Ухвала суду № 9133226, 07.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2010 р.                                                                       К-9692/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Федорова М.О.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007

у справі №15/404-06-11039А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Одеської національної юридичної академії «Академія»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 18.12.2006, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007, позовні вимоги ТОВ «ТРК Одеської національної юридичної академії «Академія»задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0001212200/0 від 18.07.2006.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та про прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 01.04.2006, за результатами якої складено акт від 10.07.2006 за №2107/23-7022/31765102.

За висновками акта перевірки суми, які сплачувались позивачем на користь ТОВ «Максимум-Радіо»(Росія) за ліцензійним договором про надання для радіомовлення радіопрограми «Максимум Радіо», відносяться до поняття «роялті»та підлягають оподаткуванню за ставкою 15% від їх суми.

На підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001212200/0 від 18.07.2006 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток нерезидентів на загальну суму 10800,72 грн., у т.ч. 3600,24 грн. основного платежу та 7200,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками апеляційного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до п. 1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Правове регулювання права інтелектуальної власності здійснюється Цивільним кодексом України, законами України та чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

При цьому, як Цивільним кодексом України так і Законом України «Про авторське право та суміжні права»авторське та суміжне право чітко розділяються за предметом та суб’єктами.

Зокрема, ст.449 Цивільного кодексу України та ст.35 Закону України «Про авторське право та суміжні права» до об’єктів суміжних прав відносяться виконання; фонограми; відеограми; програми (передачі) організацій мовлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2003 між ТОВ «МАКСИМУМ Радіо», Росія (ліцензіар) та ТОВ «ТРК Одеської національної юридичної академії «Академія»(ліцензіат) укладено ліцензійний договір №28-РЛД про надання для радіо віщання радіопрограми «МАКСИМУМ Радіо», відповідно до розділу 2 якого ТОВ «МАКСИМУМ Радіо»надає позивачу ліцензію на однократне сповіщення програми для всезагального відома в ефір в зоні віщання, а ТОВ «ТРК Одеської національної юридичної академії «Академія»щоденно розповсюджує програму в режимі реального часу та сплачує ліцензіару ліцензійну винагороду на умовах договору.

Таким чином, предметом укладеного між позивачем та нерезидентом ліцензійного договору є передача програми організації мовлення, яка віднесена вищевказаними нормами діючого законодавства до об’єктів суміжних прав.

Оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»роялті визначено як винагорода за користування авторським правом, а не будь-яким правом інтелектуальної власності взагалі, суди дійшли вірного висновку, що платежі за використання (ретрансляцію) програм організації мовлення не можуть вважатись «роялті», оскільки є платежами за використання об’єкта суміжних прав, та відповідно до пп. «й»п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться до доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, у зв’язку з чим такі виплати не є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України в розумінні ст.13 цього Закону.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 18.12.2006 та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

М.О.Федоров