Постанова № 9168098, 21.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21.01.2010 р.                                                                                           № 2а- 40357/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Шаповалова В.М.

Відповідача: Марченко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» (далі - ТОВ «АВІТА САМ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області), в якому з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002402301/0 від 16.07.2009 року.

Відповідач, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію щодо доводів позивача, та просить суд відмовити в задоволені позову ТОВ «АВІТА САМ» повністю.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що в період з 14.05.2009 року по 03.07.2009 року Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області проводила планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої був складений акт № 503/23-104/34393067 від 03.07.2009 року, яким встановлені порушення ч.1, 5 ст. 203, ч.1 ст.216, ст. 228 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області прийняте податкове повідомлення - рішення 0002402301/0 від 16.07.2009 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 118103,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59051,50 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Як встановлено за результатами перевірки та викладено в п.3.2.2 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» акту № 503/23-104/34393067 від 03.07.2009 року (сторінки - 25-27) за перевіряємий період позивачем задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 99579,00 грн., тоді як, на думку відповідача, потрібно було задекларувати 217599,00 грн., тобто заниження податкового зобов’язання становить 118103,00 грн., а саме:

- за травень 2008 року - в сумі 66667,00 грн.;

- за липень 2008 року – в сумі 14257,00 грн.;

- за вересень 2008 року – в сумі 127,00 грн.;

- за жовтень 2008 року – в сумі 36969,00 грн.;

- за грудень 2008 року – в сумі 83,00 грн.

Щодо заниження податкового зобов’язання за травень 2008 року в сумі 66667,00 грн. суд зазначає таке.

Сума податкового зобов’язання за травень 2008 року в сумі 66667,00 грн. віднесена до податкової декларації за відповідний період внаслідок здійсненого правочину на придбання соняшника з ПП «УСБ СТРОЙ» на суму 400000,00 грн.

Відповідач, з посиланням на акт перевірки ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова, яка проводила планову виїзну перевірку Приватного Підприємства «УСБ СТРОЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року за № 3388/23-212/33675351 від 28.11.2008 року, дійшла висновку, що наведені в деклараціях з ПДВ про обсяги податкових зобов’язань не є дійсними, операція по придбанню 88,89 тон. соняшнику (податкова накладна № 0026 від 27.02.2008 року) визнається нікчемною та, відповідно, податковий кредит в лютому 2008 року на суму 66667,00 грн. збільшений безпідставно (сторінка 23, абзац 1,2 акту).

Відповідач зазначає (сторінка 23 абзац 3 акту) «... фактично весь соняшник, отриманий від «УСБ СТРОЙ» був направлений на переробку в соняшникову олію. В ході перевірки ТОВ «АВІТА САМ» не надані документи та не наведені інші підстави стосовно можливості підтвердити нікчемність правочину з реалізації соняшникової олії, виробленої з соняшнику, отриманого від ПП «УСБ СТРОЙ»», таким чином фактично спростовуючи наведене в попередньому абзаці твердження щодо нікчемності операції з придбання соняшника.

Суд зазначає, що висновки відповідача про нікчемність договору ґрунтуються на результатах, проведеної ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова комплексної планової перевірки контрагента позивача - ПП «УСБ СТРОЙ», на підставі якої правочини з придбання та реалізації ТМЦ даним підприємством визнанні нікчемними. Так, при перевірці ПП «УСБ СТРОЙ» не виявлено підтверджуючих документів щодо руху товару від продавця (постачальника) до перевізника, покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ. Також, в ході перевірки встановлено, що операції із придбання та реалізації товарів мали безтоварний характер (фактично товар не перевозився). Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів неможливо було встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла витрати, оперативність проведення операцій та віддаленість контрагентів один від іншого. В той же час, умови для зберігання продукції (соняшника, олії) відсутні.

Суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Балаклійському районі Харківської області з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2008 року між ТОВ «АВІТА САМ» (код ЄДРПОУ 34393067) та ПП «УСБ СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 33675351) був укладений договір поставки № 23/02/08, згідно якого постачальник (ПП «УСБ СТРОЙ») зобов’язувався передати у власність Покупця (ТОВ «АВІТА САМ») соняшник у кількості 90 тон +/- 10% за ціною 4500,00 грн. за тону, в тому числі ПДВ 750,00 грн.

27.02.2008 року ПП «УСБ СТРОЙ», на підставі вищезгаданого договору надало ТОВ «АВІТА САМ» на оплату рахунок № 0033 на загальну суму 400000,00 грн., який був оплачений ТОВ «АВІТА САМ».

28.02.2008 року ТОВ «АВІТА САМ» отримало від ПП «УСБ СТРОЙ» соняшник у кількості 88,889 тонн, за ціною 4500,00 грн. за тону, в тому числі ПДВ 750,00 грн. на загальну суму 400000,00 грн., в тому числі ПДВ 66666,67 грн. (податкова накладна № 0026 від 27.02.2008 року).

Згідно з п. 4.1. договору поставки № 23/02/08 від 23.02.2008 року, вивіз товару (соняшника) здійснюється транспортом та за рахунок Покупця (ТОВ «АВІТА САМ») зі складу Постачальника. На виконання цієї умови договору, соняшник був вивезений з підприємства «Слав’янська олія» у м. Слав’янску автоперевізником Дягілевим В.В. (договір перевезення вантажу № 01/02/08 від 01.02.2008 року) у с. Борщагівка Балаклійського району Харківської області на ТОВ «Балаклійський олійний завод», що підтверджується товарно-транспортною накладною 02 АБК від 28.02.2008 року.

Факт здійснення такого перевезення зазначеним перевізником також підтверджується видатковим касовим ордером від 10.03.2008 року, відповідно до якого ТОВ «АВІТА САМ» оплатило Дягілеву В.В. вартість транспортних послуг.

Придбаний соняшник у кількості 88,889 тонн був перероблений ТОВ «АВІТА САМ» на соняшникову олію на Балаклійському олійному заводі.

ТОВ «АВІТА САМ» здійснює діяльність на Балаклійському олійному заводі на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 22/10-01 від 22.10.2007 року.

В подальшому, соняшникова олія була продана ТОВ «ЕЛЕКТРО-ПРОМБУД» (код ЄДРПОУ 34713209) на підставі договору № АС-2803 від 28.03.2008 року, видаткова накладна № АС-2803-1 від 28.03.2008 року.

Жмих соняшника був проданий ПП «МЕГАІНВЕСТ-ФОРУМ» (код ЄДРПОУ 32660353) на підставі договору № 24/03/08 від 24.03.2008 року, видаткова накладна № АС-2403-1 від 24.03.2008 року, довіреність ЯКЕ № 979425 від 24.03.2008 року.

Вказаними документами підтверджується факт виконання договору його сторонами. З боку контрагентів за спірним договором жодних заперечень (зауважень) щодо його виконання не надходило, договір не оскаржувався.

Щодо посилань податкового органу на те, що технічні характеристики автомобіля КамАЗ не дозволяють за один заїзд перевезти 88,89 тонн насіння соняшника, як це зазначено в товарно-транспортній накладній, суд зазначає на таке.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний перевізник Дягілев Василь Васильович, який показав, що наприкінці лютого 2008 року він дійсно здійснював перевезення соняшника, від ПП «УСБ СТРОЙ» з підприємства «Слав’янська олія» у м. Слав’янску на ТОВ «Балаклійський олійний завод» у с. Борщагівка Балаклійського району Харківської області. Всього ним було перевезено 88,89 тонн насіння соняшника за чотири заїзди, тобто приблизно по 22-23 тонни за кожний заїзд. Також свідок підтвердив, що на кожний заїзд ним не виписувалася товарно-транспортна накладна окремо, а була видана одна товарно-транспортна накладна на весь товар, а саме на 88,89 тонн насіння соняшника. Крім того, Дягілев Василь Васильович повідомив суду, що на даний час підприємницькою діяльністю не займається та не зберігає первинних документів.

Отже, реальність угоди підтверджується наданими до матеріалів справи документами та показаннями свідка.

Суд не приймає зауваження відповідача відносно неналежного оформлення товарно-транспортної накладної 02АБК №703875 з таких підстав.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з Указом Президента України від 03.10.1992 р. N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної влади", з 1 січня 1993 р. нормативні акти міністерств і відомств, що мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації у Мін'юсті України і набувають чинності через 10 днів після реєстрації (якщо в них не встановлено пізнішого строку).

Відповідно до п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України від 28.12.1992 р. № 731, нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), які мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт підлягають державній реєстрації. Проте, спільний наказ Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346 не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Крім того, 31.05.2006 р. втратила чинність “Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затверджена наказом Мінстату і Мінтрансу від 07.08.96 р. № 228/253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 р. № 483/1508. Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15.05.2006 р. № 10/68 наказ Мінстату і Мінтрансу від 07.08.96 р. № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», якою визначалась типова форма ТТН та порядок її заповнення, виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів у зв'язку з тим, що норми Інструкції суперечать чинному законодавству, не відповідають принципам державної регуляторної політики, створюються проблеми у сфері господарської діяльності.

Таким чином, на момент здійснення перевезень соняшника згідно товарно-транспортної накладної 02АБК №703875 були відсутні нормативно-правові акти, які б регулювали порядок оформлення товарно-транспортних накладних.

Суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки про порушення підприємством позивача ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «УСБ СТРОЙ» по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ», а отже - є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідачем не доведено та не надано до матеріалів справи відомості про те, що ПП «УСБ СТРОЙ» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При розгляді доводів відповідача про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочинну і застосовується лише в тому випадку, якщо Цивільний Кодекс України не має спеціальної підстави (норми) для цього.

Однак, як вбачається із письмових заперечень, наданих до суду відповідачем, серед доводів визнання такого правочину нікчемним він посилається на неспрямованність такого правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовленні.

За змістом ст. 215 Цивільного Кодексу України, законодавець розділяє поняття «нікчемного правочину», недійсність якого не повинна доводитись в суді та «оспорюваного правочину», недійсність якого обов’язково повинна доводитись заінтересованою стороною в суді. Так, в п. 1 цієї статі зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Посилання відповідача на те, що угода між позивачем та ПП «УСБ СТРОЙ» не спрямована на реальне настання правових наслідків, що ним обумовленні, є відповідно до п. 5 ст. 203 ЦК України підставою для визнання його недійсним судом за позовом зацікавленої особи.

Відповідно доказом недійсності такого правочину за підстав наведених відповідачем у акті перевірки та у своїх запереченнях повинно бути рішення відповідного суду, яке набуло законної сили.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що представниками ДПІ у Балаклійському районі Харківської області не надано до суду будь-яких доказів спрямованості умислу посадових осіб ТОВ «АВІТА САМ» та ПП «УСБ СТРОЙ» на порушення публічного порядку при укладанні оспорюваних угод.

ДПІ у Балаклійському районі Харківської області не обґрунтовано, в чому саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів вини у формі умислу.

Відповідач не надав доказів про те, що внаслідок виконання угоди інтересам держави заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодекс адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його протиправні дії. Висновки перевіряючої особи, що викладені в акті перевірки в частині визначення заниження податкового зобов’язання за травень 2008 року в сумі 66667,00 грн., не підкріплені жодними доказами та носять характер суб’єктивних припущень.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Згідно з п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подiй, що сталася раніше: або дата зарахування коштів вiд покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робiт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Відображення податкового кредиту в травні 2008р. згідно податкової накладної № 0026 від 27.02.2008 року) не призвела до завищення податкового кредиту за перевіряємий період та заниження податкових зобов’язань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття в цій частині податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001921501/0 від 07.08.2009 року, а саме в частині визначення податкового зобов’язання за основним платежем у сумі – 66667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі – 33333,50 грн.

З приводу інших нарахувань, з яких складається сума податкових зобов’язань, визначена відповідачем у спірному податковому повідомленні – рішенні суд зауважує на таке.

Стосовно заниження податкового зобов’язання за липень 2008 року в сумі 14257,00 грн.

Судом встановлено, що вiдповiдачем, при досліджені в ході проведення перевірки податкових накладних та реєстру виписаних податкових накладних встановлено, що позивач при отриманні попередньої оплати за товар вiд ТОВ «КОРНЕР- ЛЕНД» у червні 2008 року в сумi 35122,00 грн., з яких ПДВ 5853,67 грн., задекларувало податкові зобов’язання з ПДВ лише в сумi 212,33 грн., чим порушив приписи п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Аналогiчнi порушення виявленi при перевiрцi взаємовiдносин позивача з ТОВ «ПРАГНУМ», у зв’язку з чим підприємству позивача донараховане занижене податкове зобов’язання з ПДВ на суму 8615,79 грн.

Щодо заниження податкового зобов’язання за вересень 2008 року в сумі 127,00 грн.

Судом встановлено, що вiдповiдачем, при досліджені в ході проведення перевірки податкових накладних та реєстру виписаних податкових накладних встановлено, що позивач при отриманні попередньої оплати за товар вiд ТОВ «КОРНЕР- ЛЕНД» у вересні 2008 року в сумi 13000,00 грн., з яких ПДВ 2166,67 грн., задекларувало податкові зобов’язання з ПДВ лише в сумi 2080,01 грн., чим порушив приписи п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., розбіжність становить 87,00 грн.

Також вiдповiдачем при досліджені в ході проведення перевірки податкової декларації за вересень 2008 року та реєстру виписаних податкових накладних встановлено, що позивач за наслідками здійснення взаємовідносин з ФО-П Корюк С.М. у вересні 2008 року вiднiс до податкового кредиту суму ПДВ 487176,00 грн., тоді як згідно з податковою накладною сума ПДВ по зазначеному контрагенту складає 487136,00 грн., тобто завищення податкового кредиту становить 40,00 грн.

Щодо заниження податкового зобов’язання за жовтень 2008 року в сумі 36969,00 грн.

Судом встановлено, що вiдповiдачем, при перевiрцi взаємовідносин позивача з ПСП АФ «Свiтанок» встановлено, що позивач, в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., задекларував в рiзнi періоди (у серпні 2008 року та у жовтні 2008 року) податковий кредит в сумi 36983,47 грн. на пiдставi податкової накладної № 93 від 02.08.2008 року.

В той же час, враховуючи, що в жовтнi 2008 року відхилення податкових зобов’язань позивача при перевiрцi взаємовідносин з ТОВ «КОРНЕР- ЛЕНД» становить - 14,64 грн., заниження податкових зобов’язань за такий період дорівнює 36969,00 грн.

Стосовно заниження податкового зобов’язання за грудень 2008 року в сумі 83,00 грн.

Судом встановлено, що вiдповiдачем, при досліджені в ході проведення перевірки податкових накладних та реєстру виписаних податкових накладних встановлено, що позивач при взаємовідносинах з ПСП АФ «Свiтанок» зависило податковий кредит у грудні 2008 року на суму 83,33 грн., чим порушив приписи п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Згідно з п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася раніше: або дата зарахування коштів вiд покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робiт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи iз договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається iз сум податкiв нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. б) п.п 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.00 р., контролюючий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.00 р., у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на те, що відсутні підстави для донарахування відповідачем податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 66667,00 грн., відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181 у розмірі 33333,50 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позовна заява не містить чітких визначень цих порушень та правових обґрунтувань щодо їх неправомірності. Натомість органом державної податкової служби доведено правомірність донарахування податкових зобов’язань за цими порушеннями.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову в частинi скасування податкового зобов’язання в сумi 51436,00грн, а саме: за липень 2008 року – в сумі 14257,00 грн.; за вересень 2008 року – в сумі 127,00 грн.; за жовтень 2008 року – в сумі 36969,00 грн.; за грудень 2008 року – в сумі 83,00 грн. (тобто позивачем віднесено до податкового кредиту не сплачений податок).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0001921501/0 від 07.08.2009 року в частині визначення податкового зобов’язання за основним платежем у сумі – 66667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі – 33333,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26.01.2010р.

Суддя підпис< Текст >                                        П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >