Рішення № 9129614, 14.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.10 р.                     Справа № 43/51                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу “Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Шахта №17-17 “біс”, м. Донецьк

про стягнення 153743,15грн. заборгованості за договором №25 від 01.01.07р., а саме: основної заборгованості у розмірі 147225,73грн., індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн.

Представники сторін:

від позивача: Амельченко Є.Ю. за дов. №9/354 від 11.01.10р.

від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс», м. Донецьк, про стягнення 153743,15грн. заборгованості за договором №25 від 01.01.07р., а саме: основної заборгованості у розмірі 147225,73грн., індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на виконання робіт з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод №25 від 01.01.07р., в частині оплати вартості виконаних робіт.

В підтвердження своїх доводів позивач представив: договір на виконання робіт з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод №25 від 01.01.07р., акти виконаних робіт за січень 2007р., лютий 2007р., березень 2007р., квітень 2007р., травень 2007р., червень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р., вересень 2007р., жовтень 2007р., листопад 2007р., грудень 2007р.

В судовому засіданні від 23.03.10р. представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, однак письмово свої твердження не підтвердив.

В останнє судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, однак через канцелярію суду надав відзив на позов №01/77 від 31.03.10р., в якому визнав позовні вимоги повністю у сумі 153743,15грн. заборгованості за договором №25 від 01.01.07р., а саме: основної заборгованості у розмірі 147225,73грн., індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн. Одночасно, просив суд не приймати рішення про стягнення даного боргу до терміну закінчення дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо- енергетичного комплексу» №2711.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.07р. між Відокремленим підрозділом «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель», м. Донецьк Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк в особі начальника Мажана Ю.К., діючого на підставі Положення про відокремлений підрозділ та довіреності №1-705 від 31.10.06р. (підрядник) та Державним підприємством «Шахта №17-17 «біс», м. Донецьк в особі директора Гранова В.М., діючої на підставі Статуту (замовник) був укладений договір на виконання робіт з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод №25.

Відповідно до пункту 1.1. договору, підрядник зобов`язався прийняти на себе виконання робіт з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод замовника.

Згідно пункту 3.1.2 договору, замовник зобов`язався здійснювати щомісячну передплату за роботи не пізніше 25 числа попереднього місяця.

Вартість робіт визначається згідно розрахунку, який є невід’ємною частиною договору, та становить 14813,50грн., в тому числі НДС 2468,92грн. в місяць.

За результатами роботи за місяць підрядник надає замовнику акт виконаних робіт з прикладанням розрахунку фактичної вартості наданих послуг до першого числа місяця, який настає за звітним (п. 3.3.1 договору).

Строк дії договору встановлено з 01.01.07р. до 31.12.07р. (п. 8.1 договору).

Означений договір підписаний сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно з абз. 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону на виконання робіт з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод №25 від 01.01.07р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи з механічної очистки та знезараженню шахтних стічних вод замовника, що підтверджується актами виконаних робіт за січень 2007р. у сумі 14130,71грн., лютий 2007р. у сумі 14130,71грн., березень 2007р. у сумі 14433,82, квітень 2007р. у сумі 14536,61грн., травень 2007р. у сумі 14594,78грн., червень 2007р. у сумі 14594,78грн., липень 2007р. у сумі 14612,17грн., серпень 2007р. у сумі 14590,72грн., вересень 2007р. у сумі 14590,70грн., жовтень 2007р. у сумі 16059,13грн., листопад 2007р. у сумі 16059,13грн., грудень 2007р. у сумі 16059,13грн.

Вказані акти підписані представниками сторін з прикладанням фірмових печаток підприємств без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору №25 від 01.01.07р., при цьому загальна вартість робіт склала 178392,40грн.

Свої зобов’язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. До цього часу ним залишаються несплаченими виконані роботи у сумі 147225,73грн. (враховуючи здійснену проплату у сумі 31166,67грн.), внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 147225,73грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеною заборгованість у сумі 147225,73грн.

Через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на позов №01/77 від 31.03.10р., в якому визнав позовні вимоги повністю у сумі 153743,15грн. заборгованості за договором №25 від 01.01.07р., а саме: основної заборгованості у розмірі 147225,73грн., індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 2100,65грн., де період нарахування з 26.12.06р. по 25.11.07р., та 3% річних у розмірі 4416,77грн., де період нарахування з 25.12.06р. по 25.11.07р.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення інфляції у розмірі 2100,65грн. та 3% річних в розмірі 4416,77грн., та встановлено, що розрахунок є арифметично невірним з наступних підстав:

Позивач починає нарахування забогованості з 26.12.06р., оскільки замовник зобов`язався здійснювати щомісячну передплату за роботи не пізніше 25 числа попереднього місяця, згідно п. 3.1.2 договору. Однак, договір №25 є укладеним з 01.01.07р., і зобов’язання за договором не можуть розповсюджуватись на сторони до його укладення (з 26.12.06р.). Тому, як встановлено судом, оплата за актом за січень 2007р. повинна бути здійснена, відповідно, за фактом виконаних робіт, тобто до 01.02.07р. (у вказаному акті відсутня дата його підписання, тому суд вважає датою його підписання останній день звітного місяця). Відповідно прострочка зі сплати настає з 02.02.07р., а не з 26.12.06р., як визначено позивачем.

Крім того, розрахунок індексу інфляції у розмірі 2100,65грн. наданий позивачем за період з 26.12.06р. по 25.11.07р., проте фактично розрахував суму боргу з січня по грудень 2007р., тобто протягом строку дії договору.

За таких обставин, за висновками суду розмір інфляції, який є арифметично вірним складає 2060грн.

3% річних також слід рахувати з 01.02.07р. по 25.11.07р. (297 днів). Тобто, арифметично вірний розрахунок суми 3% річних складає 3593,92грн.

Відповідач, відповідно до відзиву на позов №01/77 від 31.03.10р., просив суд не приймати рішення про стягнення даного боргу до терміну закінчення дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо- енергетичного комплексу» №2711, під дію якого підпадає і підприємтсво-відповідач.

Суд вважає за необхідне пояснити, що, уклавши договір №25 від 01.01.07р. взяв на себе певні зобов’язання за ним. Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивач (стягувач) є суб`єктом господарського сектору, то в нього також існує обтяження перед Бюджетом, утруднення виплати заробітної плати працівникам, кредиторська та дебіторська заборгованість, тобто відтягування прийняття судового рішення може призвести до негативних наслідків для нього.

Водночас, Вищим господарським судом України у п. ІІ Інформаційного листа від 21 січня 2009 року № 01-8/33 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” висвітлена позиція тільки щодо виконавчого провадження, а не рішень суду, а саме зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Крім того, за приписами п.1 ст.21 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено термін предявлення наказу до виконання у три роки, тобто сторонам законодавчо надана можливість врегулювання зазначених відносин без звернення до Державної виконавчої служби.

Таким чином, за висновками суду, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Факт заборгованості визнано відповідачем та підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованість у сумі 147225,73грн. підлягають задоволенню повністю. Стягнення індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 2060грн. та 3593,92грн. відповідно.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель», м. Донецьк до Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс», м. Донецьк, про стягнення 153743,15грн. заборгованості за договором №25 від 01.01.07р., а саме: основної заборгованості у розмірі 147225,73грн., індексу інфляції у розмірі 2100,65грн., 3% річних у розмірі 4416,77грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» (83011, м. Донецьк, вул. Кірова, код ЄДРПОУ 30701383) на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63; код ЄДРПОУ 33161769; Відокремлений підрозділ «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель»: 83120, м. Донецьк, вул. П. Корчагіна, 1; код ЄДРПОУ 33341091) заборгованість у розмірі 147225,73грн., індекс інфляції у розмірі 2060грн., 3% річних у розмірі 3593,92грн.

В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 40,65грн., 3% річних у розмірі 822,85грн. відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» (83011, м. Донецьк, вул. Кірова, код ЄДРПОУ 30701383) на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63; код ЄДРПОУ 33161769; Відокремлений підрозділ «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель»: 83120, м. Донецьк, вул. П. Корчагіна,1; код ЄДРПОУ 33341091) витрати по сплаті державного мита у сумі 1522,06грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,64грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя