Рішення № 9169588, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 34/72                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом - Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь

до відповідача - Донецького комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Донецькміськсвітло”, м. Донецьк

про стягнення 1862,27грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Левада Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь до Донецького комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Донецькміськсвітло”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу у розмірі 1478,00грн., пені в сумі 252,56грн., інфляційних витрат в сумі 86,98грн. та 3% річних в сумі 44,73грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання питної води та приймання стоків, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1478,00грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не представив. Як вбачається з поштового повідомлення (а.с.19) №13668309 представник відповідача 02.04.2010р. отримав ухвалу про порушення провадження по справі, тобто був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

23 листопада 2001 року між Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (Постачальник) та А-Т „Нептун” Донецького комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Донецькміськсвітло” (Абонент) укладено договір №771 за умовами якого Постачальник зобов’язується подавати питну воду до об’єктів Абонента та приймати стоки.

Відповідно до п. 1.3. Договору об’єм питної води та скидання стоків у міську мережу каналізації регулюється сторонами.

Згідно із п. 2.1.1 Договору Постачальник зобов’язується постачати питну воду і приймати стоки.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що застосований постачальником тариф на водопостачання та водовідведення „регульований” і „фіксований” згідно постанови облдержадміністрації і постановою Кабінетів міністрів України, і є обов’язковим для обох сторін із моменту введення його в дію.

Абонент за спожиту питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату із свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника в п’ятиденний термін із моменту отримання рахунку в повному обсязі. (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору при простроченні оплати рахунки Абоненту на борг нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожну прострочену добу.

Відповідно до п. 4.7. Договору Абонент, якщо він прострочив виконання грошового зобов’язання, вказаного в п. 3.2. Договору на вимогу Постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних із простроченої суми.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що договір укладений терміном до 31 грудня 2002 року, вступає в силу після його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляд.

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

30 липня 2009р. та 26 серпня 2009р. Постачальником та Абонентом було складено акти, які підтверджують що цієї дати знято показники водомірів та зроблено нарахування за користування водою та каналізацією. Акти підписано представником Абонента без заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені рахунки, зокрема, рахунок №771-102 від 31.07.2009р. на суму 2394,00грн., рахунок №77-103 від 27.08.2009р. на суму 84грн. всього на суму 2478грн

Факт надання позивачем послуг на суму 2478,00грн. підтверджується податковими накладними, зокрема податковою накладною №5438 від 31.07.2009р. на суму 2394,00грн та податковою накладною №6193 від 27.08.2009р.на суму 84грн.

24 листопада 2009року позивач направив на адресу відповідача претензією з вимогою сплатити у місячний термін суму боргу у розмірі 2478,00грн. Як доказ направлення претензії позивачем надана копія квитанція від 9323 від 26.11.2009р.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частина боргу були сплачена відповідачем у сумі 1000грн. у лютому 2010р., що підтверджується наданою позивачем випискою з банку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №771 від 23.10.2001р. на відпуск питної води й прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації належним чином не виконав, надані йому послуги оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1478,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1478,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 86,98грн. та 3% річних в сумі 44,73, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 86,98грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 44,73грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені згідно п.4.6 договору у розмірі 252,56грн

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Маріуполь до Донецького комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Донецькміськсвітло”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу у розмірі 1478,00грн., пені в сумі 252,56грн., інфляційних витрат в сумі 86,98грн. та 3% річних в сумі 44,73грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Донецькміськсвітло” (83086, м.Донецьк, вул. Горького, 50, р/р 260049801209 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03343410) на користь Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р №26007215006790 в Донецькому обласному філіалі АКБ Укрсоцбанку м. Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03361508) суму боргу у розмірі 1478,00грн., пеню в сумі 252,56грн., інфляційні витрати в сумі 86,98грн., 3% річних в сумі 44,73грн., державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя