,99грн., рахунком-фактурою №04-261179/01 від 24.04.2009р. на суму 909,88грн., рахунком-фактурою №11-261179/01 від 26.11.2009р. на суму 791,06грн., рахунком-фактурою №12-261179/01 від 24.12.2009р. на суму 1044,73грн., рахунком-фактурою №01-261179/01 від 25.01.2010р. на суму 1566,76грн.

Зазначені рахунки відповідно до п. 4.1. договору були вручені курєром ККП „Маріупольтепломережа” під підпис працівникам магазину за адресою проспект Металургів, 114, що підтверджується витягом з реєстру вручення рахунків.

За твердженням позивача зазначені рахунки відповідачкою були сплачені частково у сумі 3826,94грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобовязання за договором на відпустку теплової енергії №32 від 19.11.2008р. належним чином не виконав, поставлену йому теплову енергію оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 3826,94грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 3826,94грн. за договором постачання теплової енергії №32 від 19.11.2008р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3826,94рн. на підставі п. 4.4. договору.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50% до 1913,47грн. виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1913,47грн., оскільки відповідачка відповідно до розрахунку позивача більшу частину боргу вже сплатила, відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 1913,47грн

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 3826,94грн. та пені у розмірі 3826,94грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279, р/р 26006010488100 в філіалі ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 335786) суму боргу у розмірі 3826,94грн., пеню у розмірі 1913,47грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279, р/р 26006010488100 в філіалі ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 335786) витраті по сплаті державного мита в розмірі 57,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 177,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя