Ухвала суду № 91342966, 31.08.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7238/20

2/296/2400/20

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"31" серпня 2020 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., вивчивши матеріли справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи – Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи – Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено наступне.

Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 16.07.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 28189,33 грн.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 позов пред`явлено до ТОВ «Вердикт Капітал», яке являється стягувачем у виконавчому провадженні з виконання спірного виконавчого напису та знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5-б.

Позивач, звертаючись до Корольовського районного суду м.Житомира керувався приписами ч.12 ст.28 ЦПК України.

Так, частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

При цьому, право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

У постанові приватного виконавця Клименка Р.М. від 10.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62767576 з примусового виконання спірного виконавчого напису та у виконавчому написі від 16.07.2020р. адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Корольовського району м. Житомира.

В свою чергу, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів того, що на території Корольовського району м.Житомира проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 62767576 з примусового виконання виконавчого напису виданого 16.07.2020 року.

Крім цього, матеріали позовної заяви також не містять інформації про те, яким чином вчиняються виконавчі дії стосовно боржника.

Зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, яка подана ОСОБА_1 до суду разом з позовною заявою, встановлено, що примусове виконання по виконавчому напису №12190 від 16.07.2020р. ще не здійснюється.

За таких умов, відсутні підстави вважати, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є Корольовський район м. Житомира, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів стосовно того, що на території Корольовського району м. Житомира проводяться будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 62767576 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса виданого 16.07.2020 року, у тому числі доказів працевлаштування ОСОБА_1 або знаходження будь якого майна та/або грошових коштів боржника, у зв`язку з чим мали б проводитися відповідні виконавчі дії за спірним виконавчим написом, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», а отже відсутні підстави для належного визначення підсудності позову Корольовському районному суду м. Житомира.

Натомість, адреса проживання ОСОБА_1 у виконавчому написі від 16.07.2020р. та у постанові про відкриття виконавчого провадження № 62767576 значиться: АДРЕСА_1 ,

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України встановлено, що справа не підсудна Корольовському районному суду м.Житомира, оскільки виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 62767576 на території Корольовського району м. Житомира приватним виконавцем щодо позивача не здійснюються, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду за місцем знаходження відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» за загальними правилами підсудності, відповідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).

За викладених обставин, керуючись ст. ст. 19, 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №296/7238/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи – Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. П. Маслак