Рішення № 9169373, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р.                     Справа № 18/35                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 85” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” СТРОЙ” м. Донецьк

про стягнення 8318,58 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Варданян В.В. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Відкрите акціонерне товариство “Спеціалізована пересувна механізована колона № 85” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” СТРОЙ” 5511,20 грн. боргу, 210,57 грн. річних, 1036,11 грн. інфляційних та 1560,70 грн. пені, а всього 8318,58 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач розрахувався частково, тому за ним налічується борг за прострочку оплати якого нараховані пеня, інфляційні та річні.

Уточненням до позовних вимог від 23.03.2010 р. позивач зменшив суму позову і просить суд стягнути з відповідача 5511,20 грн. боргу, 566,45 грн. пені, 223,70 грн. річних та 1157,35 грн. інфляційних витрат, а всього 7458,70 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому це уточнення суд розцінює як заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з’явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.07.2008 р. сторонами був укладений договір субпідряда № 126-с, відповідно до якого Субпідрядник (позивач) зобов’язався власними силами та засобами виконати відповідно проектно – кошторисної документації роботи на об’єкті по тимчасовому живленню та передати їх Генпідряднику (відповідачу), який ці роботи зобов’язався прийняти та оплатити.

Строк дії договору встановлений – з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно з п. 3.4.1. договора відповідачем була здійснена попередня оплата робіт у сумі 275000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою № 04/11 від 18.02.2010 р.

Відповідно до п. 11.1. договора (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2008 р.) Субпідрядник не пізніше 25 числа поточного місяця надає представнику Генпідрядника Акт прийому – передачі виконаних робіт, укладений по формі КБ-2в, Довідку по формі КБ-3 та акт використання матеріалів Генпідрядника.

Позивач обумовлені договором роботи виконав, що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт:

б/н від 29.08.2008 р. на суму 8778,00 грн., б/н від 29.09.2008 р. на суму 243748,80 грн., № 1 від 30.10.2008 р. на суму 41989,20 грн. та № 2 від 30.10.2008 р. на суму 5995,20 грн., а всього на суму 300511,20 грн., підписаними у двохсторонньому порядку.

Сторонами також підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 від 29.09.2009 р. на суму 252526,80 грн. та від 30.10.2008 р. на суму 47984,40 грн.

Відповідно до п. 3.4.2. договора (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2008 р.) оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним, після прийняття виконаних робіт або їх частин (підписання Акта прийому – передачі виконаних робіт, довідки КБ-3).

12.11.2008 р. відповідачем було сплачено позивачу 20000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою № 134-64/660 від 18.02.2010 р.

Таким чином з урахуванням цієї проплати та попередньої оплати, залишок несплаченої суми становить 5511,20 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача індекс інфляції з листопада 2008 р. по червень 2009 р. та з вересня 2009 р. по лютий 2010 р. складає 1157,35 грн., а річні – 223,70 грн. з 15.11.2008 р. по 23.03.2010 р. (494 дня).

Пунктом 15.1. договора сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за виконані роботи у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем нарахована пеня у сумі 566,45 грн. за період з 24.08.2009 р. по 22.02.2010 р.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов’язання по оплаті робіт мало бути виконано до 15.11.2008 р., а тому нарахування пені припинилось 15.05.2009 р. Правових підстав для нарахування пені за період з 24.08.2009 р. по 22.02.2010 р. у позивача немає.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані частково і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 85” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” СТРОЙ” м. Донецьк про стягнення 7458,70 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕРЦ” СТРОЙ” м. Донецьк (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а, п/р 26000301787827 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 34053516, ІПН 340535105636, св. платника ПДВ № 07601672) на користь Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона № 85” м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 19, п/р 26002301747586 в ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 01036253, ІПН № 010362505617, св. платника ПДВ № 07159468) 5511,20 грн. боргу, 1157,35 грн. індексу інфляції, 223,70 грн. річних, 94,25 грн. державного мита та 218,09 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 20.04.2010 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя