Ухвала суду № 91333146, 03.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

03 вересня 2020 р.Справа №160/10368/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/10368/20 за позовною заявою позивача 1: ОСОБА_1 , позивача: 2 акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – акціонерний банк «Кліринговий дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправною бездіяльністю, визнання протиправними дії та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2020 року позивач 1: ОСОБА_1 , позивач: 2 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – акціонерний банк «Кліринговий дім»,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовною заявою, у якій позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в частині залишення без реагування заяв акціонерного товариства «Дніпрогаз» від 12.08.2020 року № 490007.1-Сл-3172-0820 та від 12.08.2020 року № 533/17/1-02 про зняття арешту та зобов`язати надати відповідь на заяву акціонерного товариства «Дніпрогаз»;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з відкриття виконавчого провадження № 62704083, № 62863932, № 62864019 та № 62897924 і винесення постанов в рамках даних виконавчих проваджень, та зобов`язати утриматись від відкриття виконавчих проваджень за наказом господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5347/19, за наказом господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5740/19;

- скасувати всі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в межах виконавчих проваджень № 62704083, № 62863932, № 62864019 та № 62897924.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій останній просить:

1.Зупинити дію постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в рамках здійснення виконавчих проваджень №62704083, №62863932, №62897924 (об`єднаних у зведене виконавче провадження №62865522), а саме:

- про відкриття виконавчого провадження №62704083 від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18;

- про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про арешт майна боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадження №62863932;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932;

- про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року 6 справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924;

- -про стягнення з боржника основної винагороди від 26.08.2020 року ' з; примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924;

- -про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924.

- до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

2. Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Щербакову Ігорю Миколайовичу вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі №904/2732/18, який виданий 07.08.2019 року, наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі № 904/5340/19, який виданий 12.08.2020 року та наказу Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання по справі № 904/5347/19, який виданий 18.08.2020 року - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року - до набрання законної сили рішенням по справі.

4. Зобов`язати банківські установи згідно з переліку, визначеним у постанові пор арешт коштів боржника від 03.08.2020 року за виконавчим провадженням № 62704083, на адресу яких направлені постанови про відкриття виконавчого провадження № 62704083 та арешт рахунків АТ «Дніпрогаз» ((АБ «Кліринговий дім», філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ «Місто Банк») відновити операції за рахунками - АТ «Дніпрогаз»).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що позивач 1: ОСОБА_1 є працівником позивача: 2 акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», який отримав листа від позивача: 2 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», в якому зазначено про неможливість відрахувань заробітної плати у вигляді аліментів, починаючи з серпня 2020 року, оскільки акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не має можливості використовувати банківські рахунки, відкриті в АБ «Кліринговий дім» та інших банківських установах з метою забезпечення фінансування витрат підприємства задля забезпечення безаварійного та безперебойного обслуговування споживачів послуг з розподілу газу м. Дніпро, виконання інвестиційно програми тощо, а також з метою виплати заробітної плати, в тому числі відрахувань з неї та обов`язкових платежів, оскільки затримка відрахування аліментів із заробітної плати пов`язана з арештом майна та коштів, накладеним згідно з постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 03.08.20202 року за виконавчим провадженням № 62704083, якими накладено арешт на всі кошти та майно позивача 2: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», у зв`язку з чим останній позбавлений можливості виконувати зобов`язання з виплати заробітної плати та відрахувань з неї.

Станом на 14.08.2020 року реагування з боку приватного виконавця ОСОБА_2 на заяви АТ «Дніпрогаз» про скасування його постанов про арешт майна не відбулось, а саме: не знято арешт з коштів АТ «Дніпрогаз» в межах сум для виплати заробітної плати і відрахувань, тому даний факт неминуче призведе до серйозних наслідків для ОСОБА_1 , оскільки в разі несплати аліментів, що відбувається не з його вини, а безпосередньо через неправомірні дії відповідача, можливе накладення арешту на нього, заборона виїзду за кордон та навіть притягнення до кримінальної відповідальності за несплату аліментів.

Позивач 2 буде позбавлений в можливості виконувати зобов`язання з виплати заробітної плати та відрахувань з неї.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Положеннями ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. 03.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62704083 із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року на загальну суму 186 582 865,00 грн, у зв`язку з чим останнім було винесено оскаржувані постанови про арешт коштів та майна позивач: 2 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз».

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №320/6459/19, відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ «Про виконавче провадження» та частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, до адміністративного суду з позовами на дії та/або бездіяльність приватного виконавця можуть звертатися, по-перше, сторони виконавчого провадження за захистом своїх прав, якщо спір не пов`язаний з виконанням судового рішення, а, по-друге, особи, які не є стороною виконавчого провадження.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 1470апп18), постанові Великої палати Верховного суду від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є працівником AT «Дніпрогаз» на підставі наказу від 01.10.2018 № 264к. Останнім було отримано лист AT «Дніпрогаз» від 13.08.2020 року про неможливість оплати відрахувань з заробітної плати у вигляді аліментів, починаючи з серпня 2020 року, через обставини, що не залежать від волі товариства. Зокрема повідомлялось, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем 03.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62704083 із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року, на загальну суму 186 582 865,00 грн. Також було винесено постанови про арешт коштів та майна AT «Дніпрогаз».

06.08.2020 року AT «Дніпрогаз» своїм платіжним дорученням намагалось оплатити відрахування аліментів з заробітної плати ОСОБА_1 на рахунок Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за виконавчим провадженням № 58910539 за липень 2020 року в сумі 1 846,12грн., з рахунку в АБ «Кліринговий дім» (Код ЄДРПОУ 2166382, МФО 300647), проте оплата була відхилена банком через накладення арешту на рахунки.

З матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» 12.08.2020 року звертався до приватного виконавця з заявами № 490007.1-Сл-3172-0820 про закриття виконавчого провадження та № 533/17/1-02 про зняття арешту з рахунку на якому знаходяться кошти нараховані із заробітної пати працівникам АТ «Дніпрогаз» для виплати аліментів. Проте відповіді на направлені позивачем 2 заяви від відповідачем не надані. Докази на спростування протилежного у суду відсутні.

Постанова про арешт коштів боржника акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» ВП № 62704083 від 03.08.2020 року прийнята банком «Кліринговий дім» до виконання 03.08.2020 року.

Листом від 04.08.2020 року АБ «Кліринговий дім» на виконання статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повідомило приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, що всі арештовані рахунки можуть використовуватись клієнтом для виплати заробітної плати та податків, пов`язаних є їх виплатою.

Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно з п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи те, що відповідач, отримавши від банку повідомлення з документальним підтвердженням (а саме виписку з банку) про те, що на арештованих рахунках боржника в АБ «Кліринговий дім» знаходяться кошти у вигляді заробітної плати, а також беручи до уваги встановлений Законом України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на заробітку плату боржника (фізичної особи), а також гарантоване чинним законодавством право фізичної особи на своєчасне отримання оплати праці, не вжив заходів щодо перевірки відповідних обставин та не вирішив питання зняття арешту з коштів боржника акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» в частині накладеного арешту на банківські рахунки, які використовуються клієнтом для виплати заробітної плати та податків, пов`язаних з її виплатою, відбулося порушення конституційних прав ОСОБА_1 та інших працівників АТ «Дніпрогаз» на своєчасне отримання винагороди за працю, а також відрахування платежів з неї, в тому числі аліментів, що може призвести до істотних ускладнень та навіть унеможливлення ефективного захисту прав або поновлення порушених чи оспорюваних прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, не вжиття заходів забезпечення позову призведе до серйозних правових наслідків для позивача1: ОСОБА_1 , оскільки у разі несплати аліментів, що відбувається не з його вини можливе накладення арешту на решту майна що тягне за собою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за несплату аліментів, що відбувається не з його вини, а безпосередньо через неправомірні дії відповідача, можливе накладення арешту на нього, заборона виїзду за кордон та навіть притягнення до кримінальної відповідальності за несплату аліментів.

Таким чином, мотивами, що вказують на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі є факт відмови 06.08.2020 року банківської установи у перерахуванні коштів в рахунок відрахувань з заробітної плати найманих працівників АТ «Дніпрогаз» і реальна загроза в отриманні від банківської установи аналогічних відмов при виплаті працівникам наступних платежів - авансу та заробітної плати.

З огляду на вказане та з врахуванням того, що оскільки правомірність винесення оскаржуваних постанов буде досліджуватись під час розгляду справи, а невжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення спірних постанов державного виконавця може призвести до реальної загрози утруднення чи унеможливлення виконання в майбутньому рішення суду в даній справі заява про забезпечення в частині вимог про зупинення дії постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. підлягає задоволенню, оскільки застосування такого виду забезпечення позову в цій справі є ефективним та відповідає завданням адміністративного судочинства.

Стосовно застосування з вказаним видом забезпечення позову також іншого виду - заборони відповідачу вчиняти дії з примусового виконання вищезазначеного наказу суду та зупинити стягнення, то суд зазначає, що ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено можливість застосування таких видів забезпечення позову.

При цьому суд встановив, що на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року, неодноразово відкривались окремі провадження, зокрема, № 62704083, № 62863932, № 62897924, які включені у зведене виконавче провадження № 62865522, тому застосування судом вказаного виду забезпечення позову саме шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з примусового виконання вищезазначеного наказу суду та зупинення стягнень за вищезазначеним наказом суду є обґрунтованим, виваженим та ефективним заходом збереження існуючого стану спірних правовідносин до їх вирішення судом і відповідає цільовому призначенню процесуального інституту забезпечення позову в адміністративній справі.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інструментом попереднього судового захисту, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову гарантуватиме у подальшому можливість виконання судового рішення у даній справі у разі ухвалення його на користь позивача, оскільки дії постанов приватного виконавця будуть зупинені, а тому відпаде І необхідність поновлення порушених прав у майбутньому.

При цьому, суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вимоги про зобов`язання банківським установам згідно з переліком, визначеним у постанові про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року за виконавчим провадженням № 62704083, на адресу яких направлені постанови про відкриття виконавчого провадження № 62704083 та арешт рахунків АТ «Дніпрогаз» (АБ «Кліринговий дім», філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ «Місто Банк») відновити операції за рахунками - АТ «Дніпрогаз», не підлягають задоволенню, оскільки виходячи за меж, визначених ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, способів такого забезпечення позову не передбачено.

Відтак, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі № 160/10368/20 у справі № 160/10368/20 за позовною заявою позивача 1: ОСОБА_1 , позивача: 2 акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – акціонерний банк «Кліринговий дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправною бездіяльністю, визнання протиправними дії та скасування постанов - задоволити частково.

Зупинити дію постанов приватного виконавця виконавчого округу містаКиєва Щербакова Ігоря Миколайовича в рамках здійснення виконавчих проваджень № 62704083, № 62863932, № 62897924 (об`єднаних у зведене виконавче провадження № 62865522), а саме:

- про відкриття виконавчого провадження № 62704083 від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі № 904/2732/18;

- про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі № 904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про арешт майна боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083;

- про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадження №62863932;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932;

- про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924;

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924.

- до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Щербакову Ігорю Миколайовичу вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі №904/2732/18, який виданий 07.08.2019 року, наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі № 904/5340/19, який виданий 12.08.2020 року та наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання по справі № 904/5347/19, який виданий 18.08.2020 року - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року - до набрання законної сили рішенням по справі.

У задоволені решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному, обов`язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

За цією ухвалою Стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

За цією ухвалою Боржником є приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 25/2).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 03.09.2023 року (включно).

Відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук