Рішення № 91610741, 09.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.09.2020

Справа № 937/9011/19

Провадження № 2/937/689/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» вересня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря - Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «УкрСиббанк» 30 жовтня 2019 року поштовим засобом зв`язку звернулося до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме просить суд стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість по процентам за договором про надання споживчого кредиту №11338110000 від 25.04.2008 у розмірі 7 255, 83 доларів США.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) у сумі 7920,00 дол. США, а відповідач зобов`язалася щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі, встановленого договором, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 24.04.2015, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п. 1.1, 1.2. кредитного договору). За користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, відповідач зобов`язався сплатити проценти у розмірі 13.50% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. Сторони домовилися, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценту ставку на прострочену суму основаного боргу підвищені проценти в розмірі збільшеному вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку за методом «факт/360», та сплачуються кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти, (п. 1.3.кредитного договору). Відповідно до п.10.5 кредитного договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені, у разі її нарахування. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. АТ «УкрСиббанк» звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача та поручителя заборгованості, що існувала станом на 09.01.2014 у розмірі 7249, 56 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 становило 57945.74 грн., з яких: 5102, 56 дол. США - заборгованість по кредиту, 1726, 09 дол. США - заборгованість по процентах 258,47 дол. США - пеня за прострочення сплати по кредиту; 162, 44 дол. США - пеня за прострочення сплати процентів. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.03.2014 по справі №320/4036/14-ц позов було задоволено, встановлено факт невиконання кредитних зобов`язань відповідачем, та вирішено стягнути з ОСОБА_1 та поручителів суму боргу по кредиту та процентам у розмірі 7249,56 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становило 57945, 74 грн. Після набрання рішенням суду законної сили були отримані виконавчі листи та направлені до ДВС для примусового виконання. Фактично погашення боргу згідно з рішенням суду було здійснено частково 25.05.2018, погашено кредиту у розмірі 493,42 дол. США та процентів у розмірі 1726,09 дол. США (1046, 44 дол. США + 79,65 дол. США). Станом на 25.10.2019 залишаються не погашеними 7255, 83 дол. США по процентам, нарахованим відповідно до умов кредитного договору та ст. 625 ЦК України, за період з 01.01.2014 по 24.09.2019, що не були предметом розгляду у справі №320/4036/14-ц. Відповідно до умов кредитного договору та ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач повинна сплатити проценти у подвійному розмірі, а саме 7 255,83 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.10.2019 - 25,114112 грн. за 1 дол. США еквівалентно 182223, 73 грн. Розмір, дати та суми нарахування заборгованості по кредиту, процентам, а також розмір, дати, суми погашення заборгованості та залишок заборгованості викладені у довідках розрахунках по кредиту, процентам, які сформовані шляхом витягу з електронних облікових систем банку та перенесені на паперові носії.

07.09.2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Касьяненко М.І. надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що у зв`язку з неналежним виконанням нею умов договору, банк звернувся до суду та заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 04.03.2014 року з неї на користь банку була стягнута сума боргу у розмірі 57945,74 грн. Рішення суду було виконано нею 25.05.2018. Твердження банку про часткове виконання рішення суду вважає безпідставним, оскільки виконання рішення суду проводилося у примусовому порядку, а постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не оскаржувалася. Як вбачається з позову відповідно до умов кредитного договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, банк просить стягнути з неї проценти у подвійному розмірі, а саме 7255,83 доларів США, за ставкою 27 % річних. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що ці вимоги банку не узгоджуються з приписами діючого законодавства та позицією Верховного Суду через наступне. За змістом частини другої ст. 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Крім того, вважає, що своє право про дострокове повернення кредиту банк реалізував через заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. А також, як вбачається з правової позиції Верховного Суду, викладених в постанові від 14.02.2018 у справі № 564/2199/15-ц, в ухвалі від 04 квітня 2018 року у справі № 61- 4629св18, у разі надсилання банком вимог про дострокове повернення кредиту, строк дії кредитного договору припиняється. За таких обставин нарахування банком процентів виходячи із розмірів, передбачених кредитним договором, строк дії якого припинено, вважає безпідставним та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача – Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - адвокат Турчинський М.І. в судове засідання не з`явився, надавши до суду заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Касьяненко М.І. в судове засідання не з`явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги не визнають та просять відмовити в їх задоволенні у повному обсязі на підставі наданих раніше письмових пояснень.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено з матеріалів справи, заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.03.2014 по справі №320/586/14-ц позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; з ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 /а.с.27,28/.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Також судом встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11338110000 від 25.04.2008/а.с.17-21/.

Як вбачається зі статуту Акціонерного товариства «УкрСиббанк», рішення загальних зборів від 27 жовтня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв`язку з приведення діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступало правонаступником по всіх правах зобов`язаннях Акціонерного комерційного інноваційного «УкрСиббанк». У зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» Загальними Зборами Акціонерів Банку 17 жовтня 2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства із публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товари про зміну найменування Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Акціонерне товариство «Уксиббанк» є правонаступником всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»/а.с.9-13/.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Приписами статті 8 Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (статті 4 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» використав право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитним договором, а саме звернувся до суду з відповідним позовом, та за результатами розгляду справи заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.03.2014 по справі №320/586/14-ц позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному задоволено та стягнуто: з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; з ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 7249,56 (сім тисяч двісті сорок дев`ять) доларів США 56 центів, що за курсом НБУ станом на 09.01.2014 року становить 57945,74 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки. Обов`язок стягнення є солідарним з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Тобто, такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною першою цієї статті, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 сформулювала, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи сторони позивача про те, що на підставі статей 598-601, 604-609 Цивільного кодексу України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

У згаданій вище правовій позиції Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що «оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося…, то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти неустойки».

Дана позиція була застосована Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду при перегляді 06 лютого 2019 року в касаційному провадженні рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №175/4753/15-ц, та відмовлено в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до позичальника, оскільки «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Верховний Суд також зазначив, що «в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». «… Оскільки у позивача було відсутнє право повторно стягувати заборгованість за тілом кредиту, проценти та пеню, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти та неустойку після закінчення строку дії кредитного договору, а вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, банк не заявляв, то у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю».

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають обов`язково враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

В силу частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», звернувшись у січні 2014 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості по кредитному договору, яка була присуджена рішенням суду від 04.03.2014 до стягнення, реалізував своє право на пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, чим змінив строк виконання в повному обсязі кредитного зобов`язання відповідача і в подальшому був не вправі повторно нараховувати проценти за користування простроченим кредитом при наявності судового рішення, тому у задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями ст.ст. 11-13, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-628, 631, 1046, 1047, 1049, 1050, 1054 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Повний текст судового рішення складений 14 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні дані учасників справи.

Позивач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, адреса для листування: 03115, м. Київ, вул. Пушиної, буд. 21, кв. 313, ЄДРПОУ 09807750.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В. Колодіна