Рішення № 91319176, 04.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2020Справа № 910/5572/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Ґедройця), 5)

про стягнення 70 598,96 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 70 598,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням Акціонерним товариством "Українська залізниця" збереженості вантажу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" під час перевезень, відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки у розмірі 70 598,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5572/20 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.06.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б засвідчували кількість та вартість відправленого вантажу.

11.06.2020 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що свої зобов`язання за контрактом №BASIS-ILYICH 01-19 виконав у повному обсязі, оплативши виставлений продавцем (BASIS Trade AG) рахунок № 0808-1 від 08.08.2019 на загальну суму 1 660 177,58 ЕВРО згідно платіжних доручень №4500075675 від 29.08.2019, № 1111111111 від 02.09.2019, копії яких разом з договором та рахунком додані до матеріалів справи.

Цією ж датою до суду надійшла заява позивача, у якій останній повідомляє суд про намір подати інші докази, що підтверджують сплату ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" послуг правничої допомоги після закінчення карантину або через 5 днів після ухвалення рішення.

07.07.2020 від позивача надійшло клопотання, у якому останній просить суд стягнути з відповідача витрати, які були понесені позивачем на надання правничої допомоги.

Відповідач своїх заперечень щодо відповіді на відзив та клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надав.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14.02.2018 між Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (замовник) укладено договір про надання послуг № 00039/ЦТЛ-2018 (надалі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов`язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан".

У п. 2.3.2 договору виконавець зобов`язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до цього договору.

Згідно з п. 12.1 договору, він вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовника договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або в АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договорі діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення строку дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

03.07.2019 між BASIS Trade AG (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено контракт №BASIS-ILYSCH 01-19, за змістом якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти поставку та оплатити товар, із описом, якістю, кількістю та за ціною вказаною у даному контракту.

Згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною №41868068 від 22.08.2019 (досилкова накладна №51269868 від 25.08.2019) на адресу позивача (одержувач вантажу, графа « 4» залізничної накладної) надійшов вантаж - антрацит марки АС (6-13), вантажовідправник (графа « 1» накладної) - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ», який є експедитором з перевезення вантажів залізничним транспортом згідно договору №МШ 1-01/13 ЖД/180 від 01.01.2013 року укладеного з ПАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА».

26.08.2019 на підставі попутних актів загальної форми №36122 від 25.08.2019, №36121 від 25.08.19 та №36120 від 25.08.19 на станції Волноваха Донецької залізниці було перевірено кількість та масу вантажу у вагонах №63524862, №62050331 та №53450730 та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу, з вагою, що зазначена по відправці досилка №51269868 від 25.08.2019 до основної накладної №41868068 від 22.08.2019, та складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, про що в зазначеній накладній була зроблена відповідна відмітка.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" своїх обов`язків щодо здійснення перевезень вантажу позивача, а саме, щодо його збереження до моменту видачі останнього вантажоотримувачу. Враховуючи нестачу вантажу, яка виникла під час здійснення відповідачем перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу у загальному розмірі 70 598,96 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як встановлено судом, 22.08.2019 на виконання контракту № BASIS-ILYICH 01-19 від 03.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" як вантажовідправником за накладною №41868068 (досилкова накладна №51269868 від 25.08.2019) було відправлено ПАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» на станцію Асланове Донецької залізниці вагони з вантажем - вугілля антрацит насипом, зокрема, у вагоні №63524862, №62050331 та №53450730.

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами недостачу вантажу у вагонах №63524862, №62050331 та №53450730 внесені відповідно до комерційних актів № 485002/986 від 26.08.2019, № 485002/987 від 26.08.2019 та № 485002/988 від 26.08.2019.

Так, в комерційному акті № 485002/986 від 26.08.2019 вказано, що за документом значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 600 кг, нетто - 69 500 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 85 200 кг, тара - 23 600 кг, нетто - 61 600 кг, що менше документа на 7 900 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 200 мм. Поверхню вантажу марковано вапном, фактично маркування порушено. За рухом потягу, праворуч, над 4-7 люками є виїмка розміром 6000-7000 мм х 2400 мм х 300- 800 мм в глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №36122 від 25.08.19 р. станції Волноваха Донецької залізниці. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає.

В комерційному акті № 485002/987 від 26.08.2019 р. вказано, що за документом значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 500 кг, нетто - 69 350 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 88 900 кг, тара - 23 500 кг, нетто - 65 400 кг, що менше документа на 3 950 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 200 мм. Поверхню вантажу марковано вапном, фактично маркування порушено. За рухом потягу, праворуч, над 3-6 люками є виїмка розміром 6000 мм х 2000-2800 мм х 300- 700 мм в глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №36121 від 25.08.19 р. станції Волноваха Донецької залізниці. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає.

В комерційному акті № 485002/988 від 26.08.2019 р. вказано, що за документом значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 400 кг, нетто - 69 250 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 84 300 кг, тара - 23 400 кг, нетто - 60 900 кг, що менше документа на 8 350 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 200 мм. Поверхню вантажу марковано вапном, фактично маркування порушено. За рухом потягу, праворуч, над 2-6 люками є виїмка розміром 7500 мм х 1000-2800 мм х 300- 700 мм в глибину вагону, що відповідає акту загальної форми №36120 від 25.08.19 р. станції Волноваха Донецької залізниці. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду копію контракту №BASIS-ILYSCH 01-19 від 03.07.2019, рахунка (інвойса) №0808-1 від 08.08.2019, який складено BASIS Trade AG, а також платіжні доручення про оплату такого рахунка.

У пункті 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 зазначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст.ст. 114, 115 Статуту вказані вище документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.

За наведених обставин, суд відхиляє як безпідставні заперечення відповідача про те, що позивачем не надано належного документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, що втраченим вантажем був антрацит, норма природних втрат застосовується у розмірі 1% від маси вантажу.

Суд зазначає, що позивачем правильно розраховано, що згідно з рахунком BASIS Trade AG №0808-1 від 08.08.2019 вартість 1 тонни вантажу становить 3896,19 грн. (146,36 ЕВРО х 26,6205 грн (за курсом НБУ)).

Згідно комерційного акту № 485002/986 від 26.08.2019 року недостача склала 7 900 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 1% (від маси нетто 69,500 т): 69500 кг * 1% = 695,0 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 7 900 кг - 695,0 кг = 7 205,0 кг (7,205 т).

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №63524862 складає: 7,205 т * 3 896,19 грн. = 28 072,05 грн.

Згідно комерційного акту № 485002/987 від 26.08.2019 року недостача склала З 950 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 1% (від маси нетто 69,350 т): 69350 кг * 1% = 693,5 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: З 950 кг - 693,5 кг = 3 256,5 кг (3,257 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №62050331 складає: 3,257 т * 3 896,19 грн. = 12 689,89 грн.

Згідно комерційного акту № 485002/988 від 26.08.2019 року недостача склала 8 350 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 1% (від маси нетто 69,250 т): 69250 кг * 1% = 692,5 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 8 350 кг - 692,5 кг = 7 657,5 кг (7,658 т).

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №53450730 складає: 7,658 т * 3 896,19 грн. = 29 837,02 грн.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах №63524862, №62050331 та №53450730, завданої шкоди - нестачі товару та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вказаних вагонах сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах №63524862, №62050331 та №53450730 залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу у вказаних вагонах, прийнятого до перевезення, у зв`язку з чим виявилась нестача вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 70 598,96 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Разом з цим, у позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 282,49 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію Додаткової угоди №86 від 19.02.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, акт №1 приймання -передачі наданих послуг від 24.04.2020 до Додаткової угоди №86 від 19.02.2020 на суму 2282,49 грн, розрахунок розміру винагороди від 17.03.2020, а також копію довіреності №6 від 02.01.2020 та свідоцтва про право Щербакової Н.В. на зайняття адвокатською діяльністю №ДН № 4916 від 29.11.2017.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2282,49 грн.

Приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог у повному обсязі, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх обсягу, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача у розмірі 2282,49 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) збитки, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 70 598 (сімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн 96 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн 49 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин