Рішення № 91687173, 21.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року № 320/2762/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (код за ЄДРПОУ 40323081, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 03.05.2019 № 205.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани є необґрунтованим та незаконним, адже, на переконання позивача, дисциплінарного правопорушення (проступку) він не вчиняв, а дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку, оскільки порушення, зазначені в аудиторському звіті, не відповідають дійсності та не вказують на неналежне виконанняним, як начальником Миронівського районного управління, своїх посадових обов`язків. Позивач вважає, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді догани, не дотримався вимог статей 67, 74 Закону України «Про державну службу» та не врахував попередню роботу позивача, не перевірив належним чином його доводи, не з`ясував обставини відсутності вини державного службовця, а також факту заподіяної шкоди. Тож, на думку позивача, в зв`язку з належним виконанням посадових обов`язків та відсутністю вини в його діях, відсутні ознаки вчинення дисциплінарного проступку.

Тому, позивач просить суд визнати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності протиправним та скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

17 вересня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням встановлення службовим розслідуванням того, що позивачем допущено низку порушень, зокрема: не забезпечено належний контроль за виконанням вимог приписів, складених за результатами перевірочних заходів; не забезпечено належний контроль за виконанням плану заходів щодо суб`єкта господарювання, якого оголошено епізоотичним вогнищем африканської чуми свиней; не забезпечено виконання вимог наказу стосовно надання щоденної інформації щодо вжитих заходів в наявних неблагополучних по африканській чумі свиней пунктах; в зоні захисту не проведений забій клінічно здорових свиней та не направлений матеріал на дослідження; не здійснювався контроль та поточний аналіз виконання плану протиепізоотичних заходів по профілактиці заразних хвороб тварин (виконаний на 52%); статистичні звіти по формі за січень та лютий 2019 року на паперових носіях не подані до Головного управління; районним управлінням не надана інформація про результати проведеної роботи щодо сказу тварин у м. Миронівка та несвоєчасно надано інформацію на виконання доручення (із запізненням на 9 робочих днів); прослідковується низький рівень контролю за здійсненням комплексу робіт з ідентифікації і обліку (реєстрації) тварин; не забезпечено виконання доручення щодо наповнення Єдиної інформаційної системи про спалахи інфекційних хвороб тварин за 2018 рік та на день перевірки; не проведено доопрацювання та внесення змін до плану протиепізоотичних заходів, що не дає змогу сформувати загальний план по області та надіслати його на узгодження; не актуалізовано склад групи швидкого реагування, зокрема, в нього включено звільнених працівників, при цьому, нових пропозицій не було надано.

На переконання відповідача, з наведених порушень, які було допущено районним управлінням під керівництвом позивача, слідує, що будучи державним службовцем, займаючи посаду начальника, ОСОБА_1 під час виконання посадових обов`язків, які визначені Положенням про Миронівське районне управління, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки, вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме, неналежне виконання посадових обов`язків, за що, за частиною 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу», передбачено накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке і було застосовано до позивача в оскаржуваному наказі.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано копії матеріалів дисциплінарної справи № 4 щодо ОСОБА_1 (а.с. 98-140 т. 1).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 клопотання про зупинення провадження у справі задоволено, надано сторонам час для примирення та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 поновлено провадження у справі, у зв`язку з відсутністю інформації про досягнення мети, яка слугувала підставою для зупинення провадження у справі, а також, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

До суду від сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, судом вирішено здійснювати розгляд даного спору в письмовому порядку на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 03.07.2017 № 223-К, ОСОБА_1 з 03.07.2017 призначено на посаду начальника Миронівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

За результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності Миронівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, оформленого аудиторським звітом від 26.03.2019 № 10-11-13/1, відповідно до п. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу», згідно наказу від 27.03.2019 № 159, розпочато дисциплінарне провадження стосовно начальника Миронівського РУ ГУ Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 .

За результатами проведення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія дійшла висновків про неналежне виконання начальником Миронівського районного управління ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 03.05.2019 № 205, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з наказом відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, вважаючи його безпідставними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Зважаючи на вказане, суд звертає увагу сторін на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, закріплені в Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (надалі також - Закон № 889-VIII).

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 889-VIII, тут і далі в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни, державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Положеннями ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIIІ визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

При цьому, п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIIІ передбачено, що дисциплінарним проступком є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (застосовано до позивача).

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII).

Так, ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII, визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч. 6 ст. 66 Закону № 889-VIII, дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті (догана, попередження про неповну службову відповідність), накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 7 ст. 66 Закону № 889-VIII).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 68 Закону № 889-VIII, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону № 889-VIII).

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування (ч. 8 ст. 71 Закону № 889-VIII).

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії (ч. 9 ст. 71 Закону № 889-VIII).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про те, що зі змісту положень Закону № 889-VIII, слідує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку, встановленого за результатами дисциплінарного провадження. Під дисциплінарним проступком згідно з Законом № 889-VIII, слід розуміти протиправну винну дію або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Тож, дисциплінарне стягнення - це передбачена спеціальним законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто, вчинив дисциплінарний проступок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, зокрема, Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, а також правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями та у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

При цьому, особливе значення під час визначення діяння державного службовця, як дисциплінарного проступку, має наявність у вчиненні цього діяння його вини - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Під час розгляду даного спору по суті судом досліджено наступне.

У висновках (розділ ІІІ) аудиторського звіту від 26.03.2019 № 10-11-13/1, зазначений негативний висновок, адже всупереч вимог чинного законодавства та Положення про Миронівське районне управління Держпродспоживслужби в Київській області, його начальником Губрієм В.С. не забезпечено:

- контроль за виконанням суб`єктами господарювання вимог приписів щодо усунення порушень законодавства, як результат, проведення заходів державного контролю, є неефективним;

- достатній контроль за виконанням суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, фізичними особами рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій всіх рівнів щодо забезпечення епізоологічного благополуччя території району, в.т.ч. щодо профілактики ліквідації африканської чуми свиней ДП ДГ «Еліта»;

- належний контроль за проведенням протиепізоотичних заходів та станом їх виконання;

- належний контроль за здійсненням комплекту робіт з ідентифікації обліку тварин, недотримання вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин під час переміщенням тварин;

- своєчасне та повне виконання розпорядчих документів, доручень, інших документів Держпродспоживслужби та Головного управління.

У розділі ІV аудиторського звіту, комісією наведені рекомендації (а.с. 115-121 т. 1).

У зв`язку з надходженням аудиторського звіту за результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту відповідності виконання покладених завдань Миронівським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 26.03.2019№ 10-11-13/1, згідно з наказом від 27.03.2019 № 159, розпочато дисциплінарне провадження стосовного начальника Миронівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1

28 березня 2109 року, 04.04.2019 та 03.05.2019 відбулися засідання дисциплінарної комісії, за наслідком роботи якої, Комісія прийшла до висновку про неналежне виконання начальником Миронівського районного управління ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що виявилося у наступному:

- не забезпечено належний контроль за виконанням вимог приписів, складених за результатами проведених планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) за період з серпня 2018 по березень 2019 року;

- не забезпечено належний контроль за виконанням Плану заходів щодо ДП ДГ «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. Ремесла В.І. НААН (с. Центральне, Миронівський район, Київська область), яке оголошено епізоотичним вогнищем щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 20 вересня 2018 року, зокрема: ненадані акти щодо кількості вилучених свиней в неблагополучному господарстві, акти щодо проведеної дезінфекції транспорту, задіяного в епізоотичному вогнищі, в робочих інструкціях для осіб, задіяних у виконанні заходів, відсутні підписи цих осіб;

- не забезпечено виконання вимог п. п. 2 п. 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 02.12.2016 № 322 «Про заходи, що проводяться в наявних неблагополучних щодо АЧС пунктах» стосовно надання щоденної інформації щодо вжитих заходів в наявних неблагополучних по африканській чумі свиней пунктах. Зазначена інформація надавалася до Головного управління останній раз 29.12.2018, попередня - 15.11.2018;

- в порушення вимог «Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней», затвердженої наказом Мінагрополітики та продовольства України від 07.03.2017 № 111, в зоні захисту не проведений забій клінічно здорових свиней та ненаправлений матеріал на дослідження для визначення ступеня розповсюдження вірусу африканської чуми свиней (відповідно до інформації щодо вжитих заходів в наявних неблагополучних пунктах - утримувалося 37 голів свиней);

- не здійснювався контроль та поточний аналіз виконання Плану протиепізоотичних заходів по профілактиці основних заразних хвороб тварин в Миронівському районі на 2018 рік (План протиепізоотичних заходів (дослідження та щеплення) в загальному виконаний на 52%);

- статистичні звіти форми 1-ВЕТ за січень та лютий 2019 року на паперових носіях в взагалі не надано до Головного управління;

- районним управлінням не надана інформація про результати проведеної роботи щодо сказу тварин у м. Миронівка (доручення від 27.12.2018 № 10-01.1-06/12065 «Про вжиття заходів») та несвоєчасно надано інформацію на виконання доручення першого заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 21.02.2019 10-01.1-06/174 «Про облік чисельності диких тварин та пернатої дичини», зокрема, відповідь подано із запізненням на 9 робочих днів;

- прослідковується низький рівень контролю за здійсненням комплексу робіт з ідентифікації і обліку тварин, недотримання вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин під час переміщення тварин, а також, не здійснюються заходи щодо приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до кількості фактично наявного поголів`я тварин, не застосовуються заходи адміністративного впливу до фізичних та юридичних осіб за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин;

- не забезпечено виконання доручення Головного управління від 02.11.2017 № 10-01-20/7356 «Щодо актуалізації інформації» та наказу від 18.05.2018 № 232 «Щодо наповнення Єдиної інформаційної системи з проведення протиепізоотичних заходів» Зокрема, в Єдину інформаційну систему не внесена інформація про спалахи інфекційних хвороб тварин за 2018 рік та на день перевірки;

- не проведено доопрацювання та внесення змін до «Плану протиепізоотичних заходів по профілактиці основних заразних хвороб тварин в Миронівському районі на 2019 рік» у Єдиній інформаційній системі, що не дає можливість Головному управлінню сформувати загальний план по області та надіслати його на узгодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- не актуалізовано склад групи швидкого реагування, утвореної відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.02.2018 № 68. В групу швидкого реагування включені звільнені працівники. При цьому, районним управлінням не надані пропозиції щодо внесення змін в персональний склад групи швидкого реагування.

Комісія, враховуючи наведені порушення, також вказала, що письмові пояснення ОСОБА_1 не спростовують виявлені порушення, з чого слідує, що будучи державним службовцем, займаючи посаду начальника Миронівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, ОСОБА_2 під час виконання посадових обов`язків, які визначені Положенням про Миронівське районне управління, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки та бажаючи їх настання вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - неналежне виконання посадових обов`язків, за що, ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» передбачено накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Для належної перевірки поставлених в провину позивачу, як керівнику, порушень, виявлених під час проведення аудиту, судом досліджено зміст Положення про Миронівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затверджене начальником Головного управління Держпродспоживслужби від 05.05.2018 (а.с. 155-158 т. 1), а також, Положення про Миронівську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 26.10.2018 № 873 (а.с. 159-162 т. 1).

Згідно Положення про Миронівське управління Держпродспоживслужби в Київській області, управління є територіальним органом Держпродспоживслужби нижчого рівня та підпорядковане відповідно Головному управлінню Держпродспоживслужби в області. Завданням Управління Держпродспоживслужби є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Управління Держпродспоживслужби очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держпродспоживслужби за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держпродспоживслужби.

Начальник управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює керівництво діяльністю Управління Держпродспоживслужби, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; організовує та забезпечує виконання Управлінням Держпродспоживслужби Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказів Держпродспоживслужби, доручень Голови Держпродспоживслужби України та його заступників, наказів Головного управління Держпродспоживслужби; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Надаючи правову оцінку встановлених відповідачем порушень у взаємному зв`язку із обов`язками позивача, як посадової особи органу Держпродспоживслужби, судом встановлено наступне.

У частині порушення, яке полягало уне забезпеченні належного контролю за виконанням вимог приписів, складених за результатами проведених планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) за період з серпня 2018 по березень 2019 року, то в матеріалах дисциплінарного провадження а також даної справи, наявні повідомлення про виконання приписів суб`єктами господарювання, зокрема, від TOB «РОСАВА АГРО», ФОП ОСОБА_3 , СТОВ «Зоря», ФОП ОСОБА_4 , ДНЗ «Сонечко» (а.с. 21-25 т. 1). А відтак, висновки про незабезпечення належного контролю, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо не забезпечення належного контролю за виконанням Плану заходів щодо ДП ДГ «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім. Ремесла В.І. НААН (с. Центральне, Миронівський район, Київська область), яке оголошено епізоотичним вогнищем щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин з 20 вересня 2018 року, зокрема: ненадані акти щодо кількості вилучених свиней в неблагополучному господарстві, акти щодо проведеної дезінфекції транспорту, задіяного в епізоотичному вогнищі, в робочих інструкціях для осіб, задіяних у виконанні заходів, відсутні підписи цих осіб, то в матеріалах справи наявний акт про вилучення з ДП ДГ «Еліта» сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб від 21.09.2018, складений згідно Плану заходів щодо ДП ДГ «Еліта» (а.с. 26-27 т. 1). Відтак, висновки про ненадання актів щодо кількості вилучених свиней в неблагополучному господарстві, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Натомість, проведення дезінфекції транспорту належить до завдань Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (п. 5.2 Положення про цю установу), а не обов`язком Миронівського районного управління (а.с. 160 т. 1). Тобто, в провину позивачеві поставлено невиконання/нездійснення заходів, що не належать до компетенції, очолюваного позивачем органу.

Крім того, порушення, що полягало у не забезпеченні виконання вимог п. п. 2 п. 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 02.12.2016 № 322 «Про заходи, що проводяться в наявних неблагополучних щодо АЧС пунктах» стосовно надання щоденної інформації щодо вжитих заходів в наявних неблагополучних по африканській чумі свиней пунктах за переконанням суду, також поставлено в провину позивачу необґрунтовано, адже, виконання вимог зазначеного наказу та подання звітів щодо нього, є обов`язком Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, у силу п. 4.1, п. 5.16 Положення про цю установу, а не Миронівського районного управління (а.с. 16-161 т. 1).

При цьому, Миронівська районна державна лікарня ветеринарної медицини, згідно з п. п. 1, 2 Положення про цю установу, не входять до сфери управління органу, керівником якого є позивач, а підпорядковується ГУ Держпродспоживслужби в Київській області і належить до сфери управління Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а.с. 160 т. 1.).

Відтак, до компетенції позивача не входить повноважень із здійснення контролю над діями установи, яка не знаходиться в управлінні очолюваного ним органу.

Щодо порушення вимог «Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней», затвердженої наказом Мінагрополітики та продовольства України від 07.03.2017 №111, а саме, в зоні захисту не проведений забій клінічно здорових свиней та ненаправлений матеріал на дослідження для визначення ступеня розповсюдження вірусу африканської чуми свиней (відповідно до інформації щодо вжитих заходів в наявних неблагополучних пунктах - утримувалося 37 голів свиней), суд приймає до уваги зміст наданих позивачем під час проведення дисциплінарного провадження пояснень з цього приводу, а також на те, що забій клінічно здорових свиней та направлення матеріалів на дослідження не проводився по причині відсутності звернень громадян та низьких вікових груп свиней (до 3 міс.), які не підлягають забою. Список обліку свиней наявний в папці ДНПК (Державна надзвичайна протиепізоотична комісія).

Щодо не здійснення контролю та поточного аналізу виконання Плану протиепізоотичних заходів по профілактиці основних заразних хвороб тварин в Миронівському районі на 2018 рік (План протиепізоотичних заходів (дослідження та щеплення) в загальному виконаний на 52%), суд зазначає, що здійснення протиепізоотичних та профілактичних заходів є обов`язком Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, згідно з п. 5.1 та п. 5.3 Положення про цю установу (а.с. 160 т. 1), а Миронівське районне управління здійснювало належний контроль над цим (пояснення відповідальних осіб додані до позовної заяви) (а.с. 28-33 т. 1).

Щодо висновків про те, що позивачем статистичні звіти форма 1-ВЕТ за січень та лютий 2019 року на паперових носіях взагалі не подані до Головного управління, то подання звітів Головному управлінню в установленому порядку є обов`язком Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини у силу приписів п.5.16 Положення про цю установу, а не Миронівського районного управління (а.с. 161 т. 1).

У висновках дисциплінарного провадження постановлено в провину позивачу й те, що районним управління під його керівництвом не була надана інформація про результати проведеної роботи щодо сказу тварин у м. Миронівка (доручення від 27.12.2018 №10- 01.1-06/12065 «Про вжиття заходів») та несвоєчасно надано інформацію на виконання доручення першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 21.02.2019 №10-01.1-06/174 «Про облік чисельності диких тварин та пернатої дичини», зокрема, відповідь подано із запізненням на 9 робочих днів. Суд зазначає, що припис від 27.12.2018 № 10-07-16 «Про запровадження карантинних обмежень» та лист Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області від 04.01.2019 № 10-29.1.7-09/6/1 «Про надання інформації» про результати проведеної роботи щодо сказу тварин, наявні в матеріалах справи. Так, підтвердженням виконання доручення від 27.12.2018 № 10-01.1-06/12065 є протокол № 14 позачергового засідання ДНПК при Миронівській РДА від 27.12.2018 та акт епізоотичного розслідування випадку сказу домашньої собаки від 27.12.2018, які були додані відповідачем до заяви від 24.12.2019. За несвоєчасне надання інформації на виконання доручення «Про облік чисельності диких тварин та пернатої дичини», наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 21.03.2019 № 148 позивачеві оголошена догана, яка за результатами оскарження в судовому порядку (справа № 320/2084/19) залишена без змін.

Відтак, за вказане правопорушення відповідача притягнуто до відповідальності, що унеможливлює накладання дисциплінарного стягнення з цієї причини вдруге.

У частині висновків про те, що прослідковується низький рівень контролю за здійсненням комплексу робіт з ідентифікації і обліку тварин, недотримання вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин під час переміщення тварин, а також не здійснюються заходи щодо приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до кількості фактичного наявного поголів`я тварин, не застосовуються заходи адміністративного впливу до фізичних та юридичних осіб за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин, суд враховує, що організація проведення ідентифікації та реєстрації тварин покладається на Миронівську районну державну лікарню ветеринарної медицини згідно з п. 4.6 та 5.17 Положення про цю установу (а.с. 160-161 т. 1). Крім того, проведення ідентифікації та реєстрації тварин здійснюється уповноваженою особою - адміністратором, яка отримала доступ до Єдиного державного реєстру тварин від ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» у відповідності до положень Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».

Щодо незабезпечення виконання доручення Головного управління від 02.11.2017 №10-01-20/7356 «Щодо актуалізації інформації» та наказу від 18.05.2018 №232 «Щодо наповнення Єдиної інформаційної системи з проведення протиепізоотичних заходів», зокрема, в Єдину інформаційну систему не внесена інформація про спалахи інфекційних хвороб тварин за 2018 рік та на день перевірки, судом встановлено, що вказані доручення направлені Миронівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, оскільки здійснення протиепізоотичних заходів відноситься до їх повноважень, згідно п. 5.3. Положення про цю установу. Відтак, відповідачем не доведено наявності посадового обов`язку позивача забезпечити виконання вказаних розпоряджень.

Щодо не проведення доопрацювання та внесення змін до «Плану протиепізоотичних заходів по профілактиці основних заразних хвороб тварин в Миронівському районі на 2019 рік» у Єдиній інформаційній системі, що не дає можливість Головному управлінню сформувати загальний план по області та надіслати його на узгодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, суд приймає до уваги пояснення позивача, проте, що обов`язок здійснення протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних та санітарних заходів в разі виникнення інфекційних хвороб покладено на Миронівську районну державну лікарню ветеринарної медицини у силу п. 5.3.Положення про цю установу.

Щодо не актуалізації складу групи швидкого реагування, утвореної відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.02.2018 № 68, в групу швидкого реагування включені звільнені працівники, при цьому, районним управлінням не надані пропозиції щодо внесення змін в персональний склад групи швидкого реагування, суд приймає до уваги наявність листа, направленого 16.08.2018 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 16.08.2018 №10-29.1.7-09/263 «Щодо внесення змін до групи швидкого реагування» (доданий відповідачем до заяви від 24.12.2019 року) на електронну пошту та додатково наданий позивачем на засіданні дисциплінарної комісії (а.с. 30 т. 2). Крім того, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що в 2019 року звільнилися працівники, які були включені до групи швидкого реагування, а листом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 02.04.2019 № 10-29.1.7-09/114 «Щодо внесення змін до групи швидкого реагування», у склад групи були внесені відповідні зміни (а.с. 35 т. 1).

У силу наведених вище норм законодавства та функціональних обов`язків, начальник Миронівського РУ ГУ Держпродспоживслужби, як посадова особа, державний службовець та працівник Держпродспоживслужби, повинен чітко та неухильно виконувати вимоги Положення про управління та свої посадові обов`язки, в тому числі, щодо належної організації роботи управління у сфері контролю за здійсненням протиепізоотичних заходів.

Проте, за наслідком розгляду даного спору, на підставі аналізу поставлених в провину позивачу, як начальнику районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, порушень, суд вважає, що відповідач, притягаючи до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді оголошення догани, не у повній мірі розібрався та дослідив розмежування завдань та засад діяльності Миронівського РУ ГУ Держпродспоживслужби в Київській області та Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, а також сферу здійснення обсягу наданих позивачу у силу посади повноважень, а покладання повної відповідальності на позивача, як керівника, за дії працівників управління щодо яких неможливо провести дисциплінарне провадження у силу їх звільнення з роботи, не є допустимим, адже відповідачем не було проведено належну перевірку, в таких осіб не було відібрано пояснення (недотримано принцип індивідуалізації покарання за допущені порушення).

При цьому, застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як догана, яка передбачена нормами Закону України «Про державну службу», має бути здійснене із обов`язковим врахуванням принципу індивідуалізації покарання, що вбачається із положень статей 67, 74 цього Закону.

Також, суд бере до уваги й те, що 17.04.2019 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області позивачем направлений лист № 10-29.1.7-09/126 «Про надання інформації», в якому була надана інформація про впровадження рекомендацій за результатами аудиторського звіту від 26.03.2019 № 10-11-13/1 про усунення порушень та недоліків встановлених в ході позапланового внутрішнього аудиту (а.с. 37-38 т. 1).

За переконанням суду, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за виявлені під час проведення аудиту порушення, відповідач у повній та достатній мірі не з`ясував обсягу допущених саме позивачем, як керівником органу, недоліків в роботі, не врахував відсутність вини в діях ОСОБА_1 , а також недотримався балансу між притягненням до дисциплінарної відповідальності та настанням для позивача несприятливих наслідків, з урахуванням результатів попередньої роботи державного службовця, та відсутності зазначення в результатах дисциплінарного провадження встановлених фактів заподіяння шкоди діями/бездіяльністю керівника.

Згідно з приписами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд вважає, що у діях позивача відсутній доведений та достатній склад дисциплінарного проступку, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII (неналежне виконання посадових обов`язків). Крім того, відповідачем не доведена й співмірність застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, важкості вчиненого, за твердженням відповідача, проступку.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про недоведеність в діях позивача складу дисциплінарного поступку, у зв`язку з чим, оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани є протиправним та підлягає скасуванню.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення. Доводи відповідача не спростовують встановлену під час розгляду справи відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваним наказом. Решта тверджень та посилань сторін судом не приймається до уваги через їх не підтвердженність матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 31.05.2019, з огляду на що, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 3).

Також, 30.01.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 15000,00 грн. під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Положеннями ст. 59 Конституції України, передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Так, до суду стороною позивача було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначено (заявлено) про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді в розмірі 15000,00 грн.. До вказаної заяви додано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 29.05.2019 № 65/АС, у якому йде прив`язка до предмету даного спору;

- додаткову угоду від 29.05.2019 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги;

- розрахунок витрат на правничу допомогу від 31.05.2019;

- акт про надання правничої допомоги від 31.05.2019;

- рахунок-фактуру № 65 від 31.05.2019;

- розрахунок витрат на правничу допомогу від 22.01.2020 на підставі договору № 65/АС від 29.05.2019;

- акт від 22.01.2020 про надання правничої допомоги до договору № 65/АС від 29.05.2019;

- рахунок-фактуру № 65 від 22.01.2020.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм, вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що в даному випадку, позивач, має право на компенсацію судових витрат на правничу допомогу, проте лише у разі, якщо доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд звертає увагу на те, що у договорі про надання правничої допомоги від 29.05.2019 № 65/АС, сторони домовились, що розмір та порядок оплати гонорару встановлюється додатком № 1 до договору (п. 8).

Так, згідно змісту додатку № 1 до договору від 29.05.2019 № 65/АС, за прийняття зобов`язань об`єднанням перед клієнтом, останній сплачує об`єднанню гонорар, що є вартістю правничої допомоги. (п. 2); витрати на правничу допомогу сплачуються клієнтом на підставі розрахунку витрат на правничу допомогу та акту надання правничої допомоги (п. 4); розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на поточний рахунок об`єднання, при цьому останньому надається копія документу, що підтверджує оплату (п. 6). Так, на виконання зазначених положень, АО «Компаньйон та партнери» було виставлено ОСОБА_1 рахунок-фактуру № 65 від 31.05.2019, від 22.01.2020, проте доказів їх сплати, заявником не надано.

Тож, доказів здійснення позивачем оплати наданих за даним договором послуг (не надано квитанції або інших платіжних документів, що підтверджують оплату таких послуг) на момент подання заяви про розподіл судових витрат надано не було.

Посилання на те, що положеннями ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені у майбутньому, а тому, відсутність доказів їх сплати не може бути перешкодою для присудження їх з відповідача, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки сторони даного договору, користуючись його свободою, гарантованою чинним законодавством України, самостійно визначили порядок проведення розрахунків. Також, не надано на підтвердження дійсної оплати за надані послуги акт звірки взаємних розрахунків за договором про надання правової допомоги. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Таким чином, клопотання позивача про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, під час розгляду справи № 320/2762/19 в Київському окружному адміністративному суді, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 03.05.2019 № 205.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (ЄДРПОУ 40323081, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено у повному обсязі та підписано 21.09.2020

Суддя Панченко Н.Д.