К-9576/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“21” травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:Маринчак Н.Є.
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок»
напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року
у справі №А-03/78-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок»
доІзюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В с т а н о в и в:
У березні 2005 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ Харківської області №0000102600/1 від 14.12.2004р..
Рішенням господарського суду Харківської області від 23 червня 2005 року позов було задоволено, визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року було скасовано рішення суду першої судової інстанції та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції, як такої, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку на предмет дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.07.2004р..
За результатами перевірки було складено акт №007/26-221-00486787 від 06.10.2004р., у якому вказано на порушення ВАТ «Племінний завод «Степок» п.4 абз.2 Постанови КМУ №444 від 11.04.2002р., а саме позивачем в установлені строки не було перераховано на спеціальний рахунок грошові кошти в сумі 212121,36грн., тобто вказані кошти були використані не за цільовим призначенням і підлягають стягненню у безспірному порядку до Державного бюджету України. А також в акті зазначено, що в порушення п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач здійснив реалізацію по бартеру в той час, коли мав податковий борг та в порушення п.11.29 ст.11 Закону України про податок на додану вартість» позивач занизив суму податкового зобовязання на 141,00грн..
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102600/0 від 11.10.2004р., яким визначено ВАТ «Племінний завод «Степок» фінансову санкцію в розмірі 212121,36грн. за неперерахування податку на додану вартість на спец рахунок.
За процедурою адміністративного узгодження скарга позивача на рішення податкового органу була залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102600/1 від 14.12.2004р..
Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
ВАТ «Племінний завод «Степок» є сільськогосподарським підприємством-товаровиробником і відповідно до п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» має право на застосування пільгового порядку оподаткування операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, що є платниками ПДВ, щодо операцій з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах, визначено, що кошти що не були перераховані на спеціальний рахунок і залишились у розпорядженні сільгоспвиробника, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до бюджету у безспірному порядку.
Податковим органом, під час проведення вищезазначеної перевірки встановлено, що у період, що перевірявся підприємством не було перераховано податок на додану вартість на спеціальний рахунок, в звязку з чим такі кошти вважаються використаними не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету.
Приписами ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що сплачувати податки та збори до бюджетів, визначені законами України про оподаткування у встановленому чинним законодавством порядку і розмірах, є обовязком юридичних осіб.
Твердження позивача про те, що перерахування відповідних сум на спеціальний рахунок було неможливим з причин накладення органами виконавчої служби арешту на поточні банківські рахунки підприємства не приймається до уваги, оскільки спростовується відповідями на запити відповідача банківськими установами у яких зазначено, що за період з 01.01.2004р. по 01.09.2004р. грошові кошти на рахунки позивача і зараховувались і списувались.
Відповідно чинного законодавства, що регулює відносини між банками та їх клієнтами, зокрема, Постанови НБУ від 12.11.2003р. №492 «Про затвердження інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» обмежень щодо перерахування коштів на спец рахунки у підприємства не існувало.
За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції стосовно визнання правомірними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.
Доводами касаційної скарги вказані висновки не спростовані.
Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якомуповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Степок» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак
The court decision No. 914832, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 21.05.2007. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. к-9576/06. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: