Рішення № 91478688, 11.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3469/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1350-СГ від 14 січня 2020 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,30 га у власність для ведення фермерського господарства на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 6,30 га для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, з метою передачі у власність за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5323087200:00:003:0047) /а.с.1-5/.

Позов обґрунтований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1350-СГ від 14 січня 2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає оскаржуваний наказ таким, що прийнятий з порушенням вимог Земельного кодексу України, а посилання в ньому на невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельно кодексу України - безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 62-66/ зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323087200:00:003:0047 включена наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №239 від 17 квітня 2019 року до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах. Включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17 квітня 2019 року №239 "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів" /а.с. 67/ визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 78,2175 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них.

У Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах, який є додатком до вказаного наказу, включено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5323087200:00:003:0047, розташовану на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області /а.с. 67-зворот/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07 червня 2019 року №376 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" /а.с. 77/ відповідно до статей 15-1, 122, 136 Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17 квітня 2019 року №239 "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сільськогосподарського призначення державної власності площею 6,3 га з кадастровим номером 5323087200:00:003:0047 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою від 12 грудня 2019 року (вхідний номер Б-21615/0/25-2019 від 16 грудня 2019 року) /а.с. 70/ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) площі 6,3 га у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області.

До вказаної заяви додав копії: паспорту, трудової книжки, довідки про відсутність у власності земельної частки (паю) №446/02-26 від 10 грудня 2019 року, договору оренди землі від 23 березня 2012 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31287502 від 19 грудня 2014 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5309454172019 від 27 лютого 2019 року (щодо земельної ділянки площею 6,3 га з кадастровим номером 5323087200:00:003:0047), статуту ФГ «Бобошко С.С.» /а.с. 36-57, 70/.

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області відповідно до статей 15-1, 32, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12 листопада 2019 року № 285, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07 червня 2019 року №376, видано наказ №1350-СГ від 14 січня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" /а.с. 68/, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, орієнтовного розміру земельної ділянки 6,30 га із цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства з підстави невідповідності поданого на розгляд клопотання (заяви) вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Не погодившись з наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1350-СГ від 14 січня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом пункту "а" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас частиною першою статті 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів /частина перша статті 135 ЗК України/.

Згідно з частинами першою-третьою статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Земельного кодексу України наведений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №806/3708/15 та від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16.

Судовим розглядом встановлено, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1350-СГ від 14 січня 2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" містить посилання на статті 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України та наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07 червня 2019 року №376, який винесений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17 квітня 2019 року №239, у зв`язку з чим суд критично оцінює довід позивача про відсутність в оскаржуваному наказі належного обґрунтування підстав для його видання.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 згаданого Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В контексті наведених приписів кодексу підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі з метою захисту права на отримання земельної ділянки у власність на підставі статті 116 Земельного кодексу України, яке, на думку позивача, було порушено відповідачем у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу №1350-СГ від 14 січня 2020 року.

Разом з тим, на момент подання позивачем заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства та видання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області наказу №1350-СГ від 14 січня 2020 року, земельна ділянка, щодо якої позивачем подано заяву, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17 квітня 2019 року №239 була включена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги.

А відтак, суд доходить висновку про відсутність у спірних правовідносинах порушеного права позивача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, вищенаведені норми права, якими урегульовано спірні відносини, та правовий висновок Верховного Суду, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні цього позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк