Рішення № 9129869, 15.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.10 р.                     Справа № 16/59                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Військового прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м.Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк

про визнання недійсним договору зберігання майна,

За участю представників сторін:

прокурор: Александров О.В. – за посвідченням № 011

від позивача: не з’явився

від відповідача: Калашник А.М. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 08.04.2010р. було оголошено перерву до 15.04.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2010р. порушено провадження по справі за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк про визнання недійсним договору зберігання майна від 08.12.2008р. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 22.03.2010р. – 10 год. 30 хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Прокурора та представника відповідача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір зберігання майна від 0,8.12.2008р., акт прийому-передачі нежитлового фонду в/містечка № 18, запит від 23.02.2010р. № 486, лист № 25/02-07 від 25.02.2010р., відсутність у представника позивача повноважень на підписання договору, у зв’язку з чим прокурор на підставі ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати недійсним.

          Відповідач у відзиві № 07/04-13 від 07.04.2010р. заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір був спрямований на набуття цивільних прав та обов’язків, та його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, та, крім того, зазначає, що підтримує майно в належному стані.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове – це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

          08.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” (Зберігач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (Поклажодавець) був укладений договір зберігання майна (далі за текстом – договір), згідно 1.1. якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, що знаходиться за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, селище Спартак, в/м № 18 (об’єкт).

          За актом прийому-передачі на зберігання Відповідачеві, згідно умов договору, передані нежитловий фонд та комунальні споруди, обладнання та об’єкти благоустрою військового майна, згідно актів опису № 1 та № 2.

          Згідно пунктів 1.2. та 1.3. договору, відповідальне зберігання за цим договором є безоплатним. Строк зберігання: з 08.12.2008р. по 31.12.2009р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

           Прокурор просить визнати договір зберігання майна недійсним, посилаючись на відсутність у представника відповідача (Півторак Р.В.) повноважень на підписання зазначеного договору.

          Частина 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

          Згідно пункту 9 Роз’яснень Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.99р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акту.

          Згідно пунктів 6.3. та 6.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком”, затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників від 19.04.2006р., який діяв на момент укладання спірного договору, представляти інтереси товариства та підписувати договори, контракти та інші документи без довіреності від імені товариства мали право лише генеральний директор та члени виконавчої дирекції, яка складається з генерального директора, директора з виробництва та директора з економіки.

З метою визначення повноважень Півторак Р.В. на підписання договору зберігання Військовою прокуратурою Донецького гарнізону на адресу Відповідача направлена вимога за № 486 від 23.02.2010р.

В листі від 25.02.2010р. за № 25/02-07 Відповідач зазначив, що начальники структурних підрозділів (відділів та управлінь) не мають права представляти інтереси товариства без довіреності та укладати будь-які угоди, протягом 2008 року начальнику будівельного управління № 6 Півтораку Р.В. будь-які довіреності про надання прав на підписання договорів зберігання не видавались.

          Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.           

В статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Судом встановлено, що на момент укладання спірного договору у представника відповідача – начальника будівельного управління № 6 Півторак Р.В., який підписав договір, були відсутні повноваження на його підписання, а отже порушені приписи статті 203 Цивільного кодексу України.

          Отже, підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

          Крім того, відповідачем порушені умови зберігання майна, переданого за договором зберігання, у зв’язку з чим прокурором складений протокол огляду місця події від 14.01.2010р., оскільки, згідно ст.4 Закону України „Про використання земель оборони”, використання земель оборони в господарських цілях можливе лише за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частина 2 статті 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” передбачає, що військове майно використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням. Договором зберігання не передбачено право використання Відповідачем військового майна для власних цілей і розміщення на його території робочих місць підприємства.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства та відсутність у представника відповідача повноважень на укладення та підписання договору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком”, а тому позовні вимоги Військового прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м.Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк про визнання недійсним договору зберігання майна від 08.12.2008р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стаття 236 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі суд покладає на відповідача, оскільки спір виник саме з вини останнього.

На підставі ст.ст.203, 207, 215 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Військового прокурора Донецького гарнізону м.Донецьк в інтересах держави в особі міністерства оборони України м.Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк про визнання недійсним договору зберігання майна від 08.12.2008р. – задовольнити.

          Визнати недійсним договір зберігання майна від 08.12.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” (Зберігач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (Поклажодавець).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк (вул.Шахтарів Донбасу, 163, м.Донецьк, 83060; ЄДРПОУ 32794511; р/р 26006000100161 у філії „Донецька дирекція ТОВ УКБ „КАМБІО”, МФО 394523) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” м.Донецьк (вул.Шахтарів Донбасу, 163, м.Донецьк, 83060; ЄДРПОУ 32794511; р/р 26006000100161 у філії „Донецька дирекція ТОВ УКБ „КАМБІО”, МФО 394523) в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк Ворошиловський р-н, код бюджетної класифікації 22050000).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 6 примірники

сторонам 4,

Обл.прокурор 1,

У справу 1,

Вик. Єрохіна В.В.