К-20480/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Павлушко Р.С.,

за участю:

представника відповідача 1 - Ковалика В.В.,

представника відповідача 2 - Вільчинського Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Автогаражного кооперативу «Макарівський»

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року

у справі № 32/402

за позовом Автогаражного кооперативу «Макарівський»

до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва,

2. Державної податкової адміністрації у місті Києві

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2005 року АК «Макарівський» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПА у м. Києві про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 426/26-10 від 17 березня 2003 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 426/26-10 від 17 березня 2003 року. В задоволенні позову до ДПА у м. Києві відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року скасовано. Позов залишено без розгляду.

В касаційній скарзі АК «Макарівський», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року та залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить залишити касаційну скаргу АК «Макарівський» без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року - без змін.

В судовому засіданні представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та представник ДПА у м. Києві заперечували проти касаційної скарги, просили залишити касаційну скаргу АК «Макарівський» без задоволення, а рішення по справі - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що на підставі акту перевірки від 11 лютого 2003 року № 19/26-52/4/24572221 «Про результати позапланової перевірки АГХ «Макарівський» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в 2002 році» ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесла податкове повідомлення - рішення № 426/26-10 від 17 березня 2003 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59 967, 79 грн., у тому числі 52 880, 00 грн. основний платіж та 7 087, 79 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Актом перевірки встановлено порушення підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось в тому, що, отримуючи попередню оплату від замовників (фізичних осіб) за договорами на будівництво гаражних боксів, позивач не включав її до складу валових доходів, внаслідок чого податок на прибуток було занижено на 52 880, 00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що грошові кошти, які передавались позивачу, є пайовими внесками членів кооперативу, що обґрунтовує неправомірність визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування до нього штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відхиляючи клопотання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено право керуючого санацією оскаржувати рішення податкового органу. 07 липня 2005 року членами кооперативу АК «Макарівський» було проведено позачергові збори, на яких було вирішено уповноважити голову кооперативу звернутись до господарського суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень про нарахування кооперативу податкових зобов'язань, а тому голова АК «Макарівський» мав право звернутись до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 426/26-10 від 17 березня 2003 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з наступного.

Позовна заява АК «Макарівський» від 26 липня 2005 року № 252 підписана головою кооперативу ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13 серпня 2004 року у справі № 46/429-6 було порушено провадження у справі про банкрутство АК «Макарівський».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13 вересня 2004 року у справі № 46/429-6 розпорядником майна АК «Макарівський» було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого серія НОМЕР_1 від 21 жовтня 2002 року).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22 лютого 2005 року у справі №46/429-6 керуючим санацією було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого серія НОМЕР_1 від 21 жовтня 2002 року).

Наказом від 25 березня 2005 року №1 арбітражний керуючий ОСОБА_2. усунув директора АК «Макарівський» ОСОБА_1. від займаної посади з подальшим звільненням у зв'язку з порушенням процедури санації у справі про банкрутство.

Посилаючись на положення п. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ОСОБА_1. не було повноважень на підписання позовної заяви від імені АК «Макарівський», а тому згідно ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів погоджується з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року, якою було скасовано постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року та залишено позов без розгляду, враховуючи наступне.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом. (абзац перший ч. 3 ст. 17 вищезгаданого Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 цього ж Закону з дня винесення ухвали про санацію:

- керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;

- припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

- арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

При цьому керуючий санацією наділяється правами, які передбачені в ч. 5 ст. 17 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та на нього покладаються обов'язки, які визначені ч. 6 ст. 17 цього ж Закону. Перелік обов'язків керуючого санацією не є вичерпним і передбачає обов'язок здійснювати інші повноваження, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, з момент винесення ухвали про санацію та про призначення керуючого санацією керівник боржника втрачає свої повноваження і обов'язок здійснювати ці повноваження покладаються на керуючого санацією.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок, що після винесення ухвали господарським судом м. Києва від 22 лютого 2005 року про санацію АК «Макарівський» та про призначення керуючим санацією ОСОБА_2 голова кооперативу ОСОБА_1 не мав повноважень на подачу позовної заяви від імені АК «Макарівський», а тому правомірно скасував постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року та залишив позовну заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

При цьому, слід відмітити, що винесення судом апеляційної інстанції постанови замість ухвали згідно з положеннями ч. 2 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України не тягне за собою скасування його судового рішення, оскільки це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга АК «Макарівський» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Автогаражного кооперативу «Макарівський» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Суддя - доповідач:  (підпис)  Л.І. Бившева

Судді: (підпис)  М.І. Костенко

(підпис) Н.Є. Маринчак

(підпис) Є.А. Усенко

(підпис) Т.М. Шипуліна

З оригіналом згідно

Суддя Л.І. Бившева