Ухвала суду № 91520485, 14.09.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1502/15-ц

УХВАЛА

14 вересня 2020 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О., розглянувши матеріали подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, -

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшло подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом встановлено, що можливість звернення державного виконавця до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами передбачено статтею 443 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, статтею 443 ЦПК України будь-яких вимог до форми та змісту такого подання не визначено.

Проте, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведеного вбачається, що до подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), як до подання учасника виконавчого провадження, мають бути застосовані вимоги щодо форму та змісту встановлені відповідними статтями ЦПК України, які регулюють аналогічні питання.

При цьому, 18 червня 2020 року головуючим суддею по справі було постановлено ухвалу про залишення без руху подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

В вищевказаній ухвалі суду від 18 червня 2020 року було роз`яснено наступне та вказані такі недоліки.

Відповідно до частини 1 статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, у поданні викладені певні вимоги та їх обґрунтування, що робить його за змістом найбільш близьким саме до позовної заяви, вимоги до форми та змісту якої визначені статтею 175 ЦПК України.

Так, пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини 2 статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

З наведеного вбачається, що крім сторін у справі, про розгляд подання мають бути повідомлені і заінтересовані особи.

Відповідно до частини 1 статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною 2 статті 355 ЦК України визначено, що майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з подання, в даному випадку мова йде про право спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 368 ЦК України визначено, що спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до частини 1 статті 370 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Частиною 2 статті 370 ЦК України визначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

При цьому, абзацом 2 частини 2 статті 370 ЦК України визначено, що за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

З наведеного вбачається, що з метою належного визначення судом часток співвласників у спільній сумісній власності суд має враховувати обставин, які мають істотне значення., для власників предмета спільної сумісної власності, що неможливе без їх заслуховування судом.

З огляду на викладене, що у справах про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, заінтересованими особами є інші власники такого майна.

З подання вбачається, що такими власниками окрім боржниці є її матір – ОСОБА_1 та сестра – ОСОБА_2 .

При цьому, подання не містило відомостей про місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є порушенням вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Вимоги щодо зазначення вказаних відомостей щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджується з вимогою ч.2 ст.443 ЦПК України, якою передбачено здійснення розгляду подання з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

Оскільки ч.ч.2, 4 ст.128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частиною 6 статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до зазначеного, в ухвалі суду від 18 червня 2020 року роз`яснено, що відсутність відомостей про адреси заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , унеможливлює для суду їх належне повідомлення про розгляд справи, призведе до порушення вимог ч.2 ст.443 ЦПК України, а також в подальшому можливого порушення їх прав, як співвласників майна.

З супровідного листа вбачається, що на адресу Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за вихідним номером 491/1502/15-ц/3780/2020 було направлено 18 червня 2020 року копію ухвали суду про залишення подання без руху.

Згідно копії сторінки з Журналу вихідної кореспонденції Ананьївського районного суду Одеської області 18 червня 2020 року Ананьївським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було отримано копію ухвали суду від 18 червня 2020 року про залишення подання без руху.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Вказаним законом доповнено розділ ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільно процесуального кодексу України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Таким чином строки, визначені Цивільно процесуальним кодексом України, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України відповідно до Закону №731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину, пов`язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків подання закінчився 7 серпня 2020 року.

Станом на 14 вересня 2020 року від Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заява про продовження процесуальних строків та заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 18 червня 2020 року до суду не надходила.

Відповідно до частини 5 статті 185 ЦПК України суддя повертає подання і додані до нього документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, з урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що в установлені строки заявником недоліки визначені в ухвалі суду від 18 червня 2020 року не усунуто, то відповідно до вимог ч.5 ст.185 ЦПК України подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами підлягає поверненню без її розгляду.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 128, 131, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення частики майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами – вважати неподаною і повернути її заявнику.

Роз`яснити заявнику, що у відповідності до положень ч.5 ст.185 ЦПК України повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення подання.

Копію ухвали разом з поданням та доданими до нього документами повернути Ананьївському районному відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Копію подання долучити до матеріалів справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О.О. Желясков

Ухвала набула законної сили "_____"_____20____року.