Постанова № 9131678, 20.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2010                                                                                           № 35/447

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Шаповалова І.В.- пред. за дов. № б/н від 25.01.2010 року;

від відповідача - не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2009

у справі № 35/447 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут харчування"

до                                                   Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про                                                   стягнення 7220,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут харчування" до Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості по орендній платі, комунальним платежам та по відшкодуванню виплат за телефонні переговори в розмірі 7 220,87 грн., а саме: основний борг –6 275,21 грн., пеня –945,66 грн. та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. у справі № 35/447 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 6275,21 грн. - заборгованості по орендній платі, комунальним платежам та по відшкодуванню виплат за телефонні переговори за договором оренди нежитлових приміщень № б/н від 07.07.2008 р.; 945,66 грн. – пені; 102,00 грн. –державного мита; 315,00 грн. – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що з наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, комунальних платежів та по відшкодуванню виплат за телефонні переговори, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 6 275,21 грн. В зв'язку з тим, що позивачем доведено невиконання відповідачем умов зазначеного договору щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати комунальних платежів та по відшкодуванню виплат за телефонні переговори, з відповідача на підставі п. 7.2. договору оренди стягнута пеня в розмірі 945,66 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. у справі № 35/447 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 р. апеляційну скаргу Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2010 р.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неоднаразово відкладався, в зв’язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 30.09.2009 р. № 35/447 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 20.04.2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут харчування" (надалі - орендодавець) та Малим підприємством "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - орендар) виникли внаслідок укладеного 07.07.2008 р. договору № б/н оренди нежитлового приміщення загальною площею 23,1 кв.м в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 18, строком з 07.07.2008р. до 30.06.2009р.

Факт передачі об'єкта оренди відповідачу підтверджується актом №1 прийому - передачі нежитлових приміщень від 07.07.2008р.

03.11.2008 р. між сторонами було укладено угоду № 1 до договору оренди № б/н від 07.07.2008 р., згідно п. 1 якої у відповідності до п. 6.2. договору оренди № б/н від 07.07.2008р., укладеного сторонами, сторони прийшли до взаємної згоди про дострокове розірвання договору оренди № б/н від 07.07.2008 р. з 16.11.2008 р. Одночасно орендар зобов’язався перед орендодавцем звільнити приміщення в строк до 16 листопада 2008 року та підписати акт здачі-передання приміщення від нього орендодавцеві.

15.11.2008 р. між сторонами було складено та підписано акт № 2 прийому-передачі нежитлових приміщень за договором оренди № б/н від 07.07.2008 р., згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення загальною площею 23,1 кв.м в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чегоріна, 18.

Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за листопад 2008 р. (за період з 01.11.2008 року по 15.11.2008 року) в розмірі 2321,56 грн., комунальних послуг (послуги з водо-, тепло- та електропостачання, послуги щодо утримання будинку) за липень 2008 р. - листопад 2008 р. в розмірі 3813,08 грн., відшкодування витрат, пов'язаних з послугами телефонного зв’язку, в розмірі 140,57 грн., а також нарахованої позивачем пені в розмірі 945,66 грн. за період прострочення з 06.09.2008 р. по 22.06.2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Умовами договору було встановлено, що за користування приміщеннями орендар сплачує орендарю орендну плату, виходячи з розрахунку 201,00 грн., в тому числі ПДВ –33,50 грн., за 1 кв.м в місяць, тобто всього 4643,10 грн., в тому числі ПДВ –773,85 грн. за всі приміщення в місяць (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата сплачується шляхом безготівкового переказу їх повного розміру на рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця (на підставі рахунків, що надаються орендодавцем).

Місцевим господарським судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов договору було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-681 від 03.11.2008 р. (а.с. 21, т. 1) на оплату орендної плати за листопад 2008 р. (з 11.01.2008 р. по 15.11.2008 р.) в сумі 2321,56 грн., проте орендар не сплатив плату за користування приміщенням за листопад 2008 року. Колегією суддів враховано, що доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо спростовування вказаної обставини відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відзначає, що висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2321,56 грн. заборгованості з орендної плати є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.

Однак, апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення комунальних витрат розмірі 3813,03 грн. та відзначає, що висновки суду першої інстанції в цій частині рішення не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині стягнення комунальних послуг, порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме : ним не були всебічно та повно досліджені усі обставини справи в їх сукупності та взагалі не встановлено належний розмір комунальних послуг, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу. Колегією суддів встановлено, що місцевий господарський суд прийняв розрахунок комунальних витрат (а.с. 94, т. 1) та рахунки фактури, як належні докази, що підтверджують вартість комунальних послуг, що підлягають відшкодуванню відповідачем, проте в порушення норм статей 38, 43 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не з'ясував, яким чином позивач визначав вартість комунальних послуг, а також не витребував від позивача докази – первинні документи, які підтверджують розмір комунальних витрат, що були понесені позивачем на утримання будівлі, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Чигоріна, б. 18.

Згідно частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів зобов’язала позивача надати рахунки або інші документи виконавців комунальних послуг (тепло-, енерго - та водопостачальних організацій, а також підприємств, які надають послуги щодо утримання будинку), які підтверджують факт надання цих послуг споживачу за адресою м. Київ, вул. Чигоріна, б. 18 за період липень - листопад 2008 року. Позивачем були надані лише первинні документи, які підтверджують вартість та факт надання послуг з тепло-, енерго- та водопостачання, документів, які підтверджують вартість та факт надання послуг щодо утримання будинку, позивачем надані не були.

Колегією суддів встановлено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки № СФ-0000473 від 30.08.2008р. за липень 2008р. на суму 738,61 грн., № СФ-0000583 від 29.09.2008р. за серпень 2008р. на суму 899,84 грн., № СФ-0000659 від 30.10.2008р. за вересень 2008р. на суму 973,16 грн., № СФ-0000719 від 15.11.2008р. за жовтень та листопад 2008р. на суму 1 201,47 грн. щодо оплати комунальних витрат, при цьому комунальні витрати включають в себе витрати, які понесені на надання послуг з тепло-, енерго- та водопостачання, а також з утримання будинку. Суд апеляційної інстанції неодноразово зобов’язував позивача надати обґрунтований розрахунок зазначених сум, проте позивач вимог суду не виконав, жодними документи розмір комунальних платежів, які вказані у вищезазначених рахунках, не підтвердив.

В свою чергу, судова колегія апеляційної інстанції встановила, що сторони погодили, що орендар приймає участь у витратах орендодавця по оплаті вартості комунальних послуг та інших платежів, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень у частині, що відповідає частині площі займаних приміщень у загальній площі будівлі, відповідно до наданих орендодавцем рахунків. плата за комунальні послуги сплачується шляхом безготівкового переказу їх повного розміру на рахунок орендодавця не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі рахунків, що надаються орендодавцем (п.п. 3.2, 3.3 договору оренди).

Виходячи з вищенаведених умов договору суд апеляційної інстанції встановив, що зобов’язаний сплачувати комунальні послуги виходячи з загальних витрат, що були понесені позивачем, при цьому розмір визначається пропорційно загальної площі будівлі, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Чигоріна, б. 18, а не загальної площі будівлі, що здана позивачем в оренду.

Згідно свідоцтва про право власності (а.с. 13, т. 2) загальна площа будівлі, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Чигоріна, б. 18, становить 7474,300 кв.м, згідно п. 1.1 договору оренди позивач орендував нежитлове приміщення загальною площею 23,1 кв.м, а відповідно, враховуючи умови договору, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу комунальні витрати у процентному відношенні – 0,31 % (23,1/7474,3*100%) від загальної вартості комунальних витрат, що були понесені позивачем.

Колегією суддів встановлено, що в липні 2008 р. - листопад 2008 р. позивачем були понесені витрати в розмірі 94195,26 грн. щодо надання послуг з тепло-, енерго- та водопостачання, що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані позивачем та постачальниками комунальних послуг, а відповідач зобов’язаний сплати позивачу комунальні платежі в розмірі 291,12 грн. (94195,26 грн.*0,31%). Розмір комунальних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем визначений згідно обґрунтованого розрахунку суду апеляційної інстанції.

Липень 2008 року

1)          активна електроенергія – 45,51 грн. (14724,11 грн. (акт № 3003745/2008-07/1 за липень 2008 р. (а.с. 126, т. 1)) *0 ,31 %);

2)          реактивна електроенергія - 0,30 грн. (96,42 грн. (акт № 3003745/2008-07/2 за липень 2008 р. (а.с. 127, т. 1)) та акт № 3003745/2008-07/2д за липень 2008 р. (а.с. 127, т. 1)) *0,31%);

3)          послуги з водопостачання - 6,33 грн. (2047,50 грн. (акт за липень (а.с. 129, т. 1))* 0,31%)

Всього за липень 52,13 грн.

          Серпень 2008 року

1)          активна електроенергія - 27,12 грн. (8773,75 грн. (акт № 3003745/8 за серпень 2008 (а.с. 137, т. 1))*0,31%);

2)          реактивна електроенергія - 0,24 грн. (78,14 грн. (акт № 3003745/2008-08/2 за серпень 2008 (а.с. 138, т. 1))*0,31%);

3)          послуги з водопостачання - 6,33 грн. (2047,50 грн. (акт за серпень (а.с. 134, т. 1))*0,31%).

Всього за серпень 35,05 грн.

          Вересень 2008 року

1)          активна електроенергія - 5,45 грн. (1761,89 грн. (акт № 3003745/9 за вересень 2008 р. (а.с. 141, т. 1))*0,31%);

2)          реактивна електроенергія - 1,62 грн.( 524,75 грн. (акт № 3003745/9/1 за вересень 2008 р.(а.с. 143, т. 1)) *0,31%);

3)          послуги з водопостачання - 6,55 грн. (2119,50 грн. ( акт № 6-361/09-2008 за вересень (а.с. 145, т. 1)) *0,31%);

Всього за вересень 13,62 грн.

          Жовтень 2008 року

1)          активна електроенергія - 56,65 грн. (18328,39 грн. (акт № 3003745/10 за жовтень 2008 (а.с. 151, т. 1)) *0,31%);

2)          реактивна електроенергія - 0,35грн. (114,79 грн. (акт № 3003745/10/1 за жовтень 2008 (а.с. 152, т. 1)) *0,31%);

3)          послуги з водопостачання - 7,23грн. (2340,00 грн. (акт за жовтень (а.с. 150, т. 1))*0,31%);

4)          послуги з теплопостачання - 6,22грн. (2014,13 грн. (акт № 10/2008-521487 за жовтень (а.с. 153, т. 1) )*0,31%);

Всього за жовтень 70,46 грн.

          Листопад 2008 року

1)          активна електроенергія – 60,84 грн. (19686,76 грн. (акт № 3003745/11 за листопад 2008 (а.с. 159, т.1)) *0,31%);

2)          реактивна електроенергія – 0,34 грн. (110,3 грн. (акт № 3003745/11/1 за листопад 2008 (а.с. 160, т.1)) *0,31%);

3)          послуги з водопостачання - 7,01 грн. (2268,00 грн. (акт за листопад (а.с. 155, т. 1))*0,31%);

4)          послуги з теплопостачання – 51,67 грн. (16718,33 грн. (акт № 11/2008-521487 за листопад (а.с. 156, т. 1))*0,31%);

Всього за листопад 119,86 грн.

Таким чином, колегія суддів відзначає, вимоги в частині стягнення вартості комунальних послуг підлягають задоволенню частково в сумі 291,12 грн., розмір яких визначений згідно обґрунтованого розрахунку суду апеляційної інстанції, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення комунальних витрат в розмірі 3521,96 грн. слід відмовити з огляду на те, що позивачем не доведено належними засобами доказування позовні вимоги в цій частині. При цьому, при визначенні розміру комунальних витрат колегією суддів враховано, що в порушення норм статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем взагалі не надано будь-яких доказів, які підтверджують факт надання та вартість комунальних послуг на утримання будинку, які позивач вказує в розрахунку комунальних витрат (а.с. 94, т.1).

Колегією суддів встановлено, що згідно п. 3.2 договору оренди відповідач зобов’язувався відшкодовувати позивачу крім комунальних витрат також інші витрати, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень. Зокрема, в даному випадку витрати, які пов’язані з наданням послуг телефонного зв’язку. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем на виконання умов договору оренди були виставлені відповідачу рахунки на відшкодуванню виплат за телефонні переговори на суму 140,57 грн. : № СФ-0000505 від 30.08.2008 р. за липень 2008р. на суму 45,37 грн., № СФ-0000659 від 30.10.2008 р. за вересень 2008р. на суму 973,16 грн., № СФ-0000544 від 23.09.2008 р. за серпень 2008р. на суму 28,37 грн., № СФ-0000647 від 29.10.2008 р. за вересень 2008 р. на суму 33,82 грн., № СФ-0000721 від 27.11.2008 р. за жовтень 2008р. на суму 33,01 грн. Суд апеляції встановив, що розмір витрат на послуги телефонного зв'язку, який зазначений позивачем в рахунках-фактурах підтверджується первинними документами, а саме : розшифровками телефонних переговорів, що надані ВАТ "Укртелеком" та долучені позивачем до матеріалів справи (а.с 16- 34, т. 2).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо правомірності заявлених вимог по стягненню з відповідача витрат, пов’язаних з наданням послуг телефонного зв’язку, у розмірі 140,57 грн., а тому підстав для зміни або скасування в цій частині рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог п.п. 1,3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендної плати та плати за комунальні послуги орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, поділеної на 360, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 515,10 грн., яка нарахована останнім за період прострочення виконання зобов’язання щодо сплати орендної плати за період з 06.11.2008 року та комунальних платежів за період з 06.09.2008 р. по 22.06.2009 року.

Суд першої інстанції вимоги в цій частині визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, задовольняючи заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що в силу частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що оскільки договором оренди не встановлений період, за який має зараховуватись пеня, при визначенні її суми слід керуватися приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

З метою усунення вказаних порушень, колегія суддів здійснила перерахунок пені та встановила, що належний розмір пені, який підлягає стягненню становить 311, 36 грн. В задоволенні заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 15,19 грн. слід відмовити, в свою чергу рішення в цій частині підлягає зміні.

Розрахунок суми пені

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1,2,4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме: щодо розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення пені та комунальних платежів, а також щодо розміру судових витрат, як таке, що прийнято при неправильному застосуванні вищенаведених норм матеріального права, а також неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У відповідності до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Згідно з приписами Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Позовна заява надіслана до суду першої інстанції 16.07.2009 року, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з господарських справ станом на 16.07.2009 року становив 118,00 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693), а тому зайво сплачені позивачем кошти в розмірі 197,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України у відповідності до статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п.п. 1 -4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року у справі № 35/447 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :"

1.          Позов Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут харчування" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б, код ЄДРПОУ 16469992) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут харчування" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 02011864, р/р 2600100004296 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) 3008,84 грн. заборгованості по орендній платі, комунальним платежам та по відшкодуванню виплат за телефонні переговори за договором оренди нежитлових приміщень № б/н від 07.07.2008р.; 311,36 грн. –пені; 46,90 грн. –державного мита; 54,26 грн. – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Повернути Відкритому акціонерному товариству "Український науково-дослідний інститут харчування" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 02011864, р/р 2600100004296 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) з Державного бюджету України 197,00 грн., як зайво сплачені кошти на оплачу витрат на витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, що перераховані платіжним дорученням № 467 від 24.06.2009 р. (оригінал платіжного доручення залишити в матеріалах справи)".

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут харчування" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 02011864, р/р 2600100004296 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) на користь Малого підприємства "Фірма Техноспорт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1-Б, код ЄДРПОУ 16469992) 27,54 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

5.          Матеріали справи № 35/447 повернути Господарському суду міста Києва.

6.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.04.10 (відправлено)