Постанова № 9167570, 03.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.12.2009 р.                                                                                 № 2-а- 90/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Лишняк І.В.,

за участі: представника позивача - Даниленко О.М.,

представника відповідача - Яковлевої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТПФ "Бекар ЛТД" до Державної податкової інспекції в Комінтернівському р-ні про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю ТПФ "Бекар ЛТД", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, визнати протиправним рішення відповідача про накладення 29 грудня 2008 року о 14 г. 34 хв. податкової застави на всі активи позивача, чим були обмежені права позивача в частині володіння, користування, розпорядження своєю власністю і порушено право позивача займатися підприємницькою діяльністю. Дані дії, на думку позивача, є порушенням ст.ст. 8, 19, 40, 41 Конституції України, п.п. 5.2.2 ст. 5, п.п. 5.2.3 ст. 5, п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005. Також позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо примушення сплати неузгодженої суми штрафу по податковому повідомленню-рішенню № 0003321510/0 від 05.11.2008 р. Зазначені дії, на думку позивача, призвели до зменшення грошових коштів на розрахунковому рахунку позивача на суму 1408, 50 грн. Дана сума була повернута позивачу через 4 місяці, що призвело до недоотримання останнім прибутку в розмірі 0,54 грн. згідно договору банківського обслуговування. Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму недоотриманої вигоди в розмірі 0,54 грн.; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3,40 грн. Також позивач просить суд зобов’язати відповідача утриматись в подальшому від противоправних рішень та дій, пов’язаних з порушенням ст.ст. 8, 19, 40, 41 Конституції України, п.п. 5.2.2 ст. 5, п.п. 5.2.3 ст. 5, п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005.

Представник відповідача в судовому засідання проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Як встановлено судом, на підставі податкового повідомлення-рішення (форма „Ш") №0003321510/0 від 05.11.08 р. (отримано підприємством 11.12.08, граничний строк сплати - 10 днів від дати отримання), прийнятого на підставі акту перевірки від 2514/15-116/31214415 від 05.11.08 р. відділом адміністрування податку на прибуток донарахована штрафна санкція за невчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 1503,89 грн., що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 1393,71 грн. по податку на прибуток.

Згідно п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до пп.8.3 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

В зв'язку з тим, що в особовому рахунку платника податків виник податковий борг була сформована перша податкова вимога від 23.12.08 №1/1089 на суму 1393,71 грн. (відправлена поштою 25.12.08, отримана 30.12.08 ТОВ ТПФ „Бекар ЛТД" через уповноваженого). У відповідності до наказу ДПА України від 6 липня 2006 року №385 „Про затвердження податкового роз'яснення (щодо положень статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") у одному конверті з вимогою на адресу підприємства було направлено листа від 23.12.08 р. за №18371/10/24-029, в якому пропонувалось надати перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави.

Статтею 39 Закону України від 18 листопада 2003 року №1255-ІУ „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено термін подачі заяви про реєстрацію обтяжень рухомого майна до п'яти робочих днів, також згідно з Законом 1255 пріоритет застави встановлюється лише на підставі реєстрації такого обтяження рухомого майна у відповідному реєстрі.

29.12.2008 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за заявою про реєстрацію обтяжень рухомого майна від №2752 зареєстровано податкову заставу активів позивача (№ витягу 8341282 від 29.12.08).

Підстави для звільнення активів платника податків з податкової застави встановлені пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Так відповідно до абз. а) вказаного підпункту активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання.

Після отримання першої податкової вимоги 30.12.08 підприємством було сплачено суму податкової заборгованості в повному обсязі (платіжні доручення від 30.12.2008 року №580 на суму 3,0 грн., №586 - 10,00 грн., №549 -205,00 грн., №578 - 1515,50 грн.. Про погашення податкового боргу ДПІ було повідомлено листом ТОВ ТПФ „Бекар Лтд" від 30.12.2008 року №71.

В зв'язку з погашенням податкового боргу 31.12.08 р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна було вилучено запис про реєстрацію публічного обтяження майна ТОВ ТПФ „Бекар Лтд" (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису від 31.12.08 р. №22231940). Про звільнення активів підприємства з податкової застави підприємство було повідомлено листом ДПІ у Комінтернівському районі від 08.01.2009 року №40/10/24-031.

19.01.2009 року податковий борг в сумі 1503,89 грн. по ТОВ „Бекар ЛТД" (код 31214415) видалено з КОР.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправним рішення відповідача про накладення 29 грудня 2008 року о 14 г. 34 хв. податкової застави на всі активи позивача не підлягають задоволенню, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Що стосується вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо примушення сплати неузгодженої суми штрафу по податковому повідомленню-рішенню № 0003321510/0 від 05.11.2008 р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було зазначено судом, на підставі акту перевірки від 2514/15-116/31214415 від 05.11.08 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форма „Ш") №0003321510/0 від 05.11.08 р. (отримано підприємством 11.12.08, граничний строк сплати - 10 днів від дати отримання).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Далі –Закон №2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2. Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.2.4. Закону №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено судом, позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення ДПІ. За наслідками розгляду скарг позивача відповідачем прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення-рішення. Правом оскарження рішення в судовому порядку позивач не скористався, а тому, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо формування вимог щодо погашення податкового боргу вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо зобов’язання відповідача утриматись в подальшому від противоправних рішень та дій, пов’язаних з порушенням ст.ст. 8, 19, 40, 41 Конституції України, п.п. 5.2.2 ст. 5, п.п. 5.2.3 ст. 5, п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005., суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки у суду немає підстав вважати, що права позивача в майбутньому будуть порушені, тому суд вважає за необхідне в частині позову щодо зобов’язання відповідача утриматись в подальшому від противоправних рішень та дій, пов’язаних з порушенням ст.ст. 8, 19, 40, 41 Конституції України, п.п. 5.2.2 ст. 5, п.п. 5.2.3 ст. 5, п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005.- відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів щодо неправомірності рішень та дій відповідача. За таких обставин, суд вважає адміністративний позов не доведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПФ "Бекар ЛТД" до Державної податкової інспекції в Комінтернівському р-ні про визнання дій незаконними - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 07.12.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.