Постанова № 9167230, 16.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-866/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - Гайдобура Д.В.

представника відповідача - Міняйло Г.Ю, Бульбаков Є.О., Окопна Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення №0001232305/0 від 17.12.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р. на 455381,47 гри., та податкового повідомлення-рішення № 0001232305/1 від 26.02.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він правомірно сформував свій податковий кредит з ПДВ за січень 2009 року в сумі 455381,47 грн. Позивач вказує, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "Торгова трубна компанія" у ланцюгу контрагентів якого є ПП "Дар" яке має ознаки фіктивності. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на ознаки фіктивності свого контрагента.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у письмових запереченнях проти позову просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку із безпідставно завищеним позивачем податкового кредиту.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" (далі - Позивач)21.03.2001 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 31354329).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в м.Полтаві та є платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ №23504445 від 08.01.2003).

11.12.2009 року працівниками Відповідача проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ "ПК "Газвидобування" в частині взаємовідносин з ДП "Сміт Юкрейн" (код ЄДРПОУ 33470805), ПП "ДАР" (код ЄДРПОУ 30922386) по ланцюгу постачання ТОВ "Торгова трубна компанія'' (код ЄДРПОУ 35341905) за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування у грудні 2007 року, січні 2009 року.

За результатами перевірки 11.12.2009 року відповідачем складено Акт №3432/23-2-31354329, в якому зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме:

ТОВ "ПК" "Газвидобування" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року на 455381,47 грн.

На підставі вищенаведеного акту Відповідачем 17.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001232305/0. Крім того, контролюючим органом в порядку процедури апеляціного узгодження прийнято податкове повідомлення - рішення №0001232305/1 від 26.02.2010 року яким залишено без змін первинне рішення.

З вимогою про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції в м.Полтаві№0001232305/0 від 17.12.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р. на 455381,47 грн. від 09.07.2009 року та податковому повідомленню - рішенню 0001232305/1 від 26.02.2010 року, суд приходить до наступних висновків.

Закон України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон 168/97-ВР) є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

          Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР було визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

          Абзацом 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Абзацом 4 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначалося, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит у січні 2009 року на суму ПДВ - 455381,47 грн. на підставі податкових накладних виданих ТОВ "Торгова трубна компанія", а саме: податковими накладними № 9 від 26.12.2008 року, № 10 від 26.12.2008 року. № 11 від 26.12.2008 року, № 17 від 30.12.2008 року.

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України "Про ПДВ" визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Матеріалами справи підтверджується, що: ТОВ "Торгова трубна компанія" зареєстровані як платника ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації договірних відносин, а саме і договору № 141/4-07-08 G від 22.09.2008 року та додаткової угоди № 2 від 27.10.2008 року, позивач придбавав у ТОВ "Торгова трубна компанія" труби. Фактична передача товару підтверджується накладними №РН-000018 від 29.12.2008 року, №РН-000021 від 30.12.2008 року, №РН-000023 від 30.12.2008 року.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або виписка податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав цей Закон не передбачає.

Виходячи з вищенаведеного, та беручи до уваги той факт, що контрагент позивача ТОВ "Торгова трубна компанія" є платником ПДВ та видані ним податкові накладні відповідають вимогам Закону України Про ПДВ, суд приходить до висновку, що позивач правомірно сформував свій податковий кредит за січень 2009 року в сумі 455381,47 грн., а тому відповідно податкове повідомлення - рішення№0000542310/0 від 24.06.2009 року та податкове повідомлення - рішення №0001232305/0 від 17.12.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р. на 455381,47 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001232305/1 від 26.02.2010 року, необхідно скасувати як неправомірні.

Заперечення податкового органу щодо наявності в ланцюгу контрагентів позивача фірми (ПП "ДАР") яка має ознаки фіктивності, відхиляється судом, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування" не зобов'язаний відповідати за зобов'язання постачальників ТОВ "Торгова трубна компанія" яка є його контрагентом.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

          Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Полтаві№0001232305/0 від 17.12.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р. на 455381,47 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001232305/1 від 26.02.2010 року.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16.04.2010 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко