Постанова № 9131635, 15.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2010                                                                                           № 34/195

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Кузьмич Я.В., довіреність №41 від 24.03.2010 року;

від відповідача: Качмар О.Й., довіреність №283/2009 від 01.09.2009 року;

Теклюк Я.В., довіреність №281/2009 від 01.09.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто»

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.02.2010

у справі № 34/195 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто»

до                                                   Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про                                                   стягнення 1479897,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніком Авто» звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” страхового відшкодування у сумі 1417426,48 грн. та 62 471,24 грн. пені згідно з укладеним між ними договором страхування відповідальності юридичної особи №3-001242 від 20.10.2006 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2010 р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором страхування, а саме: в порушення п.5.1 Договору страхування №3-001242 від 20.10.2006 р.

не здійснив виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

20.10.2006 між позивачем (страхувальником) та відповідачем (страховиком) укладено договір страхування відповідальності юридичної особи № 3-001242.

Згідно з п. 1 вказаного договору предметом договору є страхування на умовах “Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами” від 25.12.03 року №1404/1, (далі –Правила) відповідальності страхувальника як сервісного центру по гарантійному обслуговуванню автомобілів марки Mercedes перед третіми особами –споживачами (покупцями цієї продукції) при проведенні акції “Гарантія”.

Об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з обов’язком страхувальника відшкодувати шкоду, заподіяну власникам автомобілів, які знаходяться на гарантійному обслуговуванні у страхувальника внаслідок дефектів заводу-виробника, які виявлені під час експлуатації автомобіля у гарантійний період.

Як зазначено в абзаці 3 пункту 1 договору, страховим випадком є законно визнаний відповідними державними органами; судом або страховиком (за попереднім узгодженням зі страхувальником) факт наявності заводських дефектів автомобіля в період дії гарантії.

Згідно з умовами договору період страхування гарантії автомобіля становить 2 (два) роки або 70 000 (сімдесят тисяч) км пробігу, в залежності від того, яка подія відбувається раніше. Страховому захисту підлягають всі деталі, вузли та агрегати, що встановлені на автомобіль заводом-виробником та не входять до списку деталей, вузлів, агрегатів, що не підлягають страхуванню. На кожний автомобіль, гарантія якого застрахована, страховик видає страховий сертифікат (поліс) встановленої форми з зазначенням марки автомобіля, №кузова, № гарантійного сертифікату, терміну дії страхування, дати продажу автомобіля, страхової суми на цей автомобіль та умов страхування. Страховий сертифікат (поліс) є невід'ємною частиною договору.

Договором передбачено права та обов’язки сторін, порядок розрахунків та здійснення страхових виплат, відповідальність за невиконання умов цього договору.

В силу п. 5.1 договору відповідач зобов’язався здійснювати виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування – письмово повідомити про це позивача з обґрунтуванням причини відмови.

Позивач зобов’язався інформувати відповідача про будь-які зміни (підвищення ступеня) страхового ризику; своєчасно вносити страхові платежі; не здійснювати заміну деталей або ремонт, не визнавати частково або повністю вимоги, які пред’являються йому в зв’язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих та непрямих обов’язків по врегулюванню таких вимог без згоди відповідача (абзаци 2, 3, 4 пункту5.2.2 Договору страхування); вживати всіх необхідних дій і доцільних заходів по зменшенню розміру збитків, протягом двох робочих днів письмово або факсимільно повідомляти відповідача про необхідність проведення гарантійного ремонту автомобіля, узгоджувати з відповідачем порядок подальших дій – в разі настання страхового випадку (абзаци 1-3 пункту5.2.3 договору).

У п. 6.1 Договору страхування сторони передбачили, що страхове відшкодування виплачується на підставі письмової заяви позивача про виплату страхового відшкодування, акта про причини виходу з ладу деталей, що підлягають заміні по гарантії та рахунку, що підтверджує вартість деталей (вузлів, агрегатів) та вартості робіт по їх усуненню. При незгоді сторін з цього питання, причина виходу з ладу та вартість робіт і деталей (вузлів, агрегатів) встановлюється незалежним експертом, при цьому вартість проведення незалежної експертизи позивач і відповідач сплачують у рівних долях.

У п. 6.2 Договору страхування сторони також визначили, що при розрахунку розміру страхового відшкодування враховується виключно вартість деталей (вузлів, агрегатів), що підлягають заміні згідно з гарантійними зобов'язаннями позивача та вартість робіт по усуненню цих дефектів.

Згідно з положеннями п. 6.5 Договору страхування страхове відшкодування виплачується в строк до 15 днів після надання позивачем усіх необхідних документів, передбачених в п. 6.1. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідач надсилає повідомлення про це з обґрунтуванням причин відмови, в строк до 15 днів після надання всіх необхідних документів, передбачених в п.6.1.

Відповідно до положень п. 6.6. Договору страхування відповідач не відшкодовує збитки, що виникли, зокрема, внаслідок дефектів продукції, що були відомі позивачу до реалізації продукції, але про які він не сповістив відповідача при укладенні та під час дії цього договору; порушення покупцем встановлених виробником правил користування продукцією; у випадках несвоєчасного технічного обслуговування автомобіля та в разі відсутності записів про технічне обслуговування в сервісній книжці.

У п. 6.7 Договору страхування сторони також визначили випадки, в яких відповідач звільняється від здійснення виплати страхового відшкодування.

19.10.2007 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору страхування, згідно з якою сторони домовились продовжити дію договору страхування до моменту переукладення нового договору страхування.

28.12.2007 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору страхування, згідно з якою п.2.2 договору щодо розміру страхового тарифу викладено в новій редакції.

Додатковою угодою № 3 до Договору страхування встановлено страхову суму та страховий тариф для броньованих автомобілів.

01.10.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Договору страхування, відповідно до якої встановлено страхову суму для автомобілів марки Mercedes-Benz моделі SLR та автомобілів Maybach в розмірі 150 000 грн. на рік; встановлено обмеження по гарантійних зобов’язаннях для автомобілів Mercedes-Benz моделі SLR та автомобілів Maybach, виготовлених в США, встановлено нові страхові тарифи для автомобілів європейського виготовлення та автомобілів, виготовлених в США.

Додатковою угодою № 5 від 16.10.2008 сторони встановили додаткові обмеження на страховий захист для автомобілів, виготовлених в Америці.

Спір у даній справі виник у зв’язку із тим, що за твердженням позивача на адресу відповідача було надіслано усі необхідні документи, що свідчать про настання страхового випадку за договором, проте страхове відшкодування відповідачем виплачено не було, так само, у відповідності до умов договору, від відповідача не надходило повідомлення щодо рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд м. Києва вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування –це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про страхування” предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Згідно з ч.1 ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі були виконані зобов’язання, що виникли на підставі договору страхування відповідальності юридичної особи №3-001242 від 20.10.2006 р., здійснено сплату на користь відповідача усіх страхових платежів.

Колегія суддів вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що настання страхових випадків за укладеним між сторонами договором підтверджується актами дефектування на загальну суму 1417426,48 грн., копії яких додані до матеріалів справи. При цьому судом враховується наступне.

Як вказано вище, згідно із п. 6.1 договору №3-001242 від 20.10.2006 р. страхове відшкодування виплачується на підставі:

-          письмової заяви позивача про виплату страхового відшкодування;

-           акта про причини виходу з ладу деталей, що підлягають заміні по гарантії та рахунку, що підтверджує вартість деталей (вузлів, агрегатів) та вартості робіт по їх усуненню.

Як вбачається з листа відповідача від 05.02.2009 р. № 332, страховиком ставиться питання про відтермінування прийняття остаточного рішення по усім заявленим страховим випадкам. Також у даному листі відповідачем додається перелік усіх страхових випадків із зазначенням марки автомобіля, коду автомобіля, назва та артикул зламаної деталі. Крім того у листі відповідача від 08.01.2009 р. № 10/02 останній визнає, що заявлені, проте не виплачені збитки складають 1115128 грн.

16.02.2009 позивач надіслав відповідачу претензію № 39 від 16.02.2009, в якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 1163 728,68 грн. та 32 266,48 грн. штрафних санкцій.

У відповідь на претензію позивача № 39 від 16.02.2009 відповідач листом № 966 від 20.03.2009 повідомив позивачу про те, що, як зазначалось в листі від 05.02.2009 №332, відповідач відтермінував прийняття остаточного рішення по усім заявленим випадкам до з'ясування дійсних причин виходу з ладу деталей (вузлів, агрегатів) та одержання офіційного підтвердження від заводів-виробників автомобілів Мерседес-Бенц, призупинив практику погодження заявлених поламок як таких, що сталися з вини заводу-виробника та продовжує розслідувати причини виходу з ладу деталей (вузлів, агрегатів) і що до отримання від заводів-виробників інформації щодо причин виходу з ладу деталей (вузлів, агрегатів) відповідач не прийматиме рішення щодо настання страхового випадку.

12.03.2009 позивач листом № 57 від 12.03.2009 направив відповідачу для підписання акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2008 –30.11.2008 та 01.12.2008 –28.02.2009.

23.04.2009 позивачем повторно направлено відповідачу акти звірки взаєморозрахунків, які підписані відповідачем не були.

Згідно із п. 5.2.1 договору страхування, відповідач має право затримати виплату страхового відшкодування на строк до 3-х місяців від дня надання Страхувальником (Позивачем) усіх необхідних документів.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов’язку позивача звертатись до незалежних експертів (експертних установ), до заводу-виробника або уповноважених ним підприємств (авторизованих дилерів, представництв заводу - виробника тощо) з метою отримання від них висновків з приводу причин виходу з ладу автомобілів під час дії гарантії. Отже, в силу умов укладеного між сторонами договору відповідач не позбавлений права на здійснення запитів до вищевказаних осіб (п. 5.2 договору).

Колегія суддів вважає безпідставними твердженням відповідача про те, що визначення дефекту заводським є правом лише авторизованого представництва з продажу та ремонту автомобілів Мерседес в Україні. Вказане твердження спростовується умовами укладеного між сторонами договору, оскільки угодою сторін не було передбачено, що позивач зобов’язаний мати статус офіційного дилера ВАТ «АвтоКапітал». Крім того колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що з актів дефектування, копії яких знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що висновок про заводський дефект деталей кожного конкретного застрахованого автомобіля підтверджений представниками відповідача.

Під час розгляду справи, судовою колегією встановлено, що під час оформлення гарантійно-страхового випадку при кожній поломці автомобіль оглядався експертом - співробітником ЗАТ «Європейський страховий альянс». При цьому експерт фотографував державний номер автомобіля, номер кузова, панель приладів з показниками «пробігу» автомобіля на момент огляду і пошкоджену деталь. Всі ці документи і фотознімки знаходяться у відповідача. По закінченню огляду складається акт дефектування, в якому графи з показниками «пробігу» і переліком пошкоджень заповнюються особисто експертом (співробітником ЗАТ «Європейський страховий альянс»).

Також з пояснень сторін судом встановлено, що після закінчення огляду і фіксації страхового випадку експертом відповідача, позивач (відповідно до усних і письмових домовленостей) відразу починав ремонт автомобіля, щоб мінімізувати строки ремонту й тим самим максимально швидко повернути автомобіль вигодонабувачу. Письмова згода відповідача на ремонт автомобіля є в акті дефектовки, де працівник відповідача вказує, що це заводський дефект. При цьому судом також береться до уваги те, що з листопада 2006 р. до моменту виникнення спору між сторонами відповідачем таким чином визнавалось настання страхового випадку, який підпадає під дію договору страхування, будь-яких зауважень від відповідача у відповідний період не виникало.

Колегія суддів відзначає, що у підпункті 4 пункту 5.2.2. договору страхування йдеться про те що позивач не повинний самостійно визнавати частково або повністю вимоги, які пред'являються йому в зв'язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих та непрямих обов'язків по врегулюванню таких вимог без згоди відповідача. У зв’язку із викладеним колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що за вказаним пунктом договору позивача зобов’язаний отримати окремий дозвіл на ремонт і заміну деталей. Крім того вказане твердження суперечить п.п. 5.1.-.5.2.1, 6.1., 6.5 договору.

Умовами укладеного договору, а також ст. ст. 988 та 990 ЦК України на страхову організацію покладений обов'язок щодо здійснення своєчасної страхової виплати після настання страхового випадку на користь страхувальника.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1417426,48 грн. страхового відшкодування є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Також є обгрутованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 62 471,24 грн., нарахованої у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі п. 7.2 договору.

За таких обставин рішення Господарського суду м. Києва підлягає скасуванню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2010 р. у справі № 34/195 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Басейна, 7-в, код 19411125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» (м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, код 31663318) страхового відшкодування у сумі 1417426,48 грн., 62 471,24 грн. пені, 14798,98 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Басейна, 7-в, код 19411125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» (м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, код 31663318) 7899,58 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.04.10 (відправлено)