Рішення № 9169335, 22.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.10 р.                     Справа № 24/8                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Лізенко Г.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Драпак Е.О. – довір.

від відповідача не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Молокопродукт”, м.Артемівськ

про стягнення 7231 грн. 03 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 25.01.2010р. оголошено перерву до 03.02.2010р., 03.02.2010р. до 16.02.2010р., 16.02.2010р. до 24.02.2010р., 24.02.2010р. до24.03.2010р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.                    

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Молокопродукт”, м.Артемівськ про стягнення 8 192 грн. 50 коп., з яких 7 616 грн. 26 коп. - заборгованості, 79 грн. 49 коп. - 3% річних та 496 грн. 75 коп. - пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 мІ № 171-14-44 від 20.02.2008р., акт приймання-передачі майна від 20.02.2008р., рахунки № 125 від 31.01.2009р., № 384 від 28.02.2009р., № 438 від 31.03.2009р., № 583 від 30.04.2009р., №802 від 31.05.2009р., № 169 від 30.06.2009р., № 418 від 31.07.2009р., № 670 від 31.08.2009р., № 778 від 30.09.2009р., № 991 від 31.10.2009р., № 168 від 30.11.2008р., №169 від 30.11.2008р., № 185 від 15.12.2008р., № 186 від 15.12.2008р., списки відправленої кореспонденції.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та розрахунок, відповідно до яких сума заборгованості в розмірі 8024 грн. 02 коп. складається з орендної плати в розмірі 6575 грн. 29 коп., відшкодування витрат на утримання майна у розмірі 232 грн. 50 коп., електроенергії в розмірі 17 грн. 00 коп., 112% у розмірі 19 грн. 66 коп. та 3% річних – 76грн. 74 коп.

Заявою від 15.04.2010р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7231 грн. 03 коп., з яких борг з орендної плати в розмірі 6 575 грн. 29 коп. за період з грудня 2008р. по жовтень 2009р., борг з комунальних послуг в розмірі 107 грн. за період з грудня 2008р. по квітень 2009р., 3% річних – 75 грн. 70 коп. та пеня 473 грн. 04 коп.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву № 6 від 22.01.2010р., яким позовні вимоги визнав частково в розмірі 1309 грн. 93 коп. Доповненням до заперечення на позовну заяву № 8 від 22.02.2010р. проти задоволення вимог щодо стягнення 8192 грн. 50 коп. заперечував, посилався на той факт, що в акті приймання-передачі відсутні посада, прізвище та підпис представника орендаря, а також дата прийняття-передачі приміщення, у зв’язку з чим вважає, що не настав обов’язок оплати. Також відповідач, посилаючись на рішення господарського суду № 14/281 вважає, що договір припинив свою дію з 1 квітня 2009р.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Концерн Молокопродукт” (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 мІ від 20.02.2008р.

          Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення (далі – майно), розташоване в м. Артемівську на 2 поверсі 3-поверхового будинку № 41 по вул. Артема, 41, загальною площею 1, 98 мІ - виробничих приміщень із них 1,98 мІ спеціалізованих технологічних приміщення для встановлення обладнання: апаратура АЦУ-4АЦТ для ущільнення лінії зв’язку.

Статтею 765 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно п. 2.1 договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, вказаного в п.1.1 договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

20.02.2008р. між сторонами укладено акт приймання-передачі до договору № 171-14-44 від 21.02.2008р., який підписаний обома сторонами.

За правовою природою спірний договір є договором найму, а правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються умовами вказаного договору оренди, Цивільним та Господарським кодексами України.

Пунктом 12.1. договору строк дії договору з 20.02.2008р. по 20.01.2011р.

Підпунктом 12.4.3 договору передбачено, що він може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін або за рішенням суду в разі порушення строків внесення орендної плати більш ніж на 3 місяці або не внесення її у повному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, що кореспондується з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, що кореспондується з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач посилається на той факт, що саме після направлення позивачем вимоги № 22/14-38 від 30.04.2009р., яку він отримав і копію якої надав суду, договір припинив свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи 06.05.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу, що підтверджується фіскальним чеком № 3041 та списком замовленої кореспонденції 7326/15.

В цій вимозі позивач повідомив про припинення дії договору оренди № 171-14-44 від 20.02.2008р. у зв’язку із заборгованістю з орендної плати.

Оскільки позивач надав докази відправлення зазначеної вимоги, відповідач підтвердив її отримання, але не довів якого саме числа відбулась це отримання, суд застосовує приписи ст. 530 Цивільного кодексу України (оскільки саме за цією підставою була направлена вимога позивача) і вважається, що строк договору оренди припинив свою дію 13.05.2009р.

Також суд визнає безпідставним посилання відповідача на рішення господарського суду Донецької області № 14/281 від 22.12.2009р., в якому на його думку визначено, що позивач припинив надання телекомунікаційних послуг з 1 квітня 2009р., а на підставі п.п.12.7.7 договору, дія договору припиняється в разі припинення надання товариством телекомунікаційних послуг орендарю, якщо майно використовується для розміщення обладнання.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з предмету договору спірне приміщення передане для встановлення обладнання – апаратури АЦУ-4АЦТ для ущільнення лінії зв’язку.

Із зазначеного рішення суду не вбачається, що саме визначені послуги позивачем не надавались з квітня 2009р., а рішення, взагалі, лише визначає факт надання послуг відповідачу за певний період, а саме за грудень 2008р., січень-березень 2009р.

Таким чином рішення господарського суду Донецької області у справі № 14/281 від 22.12.2009р. не встановлює будь-яких фактів припинення спірного договору оренди з 1квітня 2009р.

Сторонами в зведеному розрахунку, який є додатком до договору і невід’ємною його частиною, оговорено розмір експлуатаційних послуг та комунальних платежів, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7 231 грн. 03 коп., яка складається з боргу з орендної плати в розмірі 6 575 грн. 29 коп. за період з грудня 2008р. по жовтень 2009р., боргу з комунальних послуг в розмірі 107 грн. за період грудень 2008р. по квітень 2009р., які складаються з боргу по відшкодуванню витрат на утримання майна, боргу з електроенергії, боргу з витрат на експлуатацію таобслуговуванню електромереж та електрообладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 258 грн. 79 коп. з ПДВ (20%) за 1,0 мІ спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,98 мІ всієї орендованої площі становить 512 грн. 41 коп. з ПДВ (20%).

Пунктами 3.4., 3.5 договору передбачено, що орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з розрахунками орендодавця, пропорційно орендованої площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованої площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати. Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. договору.

Згідно п. 3.6 договору, у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна. На момент розгляду справи майно орендарю не передано.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки № 168 від 30.11.2008р., № 169 від 30.11.2008р., № 185 від 15.12.2008р., № 186 від 15.12.2008р., № 125 від 31.01.2009р., № 384 від 28.02.2009р., № 438 від 31.03.2009р., № 583 від 30.04.2009р., № 802 від 31.05.2009р., № 169 від 30.06.2009р., № 418 від 31.07.2009р., № 670 від 31.08.2009р., № 778 від 30.09.2009р., № 991 від 31.10.2009р., № 168 від 30.11.2008р., № 169 від 30.11.2008р., № 185 від 15.12.2008р., № 186 від 15.12.2008р.

Відповідач у судовому засіданні 16.02.2010р. підтвердив факт отримання рахунків на оплату, що зафіксовано відповідним протоколом.

Пунктом 6.1.3. договору передбачено, що орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов’язання за договором стосовно оплати орендної плати та комунальних послуг, належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 7 231 грн. 03 коп., яка складається з боргу з орендної плати в розмірі 6 575 грн. 29 коп. за період з грудня 2008р. по жовтень 2009р., боргу з комунальних послуг в розмірі 107 грн. за період грудень 2008р. по квітень 2009р., які складаються з боргу по відшкодуванню витрат на утримання майна, боргу з електроенергії, боргу з витрат на експлуатацію таобслуговуванню електромереж та електрообладнання, доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і підлягає стягненню.

Відповідач надав примірник акту приймання-передачі, в якому в графі „Дата прийняття-передачі майна в користування” дата не вказана, а тому, посилаючись на цей факт вважає, що обов’язок оплати відповідно до п. 3.1 договору не настав. Зазначив, що в акті приймання-передачі відсутні посада, прізвище та підпис представника орендаря.

Суд вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки оглядом акту приймання-передачі майна, наданого саме відповідачем вбачається, що в самому акті приймання-передачі зазначена дата складання – 20.02.2008р. Оскільки сторонами не визначено іншої дати, то суд вбачає, що сторони погодились щодо передачі майна саме з зазначеної дати.

Посилання відповідача на відсутність посади, зазначення прізвища та підпису представника орендаря на акті як на відсутність обов’язку оплатити, суд також вважає безпідставним, оскільки він не довів, що акт приймання-передачі від 20.02.2008р. підписано неуповноваженою особою. При цьому у судовому засіданні відповідач підтвердив, що фактично прийняв приміщення та використовував його, а також оплачував орендну плату після прийняття майна.

Також суд визнає безпідставними посилання відповідача на виставлення позивачем рахунків на оплату орендної плати із зазначенням в них як підставу оплати договір від 01.02.2007р., оскільки у спірний період рахунки виставлялись також з посиланням на спірний договір.

Позивач просить стягнути пеню в розмірі 473 грн. 04 коп. за період з 28.02.2009р. по 28.11.2009р.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з умов договору та присів ст. 232 Господарського процесуального кодексу України пеня повинна бути нарахована за період з 21.02.2009р. по 21.11.2009р.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за період з 28.02.2009р. по 28.11.2009р. в розмірі 473 грн. 04 коп., яка не перевищує розміру пені, у разі її нарахування за період з 21.02.2009р. по 21.11.2009р. відповідно до умов договору, та вищезазначених норм і підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 75 грн. 70 коп. 3% річних за період з 28.02.2009р. по 28.11.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана сума діючому законодавству не суперечить і підлягає стягненню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 551, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 283, 286 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Укртелеком”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Молокопродукт”, м.Артемівськ про стягнення 7231грн.03коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Молокопродукт” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зарічна, 63, код ЄДРПОУ 30502760, п/р26001190702030 в Артемівському відділенні ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „Укртелеком” (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 22, р/р 260011298 в ДОД Райфайзен банк „Аваль” м. Донецька, МФО 335076, код ЄДРПОУ 01183764) 6 575 грн. 29 коп. – боргу з орендної плати, 107 грн. 00 коп. - боргу з комунальних послуг, 473 грн. 04 коп. – пені, 75 грн. 70 коп. – 3 % річних, 90грн. 03 коп. - державного мита, 208 грн. 30 коп. – витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя