Ухвала суду № 91506694, 10.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11027/20

Провадження №2-з/369/46/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, до подання позову,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі №1655 від 17.06.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною.

Заява мотивована тим, що 22.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62643008 з виконання виконавчого напису нотаріуса №1655 від 17.06.2020 року. Згідно відомостей Постанови про відкриття виконавчого провадження та супровідного листа від 22.07. 2020 року, зазначено, що 17.06.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною було видано виконавчий напис за №1655 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме автотранспорт: марка і модель автотранспорту JAGUAR XF, рік випуску 2017, № шасі НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1999, колір – чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платинів податків – НОМЕР_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 27.09.2018 року ТСЦ 8047. Сторона позивача ввжає, що вищевказаний виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі №1655 від 17.06.2020 року є таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України, як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису так і з підстав неправомірності вимог кредитора.

30.07.2020 року ДП «СЕТАМ» розпочато процедуру реалізації арештованого автомобіля на електронних торгах.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення може призвести до відчуження належного йому майна та передачу його іншим особам, що призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

З цих підстав просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать, зокрема: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 1655 від 17.06.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною.

23.07.2020 винесено постанову про опис та арешт майна боржника - вказаний вище автомобіль.

Далі, 23.07.2020 року вчинено наступну виконавчу дію, а саме, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: ТОВ "СЕЙВ КОМПАНІ".

30.07.2020 року почато процедуру реалізації арештованого автомобіля на торгах.

Визначено дату проведення аукціону 09.09.2020 року ( копія роздруківки оголошення про проведення торгів).

У разі проведення оголошення аукціону з продажу автомобіля позивача останній не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження. А у разі задоволення позову, буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Цей захід забезпечення позову є співмірними з тими вимогами, які можуть бути пред`явлені до суду заявником для захисту своїх порушених прав.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1-3 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Разом із тим, враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії, зустрічне забезпечення судом не застосовується.

Разом із тим, суд роз`яснює учасникам судового розгляду, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України вони мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №1655 від 17.06.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Інформація про боржника: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78;

Інформація про боржника: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Вишнева, 36/1;

Інформація про боржника: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Рубчака, 1, буд. 5.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.

Роз`яснити заявнику, що він повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Неподання такої заяви у визначений строк, її повернення чи відмова у відкритті провадження у справі є підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя: А.Я. Волчко