Вирок № 91468279, 10.09.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/6404/18

Провадження № 1-кп/185/88/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Самоткан Н.Г.

секретаря судового засідання – Перепелиці О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040370002870 від 20 жовтня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ахунбабаєва Джалалкудукського району, Андіжанської області, Узбекистан, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого помічником командира взводу СДГ та ТС 8 ВГСО, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

за участю:

прокурора Широкорада В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Соколова В.І.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – адвоката Суботіної Н.М.,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2017 року об 11 год. 11 хв., ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21124», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07 червня 2013 року , у світлий час доби рухався з перевищенням швидкості руху у населених пунктах, а саме зі швидкістю 87,0-90, 1 кілометрів на годину по лівій полосі проїзної частини вул. Дніпровській м. Павлограда Дніпропетровської області з боку м. Донецька у напрямку м. Дніпра. В салоні вказаного автомобіля перебував на передньому пасажирському сидінні пасажир ОСОБА_4 .

Водій ОСОБА_1 , рухаючись по зазначеній ділянці вул. Дніпровській м. Павлограда, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, маючи об`єктивну можливість виявити у межах видимості у напрямку свого руху автомобіль марки «ВАЗ-210930-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить останньому, який знаходився у нерухомому стані під кутом 45 градусів на лівій полосі вул. Дніпровській у напрямку м. Дніпра, щоб у подальшому поновити рух та закінчити виконання маневру розвороту ліворуч, не застосував своєчасних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, продовжив рух далі, наближаючись до вказаного транспортного засобу. В ході подальшого руху водій ОСОБА_1 поблизу магазину «Тетяна», розташованого по вул. Дніпровській, 400 у м. Павлограді, в результаті вказаних порушень допустив зіткнення передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ-21124» у ліву бічну частину автомобіля марки «ВАЗ-210930-20» під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення вказаних транспортних засобів, водій автомобіля марки «ВАЗ-21093-20» ОСОБА_3 та пасажир легкового автомобіля марки «ВАЗ-21124» ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21124» р.н. НОМЕР_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в якому вказано:

п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди".

Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Порушення п. 12.3Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого:

-водію автомобіля марки «ВАЗ-21093-20» ОСОБА_3 були спричинені

механічні тілесні ушкодження у вигляді переломів 3 та 4-го ребер зліва, підголовчатого перелому лівої малогомілкової кістки та двохлодижечного перелому лівої гомілки. Вказані ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я понад три тижні, тобто більше 21 дня відносяться до середнього ступеню тяжкості;

-пасажиру автомобіля марки «ВАЗ-21124», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 були

заподіяні механічні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми з переломом виличної дуги справа, переломом задньо-латеральної стінки гайморової пазухи та струсом головного мозку. Окрім цього у нього були виявлені забій лівого плеча, по рвано-забійній рані – на верхній повіці правого ока, виличній області справа, верхній частині правої вушної раковини. Ушкодження утворились по ударному механізму від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля. Тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкова травма з переломами виличної дуги, задньої станки гайморової пазухи, струсом головного мозку за ознакою тривалого розладу здоров`я, тривалістю понад три тижні, відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, пояснив, що 15 жовтня 2017 року він виїжджав з роботи на автомобілі «ВАЗ 2112» синього кольору і рухався у сторону м. Дніпра. В автомобілі на пасажирському сидінні сидів ОСОБА_4 . Під`їхавши до світлофора, з лівої сторони їхав вантажний автомобіль, праворуч їхав автомобіль марки «ВАЗ 2109», який різко почав повертати. Він не зміг різко загальмувати, тому відбулося зіткнення. Спочатку він їхав у правій смузі, а потім перестроївся у ліву смугу, їхав зі швидкістю 60 км/год. Автомобіль потерпілого він побачив на відстані приблизно 20 м. Зіткнення сталося, коли автомобіль «ВАЗ 2109» розвернувся та зупинився. Він виявив небезпеку приблизно за 15 м. до автомобіля «ВАЗ 2109».

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 15 жовтня 2017 року, приблизно об 11.00 год., він разом із дружиною в якості пасажира на автомобілі марки «ВАЗ 2109» їхав по вул. Дніпровській в м. Павлограді. Спочатку він рухався по правій крайній полосі руху у напрямку м. Дніпра, позаду на великій відстані бачив вантажний автомобіль, що рухався у попутному напрямку, також у лівій полосі у попутному напрямку руху рухався легковий автомобіль, який його обігнав та проїхав далі. Він увімкнув поворот ліворуч та переконавшись у тому, що позаду крім вантажного автомобіля, більше ніяких транспортних засобів не було, плавно перестроївся на ліву смугу руху у напрямку м. Дніпра для подальшого виконання маневру «розворот». Доїхавши близько 15 м. до розриву суцільної лінії руху, він увімкнув поворот ліворуч, зупинився на розриві під кутом близько 45 градусів, стояв нерухомо близько 3-4 секунд, пропускаючи автомобілі, що рухалися по зустрічній смузі руху. Потім він почув звук гальм та відбулося зіткнення між автомобілями, автомобіль обвинуваченого своєю передньою частиною вдарив його автомобіль в ліву частину в районі передніх водійських дверей. Від удару його автомобіль змістився вперед. Йому завдано тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер перелому лівої малогомілкової кістки та лівої гомілки.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 15 жовтня 2017 року він їхав в якості пасажира в автомобілі «ВАЗ 2112» під керуванням водія ОСОБА_1 . Вони їхали у сторону м. Дніпра зі швидкістю приблизно 60-65 км/год. Він сидів на передньому пасажирському сидінні. Об 11 год. вони під`їхали до світлофора по вул. Дніпровській м. Павлограда, біля них стояв автомобіль «ЗІЛ». Вони почали випереджати вказаний автомобіль, але попереду виїхав автомобіль «ВАЗ 2109» і став поперек, внаслідок чого через 3 сек. вони зіткнулися. У нього був струс головного мозку, розірване вухо. Відстань між ними до автомобіля потерпілого була приблизно 15 м., він був у нерухомому стані. Автомобіль «ВАЗ 2109» він побачив, коли автомобіль вже стояв поперек під кутом 80%.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що є дружиною потерпілого ОСОБА_3 15 жовтня 2017 року вона їхала разом з чоловіком на автомобілі «ВАЗ 2109», сиділа на передньому пасажирському сидінні. Вони їхали по вул. Дніпровській в м. Павлограді . Спочатку вони рухалися по правій смузі до пішохідного переходу, а потім чоловік увімкнув поворот після пішохідного переходу, щоб перестроїтися у ліву смугу. Чоловік зупинився ближче до пунктирної лінії під кутом 45%. Коли вони доїхали до пішохідного переходу, чоловік увімкнув поворот, доїхав до подвійної суцільної лінії, пригальмував та зупинився. Вони простояли 3-4 сек., після чого вона почула звук гальм та удар. У її чоловіка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був перелом двох ребер та ноги. Після зіткнення автомобіль обвинуваченого був на зустрічній смузі. Автомобіль обвинуваченого вдарив їх автомобіль правою стороною.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що у 2017 році, приблизно об 11.00 год., він стояв на автобусній зупинці по вул. Дніпровській м. Павлограда, бачив, як стояв автомобіль марки «ВАЗ 2109» білого кольору у нерухомому стані з увімкненим сигналом лівого повороту під невеликим кутом до суцільної лінії, практично передом до м. Дніпро. Потім він відволікся, а коли повернув голову, то побачив вже дорожньо-транспортну пригоду. Коли автомобіль марки «ВАЗ 2109» стояв із увімкненим поворотом, то проїжджали ще інші автомобілі. До удару автомобіль «ВАЗ 21124» він не бачив. Сам момент удару він не бачив.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що у 2017 році він знаходився на вул. Дніпровській в м. Павлограді, бачив як їхав автомобіль марки «ВАЗ 2109», зупинився та увімкнув поворот. Автомобіль почав повертати з крайньої правої смуги назад. Позаду автомобіля «ВАЗ 2109» їхав автомобіль «ЗІЛ», він їхав близько до автомобіля «ВАЗ 2109», після чого автомобіль «ВАЗ 2109» з правого ряду почав роботи поворот. Він стояв на відстані 1,5 – 2 м. від дорожнього полотна. Автомобіль «ВАЗ 2109» почав повертати з крайньої правої смуги. В процесі руху автомобіля «ВАЗ 2109» сталося ДТП. Через 2 хв. після дорожньо-транспортної пригоди він уїхав. З ОСОБА_1 він познайомився влітку 2018 року. Він розповів про дорожньо-транспортну пригоду своєму знайомому ОСОБА_8 , а ОСОБА_8 розповів це своєму знайомому ОСОБА_1 . Коли автомобіль марки «ВАЗ 2109» повертав, через 20 м. їхав вантажний автомобіль, відразу стався удар, а ОСОБА_1 їхав у лівому ряду. За вантажним автомобілем їхав автомобіль синього кольору. Коли повертав автомобіль «ВАЗ 2109» з крайньої правої смуги, одразу почувся удар.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_7 і вважає, що як знайомий обвинуваченого він з особистої зацікавленості має намір допомогти обвинуваченому уникнути покарання і спотворює дійсні обставини злочину. Його свідчення спростовуються показами у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також висновками проведених в ході досудового розслідування експертиз.

Крім наведених показань потерпілих та свідків судом встановлена наявність у справі наступних беззаперечних доказів вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12017040370002870, слідчим Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 20 жовтня 2017 року були внесені відомості про інкримінований обвинуваченому ОСОБА_1 злочин, а саме 15 жовтня 2017 року, приблизно об 11 год. 10 хв., біля будинку № 400 по вул. Дніпровській м. Павлограда Дніпропетровської області, трапилося зіткнення автомобіля марки «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «ВАЗ-2112», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ 2109» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» /а.с. 116 /.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 жовтня 2017 року, проведеним слідчим Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за участі понятих, встановлено, що місцем пригоди є горизонтальна ділянка вул. Дніпровській в м. Павлограді. Покриття дороги сухе, чисте. Дорожнє покриття призначено для руху в двох напрямках. Дорожня розмітка п. 1.3, п. 1.5. До проїзної частини праворуч та ліворуч примикають бордюрний камінь та узбіччя. За узбіччям праворуч розташовані приватні будинки, ліворуч – зупинка СШ № 20. Рух на вказаній ділянці не регулюється. Дорожній знак 2.3. На дорожньому покритті виявлені дві вибоїни, залишені від контактування транспортних засобів, технічна рідина від автомобіля «ВАЗ» по ходу його руху та біля автомобіля. Зафіксовані пошкодження на транспортних засобах «ВАЗ 21093», н/з НОМЕР_3 , «ВАЗ», н/з НОМЕР_1 . /а.с. 119-130 /.

Копія водійського посвідчення від 13 квітня 2012 року, що видане на ім`я « ОСОБА_1 » підтверджує наявність дозволу у обвинуваченого ОСОБА_1 на керування транспортними засобами, зокрема легковими автомобілями /а.с. 134 /.

Легковий автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07 червня 2013 року, на праві власності належить ОСОБА_1 /а.с. 134 /.

Відповідно до копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 07 липня 2017 року ОСОБА_1 уклав договір страхування з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» щодо транспортного засобу марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с. 134 /.

Відповідно висновку експерта № 267 від 14 листопада 2017 року, згідно представленої довідки № 11572 МЛ № 4 у ОСОБА_5 були відмічені тілесні пошкодження у вигляді забоїв (гематом) лівої половини грудної клітини, лівого стегна та правої кисті. Час утворення пошкоджень може відповідати строку, указаному як в постанові, так і в представленій документації, тобто 15.10.2017 року. Дані пошкодження по своєму характеру відносяться до ступеня легких. Пошкодження утворилися від дії тупих предметів, такими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, можливо при обставинах вказаних в постанові /а.с. 141 /.

Згідно протоколу перегляду запису від 09 січня 2018 року, у присутності свідка ОСОБА_3 та захисника Суботіної Н.М. був проведений перегляд запису на CD-R диску з камери відеоспостереження магазину «Тетяна» по вул. Дніпровській м. Павлограда. На таймері 11:11:12 камера спостереження фіксує появу з правої сторони автомобіль білого кольору (як встановлено в ході досудового розслідування легковий автомобіль марки «ВАЗ-2109», д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 ), який рухається по правій смузі з боку м. Донецька у напрямку м. Дніпра. По правій смузі у тому ж напрямку рухається інший автомобіль білого кольору (в ході досудового розслідування не вдалось можливим встановити марку, модель та власника). Невстановлений автомобіль випереджає автомобіль марки «ВАЗ-2109», д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 та зникає у полі зору камери спостереження, а автомобіль марки «ВАЗ-2109», д/н НОМЕР_5 продовжує рух далі. На таймері 11:11:17 камера спостереження фіксує появу з правої сторони вантажного автомобіля з кабіною синього кольору та кузовом зеленого кольору (в ході досудового розслідування встановити зазначений автомобіль, тобто марку, модель, реєстраційний номер та власника не вдалось можливим), який рухається по правій смузі з боку м. Донецька у напрямку м. Дніпра. На таймері 11:11:19 камера спостереження фіксує як невстановлений вантажний автомобіль проїхав нерегульований пішохідний перехід, розташований на вул. Дніпровська в районі громадської зупинки СШ № 20 та починає зникати у полі зору камери. Далі у полі зору камери спостереження зафіксовано появу передньої частини легкового автомобіля синього кольору (як встановлено в ході досудового розслідування легковий автомобіль «ВАЗ 2121», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ). Камера фіксує рух автомобіля марки «ВАЗ-2121» у лівій смузі, який рухається з боку м. Донецька у напрямку м. Дніпра. Далі вказаний автомобіль зникає у полі зору камери спостереження на таймері 11:11:20 /а.с. 142-147/.

Згідно висновку експерта № 8 від 11 січня 2018 року, потерпілому ОСОБА_3 були спричинені механічні тілесні ушкодження у вигляді переломів 3 та 4-го ребер зліва, підголовчатого перелому лівої малогомілкової кістки та двохлодижечного перелому лівої гомілки. Механізм їх утворення ударний. Давність утворення ушкоджень може відповідати терміну, вказаному в постанові, тобто 15.10.2017 року. Вказані ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я понад три тижні, тобто більше 21 дня, відносяться до середнього ступеню тяжкості. Згідно хіміко-токсилогічного аналізу крові та сечі ОСОБА_3 на вміст алкоголю № 2187 від 15.10.2017 року – 0 проміле /а.с. 149-151 /.

Згідно висновку експерта № 295 від 05 грудня 2017 року, у ОСОБА_4 були виявлені механічні тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми (ЧМТ) з переломом виличної дуги справа, переломом задньо-латеральної стінки гайморової пазухи та струсом головного мозку. Окрім цього у нього були виявлені забій лівого плеча, по рвано-забійній рані – на верхній повіці правого ока, виличній області справа, верхній частині правої вушної раковини. Ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, можливо при обставинах, які вказані в постанові. Час утворення ушкоджень може відповідати терміну вказаному в постанові, тобто 15.10.2017 р. Тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкова травма з переломами виличної дуги, задньої стінки гайморової пазухи, струсом головного мозку за ознакою тривалого розладу здоров`я, тривалістю понад три тижні, відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Алкотест «Алкоит 01СУ» від 15.10.2017 р. – негативний /а.с. 152-153 /.

Згідно висновку експерта автотоварознавця № 012/18 від 05 лютого 2018 року, вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «ВАЗ-21093», д/н НОМЕР_3 умовно складала 81385, 07 грн. /а.с. 156-172 /.

Згідно висновку експерта № 12/10.4/102 від 15 січня 2018 року, в момент первинного контакту автомобіля «ВАЗ-2109», державний номер НОМЕР_3 та автомобіля «ВАЗ-2112», державний номер НОМЕР_1 мало місце перехресне, попутне, блокуюче зіткнення під кутом 51+/-10 градусів, щодо поздовжньої вісі автомобіля «ВАЗ-2112», державний номер НОМЕР_1 . Місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на вул. Дніпровській в повздовжньому напрямку на відстані 26, 7 м. до домоволодіння № 386, в поперечному напрямку на відстані 8, 0…7,6 м. від правого краю проїзної частини що до напрямку руху автомобіля «ВАЗ-2112», державний номер НОМЕР_1 /а.с. 174-179 /.

З метою встановлення вихідних даних, необхідних для призначення автотехнічної експертизи проведений слідчий експеримент за участю водія ОСОБА_1 , який зафіксований протоколом від 28 березня 2018 року /а.с. 180-185 /.

Згідно висновку експерта № 9/10.1/33 від 29 березня 2018 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не визначається його односторонніми діями. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобіля «ВАЗ- 21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ-21124, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП /а.с. 187-192 /.

З метою встановлення вихідних даних, необхідних для призначення автотехнічної експертизи проведений слідчий експеримент за участю водія ОСОБА_3 , який зафіксований протоколом від 05 травня 2020 року /а.с. 200-207 /.

Згідно висновку експерта № 9/10.1/46 від 21 травня 2018 року, варіант № 1,2. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Варіант № 1. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. При заданих вихідних даних можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не визначається його односторонніми діями. Варіант № 2. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. З причин зазначених в дослідницькій частині вирішити питання, чи мав водій автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 технічну можливість уникнути даної ДТП своїми односторонніми діями – не надається можливим. Варіант № 1. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, але з причин зазначених в дослідницькій частині встановлені невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Варіант № 2. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, але з причин зазначених в дослідницькій частині встановити чи знаходяться (не знаходяться) встановлені невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України в причинному зв`язку з настанням даної ДТП- не надається можливим /а.с. 209-215 /.

Згідно висновку експерта № 9/101/13 від 06 березня 2018 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не визначається його односторонніми діями. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку, і для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ-210930-20», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21124», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП /а.с. 225-230 /.

Згідно висновку експертів за результатами проведення повторної судової комісійної автотехнічної експертизи № 19203 від 26 березня 2020 року, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-210930-20, д/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21124, д/н НОМЕР_6 НЕ ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України /а.с. 241-251 /.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, яка зводиться до категоричного невизнання своєї провини та оспорювання очевидних та неспростовних доказів, співставляючи її з обвинуваченням, що висунуто ОСОБА_1 , а також з показаннями потерпілих та свідків, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами, висновками експертизи, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину мають характер логічних, змістовних, послідовних та об`єктивних.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною. Під час судового розгляду кримінального провадження були встановлені та підтверджені об`єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні "Коробов проти України" від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини "поза розумним сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена "поза розумним сумнівом", оскільки наведені судом у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше не судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України злочин, який відноситься до категорії нетяжких, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 Кримінального кодексу України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вимоги цієї норми є імперативними, тобто обов`язковими до застосування судом. Наведені у ній положення зобов`язують суд при призначенні покарання враховувати не лише ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що обтяжують покарання, а й особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, думки потерпілих, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства. Суд вважає можливим звільнити його від основного покарання відповідно до ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обиралась.

В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_3 було заявлено позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної його життю та здоров`ю у сумі 12 334 грн. 52 коп., майнової шкоди, заподіяної його майну в сумі 82 885 грн. 07 коп. та до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн., завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. На стаціонарному лікуванні у медичному закладі він перебував з 15.10.2017 року по 06.11.2017 року.На пластину накісткову з комплектом гвинтів для проведення операції, медикаменти, препарати та ліки ним були витрачені кошти в сумі 12 334, 52 грн., що підтверджується товарними чеками та квитанціями. В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений його автомобіль «ВАЗ-210930-20» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який не підлягає відновлювальному ремонту. Відповідно до висновку експерта авто товарознавця № 012/18 від 05.02.2018 року, складеного приватним підприємцем ОСОБА_9 , вартість матеріальної шкоди, заподіяної йому як власнику автомобіля складає 81 385 грн. 07 коп. Витрати на проведення вказаної експертизи склали 1500 грн. Наявність моральної шкоди обґрунтована тим?що потрапивши у дорожньо-транспортну пригоду він відчув шок, страх за своє та своєї дружини життя і здоров`я. Це негативно вплинуло на його фізичний, психічний та емоційний стан. Він відчуває страх при поїздках в транспорті, боїться сідати за крмо. Тривалий час він перебував на лікуванні. У зв`язку із отриманими травмами він не міг пересуватись, потребував сторонньої допомоги для забезпечення фізіологічних потреб. Він хвилювався, нервував, перебував у депресивному стані, що позначилось і на його спілкуванні з оточуючими людьми, призвело до ускладень стосунків у сім`ї. В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений його автомобіль, який був необхідним засобом пересування. На даний час він не має можливості вести звичний спосіб життя, відчуває біль після перенесеної операції. Заподіяна моральна шкода позивачем була оцінена в 100 000 гривень.

Цивільний відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» у своїх запереченнях /а.с. 101-104/ наполягають на залишені позову потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення відшкодування матеріальних збитків з них без розгляду у у зв`язку з тим, що потерпілий із заявою про страхове відшкодування до страхової компанії не зверталась та не надавала документи, що підтверджують її майнові вимоги. Страхова компанія не відмовляється від страхових виплат, але наполягає на виконанні вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В даному випадку, правовідносини між цивільним позивачем і Товариством з додатковою відповідальністю «Глобус» є цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення. Цивільний відповідач акцентує увагу на тому, що позов потерпілого у кримінальному провадженні може стосуватися лише обвинуваченого, а вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» можуть розглядатись лише поза межами кримінального провадження, тобто в порядку цивільного судочинства. Оскільки страховик несе відповідальність перед потерпілою особою не на підставі загальних правил відшкодування шкоди (деліктної правової моделі), так як не є завдавачем шкоди, він не може бути відповідачем при вирішенні позову в порядку ст. 128 КПК України. Такий позов повинний вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_3 , який є у даному кримінальному провадженні потерпілим (особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), пред`явив цивільний позов до юридичної особи – Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 61, 128 КПК України.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки – незалежно від наявності вини.

Витрати на пластину накісткову з комплектом гвинтів для проведення операції, медикаменти, препарати та ліки загалом у розмірі 11 984 грн. 52 коп. підтверджують надані потерпілим ОСОБА_3 копії товарних чеків, та квитанцій /а.с.64-67 /.

Благодійні внески у розмірі 350 грн. є добровільною волею особи, яка їх сплачує лікувальному закладу, тому не можуть бути також враховані як матеріальна шкода.

Вартість матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому як власнику автомобіля умовно склала 81 385, 07 грн., що підтверджується висновком експерта авто товарознавця № 012/18 від 05 лютого 2018 року Ї/а.с. 156-172 /.

Витрати на проведення вищевказаної експертизи склали 1500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 9 від 05 лютого 2018 року /а.с. 67 /.

Транспортний засіб «ВАЗ-21124», д/н НОМЕР_1 забезпечений обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 4414529 серії АК).

Відповідно до копії поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 4414529 серії АК, між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу «ВАЗ-21124», д/н НОМЕР_6 НЕ Строк дії договору з 08.07.2017 до 07.07.2018 року /а.с. 133 /.

Страховиком є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Аналогічно вказане встановлено договором (полісом) страхування (поліс № 4414529 серії АК): Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за полісом.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Тож, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, і потерпілий, хоч не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором, оскільки на його, як третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Як встановлено, має місце ДТП за участі забезпеченого страховим полісом транспортного засобу «ВАЗ-21124», д/н НОМЕР_1 , внаслідок якого завдано майнової, життю та здоров`ю шкоди третьої особи, якою є потерпілий ОСОБА_3 , тобто, наявне настання страхового випадку.

У даному випадку договір (поліс) обов`язкового страхування укладений із лімітом відповідальності на одного потерпілого у розмірі грошової виплати на суму 200 000 гривень (за немайнову шкоду - шкоду, заподіяну життю і здоров`ю), та у розмірі грошової виплати на суму 100 000 гривень (за шкоду заподіяну майну), із нульовою франшизою.

Страховим відшкодуванням у даному випадку покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП здоров`ю потерпілого ОСОБА_3 та майнова шкода, заподіяна майну потерпілого.

Щодо доводів цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», що даний позов не випливає із пред`явленого обвинувачення; наявності різних за характером зобов`язань у учасників судового провадження, що унеможливлює участь страховика як цивільного відповідача, то слід зауважити, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.06.2018 року за провадженням № 308/3162/15-ц висловлено правову позицію, що відмова у здійсненні страхових виплат за відсутності ознак вини у пошкодженні іншого транспортного засобу, і як наслідку відсутності цивільно-правової відповідальності як підстави для здійснення страхової виплати, - не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 37 Закону №1961-IV підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини.

У даному ж випадку, наявний факт достеменного встановлення вини особи, - вина ОСОБА_1 у ДТП визнана судом, і вказане беззаперечно породжує обов`язок відшкодування завданої потерпілій особі шкоди, як і встановлено, що ДТП є страховим випадком, що покладає на страховика обов`язок здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля третій особі (потерпілій) шкоди.

Відтак, у даному провадженні пред`явлене обвинувачення та доведеність винуватості ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні безпосередньо пов`язані із пред`явленим цивільним позовом потерпілим у кримінальному провадженні.

Беззаперечно, учасники судового провадження у даній справі мають різні за характером зобов`язання, як деліктні, так договірні.

Кримінальне судочинство не встановлює заборони розглядати цивільний позов у кримінальному провадженні за умови пред`явлення його до юридичних осіб, та за умови існування у учасників провадження різних за характером зобов`язань.

Проте, кримінальним процесуальним законом не заборонено, при вирішенні цивільного позову, керуватися нормами цивільного законодавства.

Слід зауважити, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Зазначенні зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання. /Постанова ВС від 20.01.2016 року; 6-2808цс15/

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). /Постанова ВС від 04.07.2018 року; 14-176 цс 18/

З приводу доводів на те, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» не може бути цивільним відповідачем у даному провадженні, що подібний цивільний позов не підлягає розгляду, оскільки не випливає з пред`явленого обвинувачення, потерпілий не звернувся до страховика із відповідною заявою про страхове відшкодування, цивільний позов має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, - зауважується.

Право потерпілої пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст. 128 КПК України.

Визначення цивільного позивача у кримінальному провадженні та права такої особи визначені ст. 61 КПК України.

Потерпілий, як цивільний позивач, не позбавлений права визначати осіб, до яких він позивається.

Згідно із ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Позовну заяву (цивільний позов у кримінальному провадженні) потерпілим подано під час підготовчого судового засідання 08 листопада 2018 року.

У даному випадку Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»» залучено у провадженні як цивільний відповідач. Юридична особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Тобто, дана юридична особа, в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого в межах встановленого страховим договором ліміту відповідальності.

Наразі посилання на те, що цивільний позов не підлягає розгляду з причин не звернення із заявою до страховика, і взагалі страховик не може бути у даному випадку цивільним відповідачем, може свідчити про уникнення виконання обов`язку щодо сплати відшкодування шкоди, внаслідок страхового випадку.

Відсутність звернення потерпілої із заявою безпосередньо до страховика, за положеннями чинного кримінального процесуального закону, що їх наведено вище, не є правовою підставою для залишення цивільного позову без розгляду, відмови у цивільному позові. Підстави до залишення цивільного позову у кримінальному провадженні без розгляду визначені ст. 129 КПК України і цей перелік є вичерпним.

Звернення потерпілого із цивільним позовом до страховика з метою відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля йому шкоди є правом потерпілого, його вибором на реалізацію його процесуальних прав.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 у пункті 9 Постанови орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.

Протиправність поведінки водія ОСОБА_1 , його вина, а також причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені вищезазначеними доказами, які підтверджують обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Що стосується наявності шкоди, завданої життю та здоров`ю потерпілого внаслідок вчиненого злочину, то ці обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються. Спірним у даному випадку є розмір заподіяної моральної шкоди.

Так, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд не погоджується з розміром заявленої позивачем моральної шкоди та вважає його надмірно великим.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив злочинні дії, окреслені у ч. 1 ст. 286 КК України, вина обвинуваченого в скоєнні ДТП, яке потягло спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, доведена. Отже, заявлена вимога цивільного позивача пов`язується з фактом заподіяння злочином моральної шкоди, і суд враховуючи стан здоров`я потерпілого, фізичні та душевні страждання, що призвели до негативних змін у житті потерпілого, тяжкість вимушених змін у його звичайному способі життя, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає, що маються підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

При визначенні розміру спричиненої обвинуваченим моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3 , яка полягає в тому, що останній внаслідок ушкодження його здоров`я переніс стресову ситуацію, тривалі душевні страждання, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав численні травми, які до цих пір спричиняють йому сильний фізичний біль, тривалий час перебував на лікуванні в медичній установі, переніс операцію, внаслідок чого порушився його звичний уклад життя.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_3 , а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути на користь потерпілого з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 11 984 грн. 52 коп. майнової шкоди, заподіяної його життю та здоров`ю, 82 885 грн. 07 коп. в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди майну потерпілого. З обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає можливим в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стягнути 30 000 гривень на користь ОСОБА_3 .

Судові витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 12/10.4/102 від 15 січня 2018 року у сумі 3432 грн., судової автотехнічної експертизи № 9/10.1/33 від 29 березня 2018 року у сумі 1430 грн., судової автотехнічної експертизи № 9/10.1/46 від 21 травня 2018 року в сумі 1430 грн., судової автотехнічної експертизи № 9/10.1/13 від 06 березня 2018 року в сумі 858 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді обмеження волі, якщо протягом іспитового строку 1 (один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю у розмірі 12 334 грн. 52 коп., заподіяної майну в сумі 82 885 грн. 07 коп., та до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (ЄДРПОУ – 20448234) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 11 984 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп. майнової шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, 82 885 (вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 07 коп. в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди майну потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертиз у сумі 7150 (сім тисяч сто п`ятдесят) грн. на користь держави.

Речові докази:

-легковий автомобіль марки «ВАЗ-210930-20», р/н НОМЕР_3 , який зберігається

на території Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 10 - повернути ОСОБА_3 за належністю;

-легковий автомобіль марки «ВАЗ-21124», р/н НОМЕР_1 , який зберігається на території Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 10 - повернути ОСОБА_1 за належністю;

-DVD-R диск «Verbatim» із записом з камери спостереження, яка встановлена на

магазині «Тетяна» та яка спрямована на вул. Дніпровська від 15 жовтня 2017 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: Н.Г. Самоткан