Рішення № 9169382, 19.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.10 р.                     Справа № 24/39пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої При секретарі судового засідання Петровій В.П.

за участю:

Прокурора Кулікова Ю.В. – посвідчення

Представників сторін:

від позивача: Цимідан К.В. – довіреність.

від відповідача: не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м. Київ

до відповідача Фермерського господарства „Агро-Тон” с. Ровне Красноарміського району Донецької області

про стягнення 380 грн. 32 коп. та зобов’язання відповідача повернути позивачу техніку, що отримана у лізинг: сівалку зернову СЗ-5,4 у кількості 2 одиниць.

СУТЬ СПОРУ:           

Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства „Агро-Тон” с. Ровне Красноарміського району Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 12 143 грн. 79 коп., з яких 11763 грн. 47 коп. – основний борг, 235 грн. 68 коп. – пені, 110 грн. 15 коп. – індексу інфляції, 34 грн. 49 коп. – 3% річних та зобов’язання відповідача повернути позивачу техніку, що отримана у лізинг: сівалку зернову СЗ-5,4 у кількості 2 одиниць.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на договір фінансового лізингу № 5-07-522сфл від 01.08.2007р., акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 84 від 21.08.2007р., графік сплати лізингових платежів, розрахунки суми боргу з урахуванням пені, індексу інфляції, 3% річних.

Прокурор на вимогу суду надав письмове пояснення № 05/10 від 16.03.2010р., яким повідомив, що просить зобов’язати відповідача повернути техніку на підставі п.3.1.2 договору фінансового лізингу № 5-07-522сфл від 01.08.2007р.

В ході розгляду справи прокурор надав заяву № 05/10 від 16.04.2010р., якою повідомив, про сплату суми основного боргу у зв’язку з чим зменшив позовні вимоги та просить стягнути 380 грн. 32 коп., з яких 235 грн. 68 коп. – пені, 110 грн. 15 коп. – індексу інфляції та 34 грн. 49 коп. – 3% річних. Відмовився від вимоги про зобов’язання відповідача повернути техніку.

Позивач підтримав заяву прокурора в частині зменшення позовних вимог, виходячи з умов довіреності № 14/20-63-10 від 15.01.2010р.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

          Між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (далі – лізингодавець) та Фермерським господарством „Агро-Тон” (далі – лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 5-01-522 сфл від 01.08.2007р.

Відповідно до п. 1.1 договору, лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу”, що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно акту № 84 від 21.08.2007р. лізингоодержувач прийняв згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та доручення лізингодавця предмет лізингу: сівалку зернову СЗ -5, 4, зав. № 527, 531 у кількості 2 од., вартістю 108 900 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 110 грн. 15 коп. – індексу інфляції за період з грудня 2009р. по січень 2010р. та 34 грн. 49 коп. – 3% річних за період з 21.11.2007р. по 21.02.2010р.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 7.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми та сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Прокурор та позивач просять стягнути з відповідача пеню в сумі 235 грн. 68 коп. за період з 22.11.2009р. по 25.02.2010р., яка нарахована відповідно до діючого законодавства і умов договору та підлягає стягненню.

Також прокурор та позивач просять зобов’язати відповідача повернути позивачу техніку, що отримана у лізинг: сівалку зернову СЗ-5,4 у кількості 2 одиниць.

Прокурор заявою № 05/10 від 16.04.2010р. відмовився від вимоги щодо зобов’язання відповідача повернути позивачу техніку, що отримана у лізинг: сівалку зернову СЗ-5,4 у кількості 2 одиниць.

Враховуючи той факт, що позивач заяву прокурора в частині відмови від вимоги щодо повернення позивачу техніки, що отримана у лізинг не підтримав, зазначена вимога підлягає розгляду судом.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про фінансовий лізинг” (далі – Закон) відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону, лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Таким чином, законодавець пов’язує безспірне повернення майна саме у разі припинення договору. Як вбачається із тексу договору фінансового лізингу № 5-07-522сфл від 01.08.2007р. лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, тобто спірний договір лише закріплює право лізингодавця вимагати повернення майна.

У судовому засіданні позивач не надав доказів ані розірвання договору, ані направлення відповідачу вимоги про повернення предмету лізингу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутнє право витребування майна саме у зв’язку із виникненням спірної заборгованості.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, Закону України „Про фінансовий лізинг”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м. Київ до Фермерського господарства „Агро-Тон” с. Ровне Красноарміського району Донецької області про стягнення 380 грн. 32 коп. та зобов’язання відповідача повернути позивачу техніку, що отримана у лізинг: сівалку зернову СЗ-5,4 у кількості 2 одиниць. задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства „Агро-Тон” (85325, Донецька область, Красноарміський район, с. Ровне, вул. Терешкової, б. 19, р/р 26009060059702 у КФ ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 31949503) на користь Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, р/р 26006010890602 в ПАТ „Альфа-банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 30401456) 235 грн. 68 коп. – пені, 110грн. 15 коп. – індексу інфляції та 34 грн. 49 коп. – 3% річних.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства „Агро-Тон” (85325, Донецька область, Красноарміський район, с. Ровне, вул. Терешкової, б. 19, р/р 26009060059702 у КФ ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 31949503) на користь державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі міста Донецька, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) 3 грн. 80 коп. державного мита.

Стягнути з Фермерського господарства „Агро-Тон” (85325, Донецька область, Красноарміський район, с. Ровне, вул. Терешкової, б. 19, р/р 26009060059702 у КФ ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 31949503) на р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації: 22050000 витрати за інформаційно - технічне обслуговування судового процесу в сумі 7 грн. 39 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя