Ухвала суду № 9133169, 20.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-725/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.

                                                            Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року

у справі № АС-42/102-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року, задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе»(далі –ВАТ, позивач) та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –СДПІ, відповідач) № 0000750814/0 від 29 грудня 2006 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач заперечення на касаційну скаргу суду касаційної інстанції не надав.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення СДПІ № 0000750814/0 від 29 грудня 2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі 72750,78 грн., у тому числі 48500,52 грн. за основним платежем та 24250,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями слугував висновок акта перевірки № 2415/45-021/02470170/165 від 18 грудня 2006 року про порушення ВАТ частини 8 статті 7 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(далі –Закон № 2535-ХІІ).

Порушення вказаної правової норми виразилось у невикористанні позивачем коефіцієнту місцевого значення –1,5 до суми розрахованого податку за земельну ділянку по вул. Донець-Захаржевського, 6/8 в м. Харків, що призвело до заниження земельного податку на 48500,00 грн.

На думку податкового органу, задовольняючи позовні вимоги, судами попередніх інстанцій помилково зазначено, що будівля по вул. Донець-Захаржевського, 6/8 використовується позивачем саме за її функціональним призначенням –для розміщення типографії та здійснення видавницької діяльності.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним твердженням відповідача з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що згідно повідомлення Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації № 01-21/2144 від 29 листопада 2006 року будівля ВАТ, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8, перебуває на державному обліку як пам’ятка архітектури місцевого значення і має охоронний номер 234 переліку пам’яток містобудування та архітектури, затвердженого рішенням Харківського облвиконкому від 30 квітня 1980 року № 334.

Згідно частини 3 Прикінцевих положень Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини»об’єкти, включені до списків (переліків) пам’яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», визнаються пам’ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону № 2535-ХІІ при визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами 1 та 2 цієї статті: міжнародного значення –7,5; загальнодержавного значення –3,75; місцевого значення -1,5.

Як встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради трудящих від 02 грудня 1944 року за друкарнею ім. Фрунзе закріплена ділянка з виробничими будівлями, що належала їй до війни в старих межах, а також для поширення території друкарні та будівництва 4-х поверхового будинку відведена суміжна ділянка по вулиці Пушкінській 15-17.

У рішенні виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30 квітня 1980 року № 334 «Про затвердження додаткового списку будівель та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX століть для взяття під охорону держави як пам’яток архітектури»також зазначено функціональне призначення будівлі по вулиці Донець-Захаржевського, 6/8 в місті Харків –типографія.

Згідно довідки управління статистики про включення позивача до ЄДРПОУ основними видами господарської діяльності ВАТ є: поліграфічна діяльність; оптова торгівля паперовими виробами, книгами, газетами та іншими періодичними виданнями; роздрібна торгівля книгами; роздрібна торгівля канцелярськими товарами; інші види видавничої діяльності.

Наведеним підтверджується висновок судів про те, що з дня свого заснування і до цього часу будівля по вулиці Донець-Захаржевського, 6/8 використовується саме за її функціональним призначенням – для розміщення типографії та здійснення видавницької діяльності. Вказуючи на необхідність використання позивачем вказаної будівлі за історико-культурним призначенням відповідач не конкретизує, як саме повинна використовуватись вказана будівля.

Крім того, слід зазначити, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано послались на договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 16091,00 кв. м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8 від 22 листопада 2004 року, укладений між позивачем (продавцем) та ТОВ «Торговий будинок «Харківський шиферний завод»(покупцем), які передані покупцю згідно акту приймання-передачі нежитлових будівель від 22 листопада 2004 року.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення даного договору купівлі-продажу) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

Таким чином, при продажу позивачем приміщення за адресою: м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8 до покупця перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій розташоване вказане приміщення.

Відповідач при визначенні спірної суми податкового зобов’язання з земельного податку посилався на інформацію Харківського міського управління земельних ресурсів про дані Державного земельного кадастру від 30 січня 2003 року, які підтверджують, що згідно з даними Державного земельного кадастру м. Харкова за позивачем зареєстрована земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:01:008:0504) за адресою: м. Харків, вул. Донець-Захаржевського,6/8.

Однак згідно повідомлення Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»№ 5516/01-02 від 18 грудня 2006 року, дослідженого судом при розгляді справи, станом на 15 грудня 2005 року згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на землю громадян, юридичних осіб та договорів оренди, постійного та тимчасового користування землею по м. Харків та Харківській області за період з 1995 по 2006 рік право власності чи користування на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8, в Харківській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»не зареєстровано.

Наведене свідчить, що відповідачем при проведенні перевірки використані дані, що не відповідали дійсності.           

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи і дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2007 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року у даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити, а постанову Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                                        Голубєва Г.К.

                                        Карась О.В.

                                                                                          Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко