Ухвала суду № 91347072, 04.09.2020, Оболонський районний суд міста Києва

04.09.2020 Справа № 756/15321/14-ц

Ун.№756/15321/14-ц

Пр.№4-с/756/173/20

У Х В А Л А

04 вересня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Слободенюк Г.М. про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Кравця В.В. при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №62383060, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого 31.05.2017 на підставі рішення Оболонського районного суду м.Києва.

Представник заявника одночасно із поданням скарги звернулась до суду з клопотанням про вжиття заходів до її забезпечення, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, зокрема зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що майно передано на реалізацію з порушенням вимог чинного законодавства. Невжиття цих заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів скаржника.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 17.06.2015 задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справахї дітей Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки і у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , перед публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039017, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 13 лютого 2008 року № 10-29/5299 за період з 13 лютого 2008 року до 25 березня 2015 року у загальній сумі 1865308 (один мільйон вісімсот шістдесят п`ять тисяч триста вісім) гривень 34 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на день проведення продажу.

Це рішення набрало законної сили.

На його виконання Оболонським районним судом м.Києва видано виконавчий лист №2/75/868/18, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Кравця В.В.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У ст. ст. 151, 152 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Як вбачається зі змісту ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно зі ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі змістом ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Разом із тим, згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 07 листопада 2002 року).

В чинному процесуальному законі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151, 152 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Суд вважає, що розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. 447 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів «забезпечення позову» до скарги шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами Закону України «Про виконавче провадження» вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій є дискреційними повноваженнями приватного виконавця.

У зв`язку з викладеним суд вважає правильним у задоволенні заяви відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Слободенюк Г.М. про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Суддя А.М. Майбоженко