Ухвала суду № 91434369, 07.09.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9449/20

Провадження №2/932/3745/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2020 року вказаний позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

04.09.2020 року позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки, позовна заява відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України. 07.09.2020 року на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом було сформовано та надіслано до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС в Дніпропетровській області запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення його позову до ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , належне ОСОБА_2 та заборони: державним та (або) приватним виконавцям, вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_2 ; державним та приватним нотаріусам вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_2 ; державним реєстраторам речових прав вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_2 ; державному підприємству «СЕТАМ» проводити будь-які реєстраційні дії щодо реалізації майна, а саме: домоволодіння АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2019 року встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу чоловіка ОСОБА_1 і жінки ОСОБА_2 протягом часу з 04.04.2007 по теперішній час. В період шлюбу ними спільно було побудовано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстроване на ім`я відповідача. 01.02.2008 року відповідач підписала з Закритим акціонерним товариством «Альфа-банк» договір іпотеки №SMERS00590/1, відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у статті 2 цього договору, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно, зазначено у пункті 3.1. цього договору, що надалі іменується «предмет іпотеки», а Іпотекодержатель приймає його у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог на рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору, визначено, що: «Предметом іпотеки за цим Договором є домоволодіння, загальною площею 586,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене нерухоме майно. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. За вказаною адресою розташоване: земельна ділянка площею – 666 кв.м, літ. Е-4 – житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ. Ж – альтанка, літ. 1-6, І-ІІІ – споруди. Загальна вартість нерухомого майна – 1 756 662 грн.». У даній справі він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, тому він занепокоєний тим, що в будь-який момент відповідач або третя особа можуть здійснити дії направлені на відчуження вищезазначеного домоволодіння та земельної ділянки, в тому числі не виключено в позасудовому порядку, тому він вважає, що на час розгляду справи необхідно вжити вказані ним в заяві заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 149 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 149 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до ч.6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені у даному позові позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв.м., що складається з: літ. Е-4 - Житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ . Ж - альтанка, літ. 1-6,1-ІІІ – споруди, та земельної ділянки, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.2006 року серія САА №544810, виданого Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради; скасування державної реєстрації ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв.м., що складається з: літ. Е-4 - Житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ . Ж - альтанка, літ. 1-6,1-ІІІ – споруди; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнання Договору іпотеки №SMERS00590/1 від 01.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Альфабанк», недійсним; виключення з Державного реєстру іпотек запису за реєстраційним номером 6510263 про обтяження іпотекою майна - об`єкту обтяження: домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, за адресою АДРЕСА_2 .

З заяви про забезпечення позову, а також з долучених до неї на підтвердження вимог позивача копій документів суд не має змоги пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зазначені заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні саме тих видів забезпечення позову, які вказані ним у заяві про забезпечення позову, враховуючи те, що заява позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.

Крім того, заявником не надано жодних доказів тому, що існує загроза відчуження саме ОСОБА_2 та третьою особою вказаного нерухомого майна, або того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обгрунтування видам забезпечення позову, якими він просить забезпечити його позов, а саме про застосування заборони: державним та (або) приватним виконавцям, вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_2 ; державним та приватним нотаріусам вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження зазначеного нерухомого майна; державним реєстраторам речових прав вчинювати будь-які дії, направлені на відчуження зазначеного нерухомого майна; державному підприємству «СЕТАМ» проводити будь-які реєстраційні дії щодо його реалізації.

Розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про необгрунтованість цих вимог та взяв до уваги роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до яких, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених законодавством, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали

законної сили.

З урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить у заяві позивач, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-159, 260 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева