Рішення № 9169409, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р. Справа № 34/43

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь,

про стягнення заборгованості 6818, 38грн.

за участю представників сторін:

від позивача Пефті О.К. (за довіреністю)

від відповідача не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 6387,88грн., пені в сумі 322,41грн., інфляційні в сумі 66,80грн. та 3% річних в сумі 41,29грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання питної води та приймання стоків, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6387,88грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з поштового повідомлення № 13416504 (а.с. 51) ухвалу про порушення провадження по справі отримано відповідачем особисто, тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

26 вересня 2005року між Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (Виконавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) укладено договір №4263 за умовами якого Виконавець бере на себезобов”язання забезпечувати обєкти Абонента питною водою, а також приймати від нього стічні води в об”ємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.

Відповідно до п. 1.2.Договору Абонент бере на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно із п. 1.4. Договору обєм питної води та скидання стоків у міську мережу каналізації регулюється сторонами.

Пунктом 2.11. встановлено що у разі відмови представника (а у разі його відсутності робітника) Абонента підписати Акт, він підписується виконавцем і робиться напис „Відмова від підпису”. Оформлений таким чином акт є дійсним і обовязковим до взаєморозрахунків. Абонент має право оскаржувати цей акт в Адміністрацію виконавця або до суду в місячний термін з моменту його складання.

Кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані та зареєстровані у виконавця (п.2.13. Договору).

Згідно із п.2.17.4. Абонент зобовязується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та відповідно до п. 2.17. підписувати акти обстеження водопровідних систем та акти відносно обємів надання послуг з водопостачання, а також реєстр про отримання рахунку.

Відповідно до п. 3.1. Договору прийом стічних вод Абонента здійснюється шляхом скиду стічних вод Абонентом зі своїх каналізаційних мереж в каналізаційні мережі виконавця через окремі випуски, з обовязковим улаштуванням контрольних колодязів за межами свого підприємства.

Пунктом 3.19.1. договору встановлено,щоВиконавець зобовязаний забезпечити своєчасний прийом, відведення та очистку стічних вод Абонента у межах затверджених допустимих концентрацій згідно з вимогами Правил у випадку відповідності якості та режиму скиду стічних вод Абонента умовам цього договору та при відсутності заборгованості за послуги водовідведення.

Абонент відповідно до п. 3.20.12. договору зобовязується підписати акт обстеження каналізаційних мереж та акт відносно обємів надання послуг з водовідведення та акти відбору проб та результатів аналізів, а також відповідно до п.3.20.14 своєчасно оплачувати рахунки предявлені виконавцем в установленому порядку за скид стічних вод у межах відведених нормативів.

Пунктом 4.1.договору встановлені тарифи на послуги Виконавця відповідно до рішення Маріупольської міської ради.

Застосований Виконавцем тариф на водопостачання і водовідведення „регульований” і фіксований” згідно з рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, є обовязковим для обох сторін із моменту введення його в дію. У разі зміни тарифів, Абонент сплачує послуги за новими тарифами без внесення будь-яких змін та доповнень до Договору. Про зміну тарифів абонент сповіщається листом, або телефонограмою, або шляхом повідомлення через засоби масової інформації. (п.4.2. Договору).

Як вбачається із п. 4.6. Договору на підставі акту Абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі Абонента за місцезнаходженням останнього. Якщо під час вручення рахунку уповноважена особа Абонента відсутня, або ухиляється від прийому рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику Абонента. У реєстрі вручення рахунків представник Виконавця робить запис кому вручено рахунок та дату вручення. Вручений таким чином є дійсним і підлягає обовязковій оплаті. Рахунок також може направлятися поштою.

Відповідно до п. 4.7. Договору Абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до пяти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Пунктом 5.7. договору встановлено, що у разі прострочення оплати рахунку абонент зобовязаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючого у період прострочення, від суми заборгованості, за кожну прострочену добу.

Абонент, якщо він прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу Виконавця зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три відсотки річних із простроченої суми за весь час прострочення. (п.5.8. Договору).

Договір укладений терміном до 31 грудня 2005року, вступає в силу після його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї із сторін про відмову від даного або його перегляду.

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

Між тими ж сторонами було підписано Додаток 8.1. до договору Дислокація обєктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки, відповідно до якої позивач забезпечує два об”єкти Абонента по вул. Осипенко, 5 та по вул. Пушкіна, 71 в м.Маріуполі.

Виконавцем та Абонентом було складено акти від 18.05.2009р., від 17.06.2009р., від 17.07.2009р., від 17.08.2009р., від 14.09.2009р., від 16.10.2009р., від 16.11.2009р., від 16.12.2009р., від 18.01.2010р, які підтверджують що цієї дати знято показники водомірів та зроблено нарахування за користування водою та каналізацією. Акти підписані особисто відповідачем та його робітниками без заперечень.

Відповідно до підписаного сторонами Додатку №8.7 до договору Абонент, з метою вдосконалення підписання актів, щодо відбору проб стічних вод уповноважив ОСОБА_2., ОСОБА_1 представляти підприємство при відборі проб, підписувати акти відбору проб та результати аналізів стічних вод.

За надані послуги та на підставі підписаних актів позивачем були виставлені рахунки, зокрема, рахунок №4263 від 20.05.2009р. на суму 1182,96грн.,рахунок від 4263 від 18.06.2009р. на суму 1135,26грн, №4263 від 21.07.2009р. на суму 1182,96грн., №4263 від 19.08.2009р. на суму 1182,96грн., №4263 від 21.09.2009р. на суму 1135,26грн., №4263 від 20.10.2009р. на суму 1182,96грн., №4263 від 18.11.2009р. на суму 1135,26грн., №4263 від 18.12.2009р. на суму 1182,96грн., №4263 від 20.01.2010р. на суму 1182,96грн., №4362 від 22.02.2010р. на суму 1068,48грн.

Як доказ направлення рахунків позивачем надані реєстри вручення рахунків за користування послугами водопостачання та водовідведення де є відмітка про отримання зазначених рахунків Абонентом.

За твердженням позивача виставлені ним рахунки були частково оплачені відповідачем в сумі 6319,40грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за договором №1263 від 26.09.2005р. на відпуск питної води й прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації належним чином не виконав, надані йому послуги оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 6387,88грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 6387,88грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 66,80грн. та 3% річних в сумі 41,29грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 66,80грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 41,29грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені згідно п.5.7 договору у розмірі 322,41грн

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Маріуполь до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 6387,88грн., пені в сумі 322,41грн., інфляційні в сумі 66,80грн. та 3% річних в сумі 41,29грн., задовольнити повністю.

Стягнути ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р №26007215006790 в Донецькому обласному філіалі АКБ Укрсоцбанка в м. Донецьку, МФО 334011, ЗКПО 03361508) основний борг в сумі 6387,88грн., пеню в сумі 322,41грн., інфляційні в сумі 66,80гр., 3% річних в сумі 41,29грн., державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя