Рішення № 9169416, 15.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.10 р.                     Справа № 36/26                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Чернігівська кондитерська фабрика „Стріла” м.Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Об”єднані солодощі” м.Макіївка

про: стягнення 36915,36грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Мороз М.М. – по дов.;

від відповідача: Бережна Я.С., Бреус М.В. – по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Чернігівська кондитерська фабрика „Стріла” м.Чернігів, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Об”єднані солодощі” м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 36915,36грн., яка складається з основного боргу в сумі 32100,31грн., штрафу в сумі 4815,05грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №64 від 01.01.09р., товарно-транспортні накладні, довіреності, претензію №06/2387 від 12.10.09р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу 31036,63грн., а в іншій частині позовні вимоги не визнає, оскільки за видатковими накладними №1385 від 24.03.09р. та №1695 від 10.04.09р. позивачем був поставлений товар, який не передбачений заявками: цукерки „Школьные”, „Премьера”, „Футбольне”, „Любимые”, „Бейлиз”, частину якого відповідач прийняв, а від прийняття цукерок „Школьные” та „Премьера” відмовився, оскільки цей товар не був передбачений заявкою та мав невеликий термін придатності, про що направив позивачу повідомлення №3 від 18.05.09р. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу у зв’язку з тяжким фінансовим становищем, яке склалося у теперішній час на його підприємстві.

Позивач проти зменшення розміру штрафу заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

01.01.09р. сторони уклали договір №64, згідно якого позивач передає у власність відповідача кондитерські вироби у кількості, асортименті, якості та цінам, вказаних у товарно-транспортних накладних, які оформлюються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару і які є невід’ємними частинами договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за товарно-транспортними накладними №509 від 03.02.09р. на суму 7732,44грн., №779 від 17.02.09р. на суму 7300,84грн., №999 від 27.02.09р. на суму 10291,56грн., №1283 від 16.03.09р. на суму 11168,69грн., №1385 від 24.03.09р. на суму 38040,12грн., №1695 від 10.04.09р. на суму 9448,92грн., а всього на суму 83982,57грн.

Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними накладними, а також довіреностями №2 від 05.02.09р., №4 від 20.02.09р., №7 від 03.03.09р., №8 від 12.03.09р., №9 від 26.03.09р., №11 від 13.04.09р.

За приписами п.4.5 договору оплата вартості кожної партії поставленого товару здійснюється відповідачем прямо на розрахунковий рахунок позивача протягом 15 календарних днів з моменту його отримання.

Однак відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 51882,26грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами та банківськими виписками, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 32100,31грн.

В ході розгляду справи відповідач надав підписаний зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків, в якому відобразив заборгованість перед позивачем в сумі 32100,31грн.

Направлену позивачем претензію №06/2387 від 12.10.09р. про погашення боргу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів погашення боргу в сумі 32100,31грн. відповідач не представив, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 32100,31грн. вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов господарський суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки п.1.1 договору встановлено, що асортимент товару визначається сторонами у товарно-транспортних накладних, які є невід’ємною частиною договору, відповідач видаткові накладні №1385 від 24.03.09р. та №1695 від 10.04.09р. підписав без зауважень та заперечень, що свідчить про прийняття відповідачем товару за означеними накладними, а надана відповідачем видаткова накладна (повернення) №ВП-0000002 від 18.03.2010р. на суму 1099,03грн. не свідчить про повернення відповідачем товару позивачу, оскільки з боку останнього ця видаткова накладна не підписана. Будь-яких доказів в підтвердження того, що цукерки „Школьные” та „Премьера” мали невеликий термін придатності і у відповідача не було можливості у цей термін реалізувати цей товар відповідач суду не представив, докази направленні позивачу листа №3 від 18.05.09р. з проханням забрати цей товар в матеріалах справи відсутні.

За приписами п.8.3 договору у випадку прострочки відповідачем оплати вартості товару більш ніж на 60 днів, відповідач зобов’язаний оплатити штраф в сумі 15% від отриманого та неоплаченого в строк товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 4815,05грн., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, господарський суд відмовляє відповідачу у клопотанні в частині зменшення суми штрафу, оскільки відповідачем не представлено жодних належних доказів в підтвердження наявності виняткових випадків, на підставі яких господарський суд мав би право згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір неустойки (штрафу, пені).

Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст. 509, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Чернігівська кондитерська фабрика „Стріла” м.Чернігів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об”єднані солодощі” м.Макіївка про стягнення 36915,36грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Об”єднані солодощі” (86115, Донецька область, м.Макіївка, вул. Щукіна, 7, р/р2600513797 у ВАТ ДОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076) на користь Відкритого акціонерного товариства „Чернігівська кондитерська фабрика „Стріла” (14005, м.Чернігів, вул. Комунальна, 2, р/р260041829 у ВАТ „Ерсте Банк” м.Чернігів, МФО 380009, ЄДРПОУ 00382295) основний борг в сумі 32100,31грн., штраф в сумі 4815,05грн., витрати по оплаті держмита в сумі 369,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В судовому засіданні 15.04.10р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 15.04.10р.

Суддя