Ухвала суду № 914832, 21.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-9576/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“21” травня 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок»

напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року

у справі №А-03/78-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок»

доІзюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

У березні 2005 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ Харківської області №0000102600/1 від 14.12.2004р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 червня 2005 року позов було задоволено, визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року було скасовано рішення суду першої судової інстанції та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції, як такої, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку на предмет дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.07.2004р..

За результатами перевірки було складено акт №007/26-221-00486787 від 06.10.2004р., у якому вказано на порушення ВАТ «Племінний завод «Степок» п.4 абз.2 Постанови КМУ №444 від 11.04.2002р., а саме позивачем в установлені строки не було перераховано на спеціальний рахунок грошові кошти в сумі 212121,36грн., тобто вказані кошти були використані не за цільовим призначенням і підлягають стягненню у безспірному порядку до Державного бюджету України. А також в акті зазначено, що в порушення п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач здійснив реалізацію по бартеру в той час, коли мав податковий борг та в порушення п.11.29 ст.11 Закону України про податок на додану вартість» позивач занизив суму податкового зобовязання на 141,00грн..

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102600/0 від 11.10.2004р., яким визначено ВАТ «Племінний завод «Степок» фінансову санкцію в розмірі 212121,36грн. за неперерахування податку на додану вартість на спец рахунок.

За процедурою адміністративного узгодження скарга позивача на рішення податкового органу була залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102600/1 від 14.12.2004р..

Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

ВАТ «Племінний завод «Степок» є сільськогосподарським підприємством-товаровиробником і відповідно до п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» має право на застосування пільгового порядку оподаткування операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, що є платниками ПДВ, щодо операцій з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах, визначено, що кошти що не були перераховані на спеціальний рахунок і залишились у розпорядженні сільгоспвиробника, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до бюджету у безспірному порядку.

Податковим органом, під час проведення вищезазначеної перевірки встановлено, що у період, що перевірявся підприємством не було перераховано податок на додану вартість на спеціальний рахунок, в звязку з чим такі кошти вважаються використаними не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету.

Приписами ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що сплачувати податки та збори до бюджетів, визначені законами України про оподаткування у встановленому чинним законодавством порядку і розмірах, є обовязком юридичних осіб.

Твердження позивача про те, що перерахування відповідних сум на спеціальний рахунок було неможливим з причин накладення органами виконавчої служби арешту на поточні банківські рахунки підприємства не приймається до уваги, оскільки спростовується відповідями на запити відповідача банківськими установами у яких зазначено, що за період з 01.01.2004р. по 01.09.2004р. грошові кошти на рахунки позивача і зараховувались і списувались.

Відповідно чинного законодавства, що регулює відносини між банками та їх клієнтами, зокрема, Постанови НБУ від 12.11.2003р. №492 «Про затвердження інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» обмежень щодо перерахування коштів на спец рахунки у підприємства не існувало.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції стосовно визнання правомірними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Доводами касаційної скарги вказані висновки не спростовані.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якомуповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя

Вищого адміністративного суду

України Н.Є.Маринчак