Ухвала суду № 91520486, 14.09.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/61/15-ц

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О., розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Тяжкороб Євгенії Віталіївни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшла заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Тяжкороб Євгенії Віталіївни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

17 лютого 2020 року було постановлено ухвалу про залишення без руху заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Тяжкороб Євгенії Віталіївни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

В ухвалі суду від 17 лютого 2020 року були встановлені наступні недоліки.

Роз`яснено, що Цивільний процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту та порядку подання заяв даної категорії.

Водночас, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних i кримінальних справ в постанові Пленуму від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та постанові Пленуму від 25 вересня 2015 року №8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» висловлено правову позицію про те, що заяви даної категорії мають відповідати загальним вимогам ЦПК України до позовної заяви та рекомендовано суддям у разі невідповідності заяви таким вимогам застосовувати положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання та залишати такі заяви без руху.

При цьому, частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено перелік вимог до змісту позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас, заявником при подачі даної заяви вимоги ст.ст.175 ЦПК України не дотримано.

Зокрема, пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що в заяві має бути викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в мотивувальній частині заяви представник заявника посилається на те, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №491/61/15-ц виданого 18 червня 2015 року, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59748594.

Проте, жодного доказу на підтвердження зазначеного твердження заявником до заяви не додано.

Так, частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Проте, заявником не додано до заяви доказів відкриття провадження за виконавчим листом №491/61/15-ц від 18 червня 2015 року виданим Ананьївським районним судом Одеської області про стягнення, зокрема постанови про відкриття провадження.

Також, до заяви не додано копії судового рішення за яким видано вказаний виконавчий лист.

Крім того, в якості підстави для виникнення права вимоги за вказаним виконавчим листом заявник посилається на те, що 15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (далі - ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС») було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К, в тому числі, було відступлено право вимоги за кредитним договором №10607145000 (10607145001) від 28 лютого 2006 року.

До заяви додано копію Договір купівлі-продажу прав вимоги № 2083/К від 15 листопада 2019 року.

При цьому, вивченням тексту договору № 2083/К від 15 листопада 2019 року встановлено, що він не містить жодних відомостей про передачу ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» права вимоги за кредитним договором №10607145000 (10607145001) від 28 лютого 2006 року або конкретно до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

З пункту 1.1. договору № 2083/К від 15 листопада 2019 року вбачається, що за цим договором в порядку та на умовах визначених чим договором Продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до позичальників, заставодержателів, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку№1, додатку №2 до цього договору.

З наведеного вбачається, що відомості про договори за якими ПАТ «Дельта Банк» передало права вимоги ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» містяться у додатках №1 та №2 до договору № 2083/К від 15 листопада 2019 року, які заявником до заяви не додано, що в свою чергу унеможливлює для суду перевірку наявності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Крім того, безпосередньо заявник у заяві про заміну сторони виконавчого провадження зазначає, що заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року по справі № 91/61/15-ц винесено рішення в якому позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором у розмірі 241 521, 56 грн.

Як зазначає заявник, відповідачем було подано позов про перегляд заочного рішення суду по справі № 491/61/15-ц від 07 травня 2015 року. Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року вирішено позовну заяву про перегляд заочного рішення задовольнити частково. Суд вирішив заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року по справі № 491/61/15-ц — скасувати та призначити справу до розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З наведеного вбачається, що скасування Ананьївським районним судом Одеської області заочного рішення від 07 травня 2015 року по справі №491/61/15-ц, є підставою для закриття виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що перевіркою відомостей що містяться в програмному комплексі «Д-3» системи автоматизованого документообігу суду встановлено, що після скасування 29 серпня 2017 року заочного рішення цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором справу було призначено до подальшого розгляду по суті.

26 жовтня 2017 року за результатами розгляду справи судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду.

Вказана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 1 листопада 2017 року, що в свою чергу також відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виключає здійснення виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення суду від 7 травня 2015 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На спростування зазначених фактів заявником жодного доказу не надано.

З супровідного листа вбачається, що 17 лютого 2020 року на адресу представника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» Тяжкороб Є.В. за вихідним номером 491/61/15-ц/1363/2020 було направлено рекомендованим відправленням копію ухвали суду від 17 лютого 2020 року про залишення заяви без руху.

Згідно «Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» 18 травня 2020 року заявником було особисто під розпис отримано поштовий конверт за вихідним номером 491/61/15-ц/1363/2020, в якому містилася копія ухвали суду від 17 лютого 2020 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Вказаним законом доповнено розділ ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільно процесуального кодексу України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Таким чином строки, визначені Цивільно процесуальним кодексом України, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України відповідно до Закону №731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину, пов`язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків подання закінчився 7 серпня 2020 року.

Станом на 14 вересня 2020 року від заявника а його представника заява про продовження процесуальних строків та заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 17 лютого 2020 року до суду не надходили.

Відповідно до частини 5 статті 185 ЦПК України суддя повертає подання і додані до нього документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, з урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку, що в установлені строки заявником недоліки визначені в ухвалі суду від 17 лютого 2020 року не усунуто, то відповідно до вимог ч.5 ст.185 ЦПК України заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Тяжкороб Євгенії Віталіївни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає поверненню без її розгляду.

Керуючись ст.ст.43, 44, 128, 131, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Тяжкороб Євгенії Віталіївни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі №491/61/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – вважати неподаною і повернути її заявнику.

Роз`яснити заявнику, що у відповідності до положень ч.5 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали разом з заявою та доданими до неї документами повернути представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвокату Тяжкороб Євгенії Віталіївни.

Копію заяви долучити до матеріалів справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя:О.О. Желясков

Ухвала суду набула законної сили _______