Ухвала суду № 91345843, 07.09.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 568/1156/17

Провадження № 1-кп/565/28/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням судді Демчини Т.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ковальчук В.С.,

прокурора Сабади А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Войтюк Т.Л.,

цивільного позивача ОСОБА_2 ,

представника цивільного позивача Литовченко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області в режимі відеоконференції з Радивилівським районним судом Рівненської області, Мар`їнським районним судом Донецької області, Сумським районним судом Сумської області під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180210000246 від 27.05.2016 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Донецьк, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом, 27 травня 2016 року приблизно о 06.00 год. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Mercedes Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі сполученням Київ-Чоп на 403 км + 900 м поза межами населених пунктів у напрямку м.Львів, порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, а саме - пп.«б» п.2.3, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.10.1, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, перетнувши лінію 1.1 дорожньої розмітки, яку згідно з Розділом 34 Правил дорожнього руху перетинати забороняється, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia Tour 1,6 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2 , в результаті якого пасажир автомобіля «Mercedes Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, вивиху правої стегнової кістки, уламкового перелому правої великогомілкової кістки проксимального відділу, осаднення шкірних покривів з масивною підшкірною гематомою на внутрішній поверхні лівої гомілки, рваної рани лівої виличної ділянки голови, рваної рани п`ятого пальця правої кисті у ділянці нігтьової фаланги.

Дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Войтюк Т.Л. до суду подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовується тим, що на момент розгляду справи сплинув передбачений ст.49 КК України строк для злочину такого ступеню тяжкості, який вміняється обвинуваченому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав внесене захисником клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, надав до суду письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з цієї нереабілітуючої підстави.

Прокурор Сабада А.М. підтримала внесене письмове клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням трирічного строку давності з часу вчинення злочину, вважаючи такими, що існують, підстави для ухвалення судом такого рішення.

Представник цивільного позивача Литовченко Л.І. , позицію якої розділив цивільний позивач ОСОБА_2 , питання звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності залишила на розсуд суду, повідомила про відсутність заперечень проти задоволення клопотання сторони захисту, одночасно наполягала на розгляді судом цивільного позову та дослідженні доказів у його обґрунтування, звернувши також увагу суду на випадки неодноразової неявки обвинуваченого на судові засідання протягом 2020 року.

Заслухавши думки та пояснення учасників процесу, дослідивши подані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд, відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

ОСОБА_1 вміняється вчинення 27 травня 2016 року злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України (у редакції, що діяла станом на 27.05.2016) передбачено, що у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Санкцією ч.1 ст.286 КК України (у редакції, чинній на час вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_1 ) передбачено покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Даний злочин, відповідно до ч.2 ст.12 КК України (у редакції, що діяла станом на 27.05.2016), відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Оскільки судом встановлено, що на момент судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , з часу вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, минуло більше трьох років, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурором не надано та у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від слідства та суду після вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення або про вчинення ним нових кримінальних правопорушень. У суду відсутні підстави для невизнання поважними причин неявки обвинуваченого до Мар`їнського районного суду Донецької області для прийняття участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції упродовж періоду з березня 2020 року по серпень 2020 року через карантинні обмеження руху громадян через відповідні пункти пропуску, та для надання таким обставинам оцінки як ухилення від суду. Крім того, суд враховує, що строки, встановлені п.2 ч.1 ст.49 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину), закінчились вже на час надходження до Кузнецовського міського суду Рівненської області для розгляду по суті даного кримінального провадження (29.07.2019).

Обвинувачений особисто надав суду свою згоду на закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності, шляхом подання до суду відповідної заяви та її підтримання в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність усіх правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

Висловлена цивільним позивачем та його представником позиція про необхідність дослідження доказів, що стосуються заявленого цивільного позову, не ґрунтується на вимогах законну, оскільки відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого суд має розглянути невідкладно. Звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав спливу строків давності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого та дотримання інших умов, передбачених вказаною статтею.

Цивільним позивачем ОСОБА_2 під час судового розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення завданих кримінальним правопорушенням збитків з ОСОБА_1 . Згідно з уточненою позовною заявою, що надійшла до суду 14.02.2020, ОСОБА_2 заявляє вимоги стягнути з ОСОБА_1 178972,37 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 40000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобіля «Skoda Octavia Tour 1,6 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2 .

Зі змісту ст.129 КПК України слідує, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 № 3 (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд у Постанові від 19.11.2019 за результатами розгляду справи №345/2618/16-к (провадження № 51-1491км-19) зазначив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні слід залишити без розгляду, з роз`ясненням цивільному позивачеві права його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України при винесенні даного судового рішення підлягає вирішенню питання про долю речових доказів. При вирішенні цього питання суд керується положеннями ст.100 КПК України та приходить до висновку, що автомобілі «Mercedes Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 , та «Skoda Octavia Tour 1,6 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2 , визнані речовими доказами за постановами слідчого від 27.05.2016, слід повернути їх законним володільцям - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Керуючись ст.ст.4, 12, 49, 286 КК України, ст.ст.100, 129, 284, 286, 288 КПК України, суд

у х в а л и в:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180210000246 від 27.05.2016 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що його вимоги можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі: автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», р.н. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_1 , автомобіль «Skoda Octavia Tour 1,6 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина