Рішення № 9130011, 23.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2010 р.Справа № 5/1419

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Романов С.В. - дов.№11/2 від 11.01.2010 р.

від відповідача Володько І.В. - дов. №63 від 22.03.2010р.

Розглянув справу за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир)

до Комунального Михайлівського підприємства (с.Михайлівка Коростенськогорайону)

про стягнення 27881,24 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.

Розглядається спір про стягнення з відповідача на користь позивача 27881,24 грн. збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного використання водних ресурсів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 23.02.2010р. надав Положення про державну екологічну інспекцію в Житомирській області, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, звіт про використання води за 2008р., заяву, в якій зазначає, що на час розгляду даної справи в суді, будь - які відомості щодо сплати відповідачем суми збитків в розмірі 27881,24грн. відсутні.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі. Пояснив зокрема, що без дозволу використав 23925 кубічних метрів води, так як ще не був оформлений дозвіл.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. № 55, екологічна інспекція має право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2009р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області проведено перевірку дотримання Комунальним Михайлівським підприємством вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої виявлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, а саме самовільне використання 23925 куб. метрів води з підземних горизонтів, про що складено акт від 25.05.2009р. (а.с.4) в період з 01.01.2009 року по 25.05.2009 року.

Факт використання 23925 куб.метрів підземних вод за період з 01.01.2009р. по 25.05.2009р. підтверджується довідкою Комунального Михайлівського підприємства №38 від 25.05.2009р. (а.с.5).

Відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, зареєстрованої МЮ України 18.01.02р. №44/6332, позивач розрахував суму збитків, які підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету в сумі 27881,24грн. (а.с.6).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №178-20/5 від 26.06.09р. про відшкодування заподіяних державі збитків, яка залишилась без відповіді та без задоволення (а.с.7-8).

На момент пред'явлення позову до суду та на час розгляду справи, відповідач 27881,24грн. завданих державі збитків не відшкодував, що підтверджується довідкою Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 22.03.2010р. та не заперечується відповідачем.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827, підземні води - питні, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 5 вищевказаного Закону передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів (ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Право на здійснення спеціального водокористування встановлено ст.49 Водного кодексу України. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання поверхневих вод та державними органами охорони здоровя - в разі використання водних обєктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Таким чином, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.

Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13 березня 2002 року, встановлено, що дозволи на використання води водних обєктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. Такого дозволу у період з 01.01.2009р. по 25.05.2009р. у відповідача не було, що ним не заперечується.

Згідно із ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

У відповідності із ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобовязання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.

Чинне законодавство не надає право господарському суду зменшувати розмір заподіяних збитків (шкоди) з урахуванням фінансового становища та причин порушення норм природоохоронного, у тому числі водного законодавства.

Частиною 2 статті 110 Водного кодексу України, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Порушення відповідачем водного законодавства не пов'язане з діями непереборних сил природи чи воєнними діями.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заподіяних державі збитків не надав, в судовому засіданні позов визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального Михайлівського підприємства (11523, Житомирська область, Коростенський район, с. Михайлівка, вул. Вишняки, 40а, ідент.код 35824999)

- 27881,24грн. збитків на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир, вул. Черняхівського, 12а, іден.код 34973282) до спеціального фонду органів місцевого самоврядування, а саме: зарахувати на р/р 31517921700250 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 22062740, код платежу 24062100, одержувач: Михайлівська сільська рада, Коростенського району, Житомирської області.

- в доход Державного бюджету України - 278,81грн. державного мита;

- в доход державного бюджету України - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяБрагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам